«Таблоїд Волині» продовжує нахабно напрошуватись на кухні відомих волинян, щоб дізнатися і розповісти, над якою смакотою вони «чаклують».
Цього разу нам вдалося побувати в кулінарному куточку господині, яка просто таки мусить знати усе про спеції, кондитерські «родзинки», кухонні приладдя і методи замісу-випікання різних видів тіста. Тому що робота у неї така – знайомити читачів з кулінарними шедеврами і їх приготуванням.
Рецептом незвичайного жульєну в кабачкових «посудинках» з нами поділилася редактор інтернет-проекту
«Їсти» Оксана Ричук. Смак цієї страви – цікавий та крутезний! Так стверджують чоловік Оксани редактор видання «Волинь24»
Юрій Ричук та сини
Максим і
Дмитро.
«Я ніколи не роблю двічі якусь страву однаково. Завжди мушу щось втулити нове, для експерименту. Навіть якщо рецепт новий, то люблю всунути свої «п'ять копійок»
Інгредієнти:
Кабачки (молоді, але не дуже тоненькі) – 3 шт.
Печериці – 200 г
Цибуля ріпчаста – 1 шт., величенька
Часник – 2-3 зубці
Борошно пшеничне – 2 ст. ложки
Сметана – 200 мл
Твердий сир – 100 г
Олія та вершкове масло масло для обсмажування
Сіль, перець зелень (будь-яка улюблена, але найкраще свіжий кріп)
[img data=wat]01_07_2016_641521383/1.jpg[/img]
«Готувати мене навчила бабуся Галя – татова мама, їй зараз 90 років. Вона просто вміла отак з нічого зробити цукерочку. Я вважаю, що це – дар, якому не навчишся на майстер-класах. Але от я люблю кулінарні експерименти: наприклад, картопляні чебуреки. Відварюєш картоплю, зливаєш воду з неї в окрему посудину, тоді добавляєш борошно і заварюєш тісто. А саму картоплю мнеш, додаєш підсмажену цибулю, перець, зелень якусь – і начинка готова. Тісто розкачувати тоненько, класти начинку, формувати чебурек і смажити на олії»
Приготування:
1. Насамперед роблю з кабачків посудинки для жульєну (мені не подобається слово «кокотниця»). Для цього ріжу кабачки кружечками по 3 сантиметри у висоту і виймаю серединку. Робити це потрібно маленькою ложечкою з гостренькими краями, навіть не чайною, а кавовою. Просто обережно виколупати серединку, залишаючи не дуже грубі стінки. Особливо обережно потрібно діяти, формуючи дно, щоб не наробити дірочок, інакше під час випікання начинка витікатиме і підгорятиме. Виколупані серединки не викидаю – я ще той «плюшкін» )))). Але про це згодом…
2.Готові кабачкові посудинки розміщую на ледь змащене олією деко, солю, перчу і ставлю у розігріту до 200 градусів духовку хвилин на 15, щоб трішки припеклися.
[img data=wat]01_07_2016_641521383/2.jpg[/img]
[img data=wat]01_07_2016_641521383/3.jpg[/img]
[img data=wat]01_07_2016_641521383/4.jpg[/img]
«Першою приготовленою стравою були смажені… огірки ))). Це ще в дитинстві було. Я подумала, що якщо кабачки смажать, то й великі огірки можна. Кружечками порізала, в борошні обваляла, часничку чуток... люкс! Досі моя мама цей шедевр згадує!...»
3. Тим часом мию та чищу цибулю й печериці. Шкірку з печериць я не зчищаю, особливо якщо вони пружні та молоденькі. Підготовлені овочі ріжу дрібненько та викладаю на розігріту пательню з олією – спершу цибулю, а коли вона стане прозорою – посічені печериці. Смажу на середньому вогні. Коли рідина випарується, додаю сіль та перець. Кладу трішки (приблизно столову ложку) вершкового масла, а коли воно розтане – борошно. Швиденько перемішую, щоб воно розподілилось рівномірно і виливаю сметану. Не перестаючи помішуючи, доводжу грибну масу до загустіння і вимикаю вогонь. Додаю подрібнений часник (класичний рецепт жульєна цього не передбачає, але до кабачків він аж «проситься») та кріп. Ще раз куштую і, якщо потрібно, досолюю до смаку.
[img data=wat]01_07_2016_641521383/5b.jpg[/img]
[img data=wat]01_07_2016_641521383/6.jpg[/img]
[img data=wat]01_07_2016_641521383/7.jpg[/img]
[img data=wat]01_07_2016_641521383/8.jpg[/img]
«Чоловік каже, що я його «причарувала» борщем. 2002-й рік був. Ми працювали разом. Я тоді саме зняла квартиру, і він мені допоміг речі перевезти. Ну я й погодувала його обідом – капусняк був, чесно кажучи, дуже бідненький, без м'яса (яке м'ясо – всі гроші ж на оплату оренди пішли!) на цибульній засмажці. Але він той борщ досі згадує…»
4. Дістаю з духовки кабачки (духовку не вимикаю, але зменшую температуру до 180º) і наповнюю їх грибною масою до країв, але без «чубчика» – ще ж потрібно залишити місце для сиру. Сир тру на грубій тертці, викладаю зверху купочками і – назад у духовку. Випікати до тих пір, поки сир не розплавиться або й навіть трішки зарум’яниться.
[img data=wat]01_07_2016_641521383/9b.jpg[/img]
[img data=wat]01_07_2016_641521383/10.jpg[/img]
[img data=wat]01_07_2016_641521383/12a.jpg[/img]
«Зараз беруся за різні кулінарні експерименти, адже готувати – то для мене спосіб знімати стрес. Коли стаю за якусь випічку, молодший син Максим відразу тут як тут: будемо бити яйця? І колотить так, що аж гай шумить! Я його завжди переконую, що без нього не справилася б. Він гордий тим. А взагалі кайфувати від кулінарії почала недавно – у «Максимовому» декреті. Раніше це було швидше «бо треба». А тепер – «бо прикольно»
5. Поки запікається жульєн, із виколупаних серединок готую оладки. Для цього просто вкидаю у блендер кабачкові серединки, одну почищену цибулину, кілька зубців часнику (знову ж таки, на любителя) і «льогкім двіженієм руки» перетворюю все це на однорідну пюрешку. Додаю 2 курячих яйця, 5-6 ложок борона, сіль, перець, можна якусь травичку – кріп чи петрушку, свіжу або сушену – і добре вимішую. Смажу на розігрітій олії, викладаючи столовою ложкою отакі рум’яні кружечки. Але при цьому не забуваю зазирати в духовку…
Читай також: КУЛІНАР-І-Я: КОРИСНИЙ ТА ШВИДКИЙ ОБІД ВІД СКАНДАЛЬНОЇ ТАНЦІВНИЦІ
[img data=wat]01_07_2016_641521383/11a.jpg[/img]
[img data=wat]01_07_2016_641521383/11b.jpg[/img]
[img data=wat]01_07_2016_641521383/14.jpg[/img]
Якщо сир повністю розплавився і «накрив» кабачкову посудинку, можна діставати. Смакує як гарячим, так і холодним.
СМАЧНОГО!!!
[img data=wat]01_07_2016_641521383/13.jpg[/img]
[img data=wat]01_07_2016_641521383/15.jpg[/img]
[img data=wat]01_07_2016_641521383/16a.jpg[/img]
ммммммм,няма-няаааамаааа!! :
01 Липня 2016, 11:36