Волинська пишнотіла модель розповіла про сексуальність, ожиріння та свої параметри. ВІДЕО
Ірина Демчук розповіла про сексуальність, ожиріння та свої параметри
11 Лютого 2020
Успішно!
– Знаєте, чому вам дали таке ім’я?
– Звісно. Мене назвали на честь священика, який мене охрестив. Цей батюшка був і є дуже праведною людиною – Валентин Негода.
– А загалом які імена вам подобаються?
– Із чоловічих – Марко, з жіночих – Уляна. І так звати моїх дітей.
– На який вік себе відчуваєте?
– На свій вік і відчуваю.
– А якби можна було щось змінити, то в якій порі свого життя хотіли би зараз бути?
– Я дуже добре і комфортно почуваюся у своєму віці, тому й міняти нічого не хотів би в цьому плані.
– А дружина?
– Дружина в мене Стрілець.
– І як ви, сходитеся характерами?
– Навіть дуже. Я завжди такий імпульсивний, а вона більш поміркована.
– У вас велика різниця у віці?
– Напевно, нормальна: два з половиною роки.
– А що скажете про шлюби, де хтось із подружжя набагато старший?
– Ну, звичайно, цікавіше, коли чоловік набагато старший, а коли жінка… Якщо чесно, ніколи навіть не задумувався над таким питанням.
– Чому саме осінь? Бо день народження?
– Ні. Просто восени мені найспокійніше. Вересень – початок жовтня – моя найулюбленіша пора, коли жовтіє й починає осипатися листя, шурхотить під ногами… це дуже умиротворює.
– А зиму, лижі хіба не любите?
– От ні, не люблю.
– А чи не хотіли б ви удома завести якогось екзота – скорпіона, павучка, удава?..
– Та ні. Якось не хочеться. Якби я жив у теплій країні,завів би собі аргентинського бульдога. Він такий білий, крепкий, але гладкошерстий. У нас замерзне. Ну, а якщо говорити про екзотів, то, може, завів би вдома мавпу, щоби діти мали з ким гратися.
– Маєте велосипед?
– Так, купив три класні голландські велосипеди – собі, дружині й малій.
– Катаєтеся разом?
– З Уляною – так, з дружиною поки не каталися.
– Як можна любити геометрію?!
– Та це найцікавіше, що може бути. Це як гра у шахмати, коли виграєш. Так само, й коли вдається впоратися із задачею. У геометрії головне – правильно зрозуміти умови задачі. Тоді собі просто малюєш, навіть нічого розв’язувати не треба.
– А були у вашому житті книги, які вплинули на світогляд?
– Так. Було кілька книг, які міняли уявлення. От, наприклад, твори Булгакова. А перша «велика» книжка, яку прочитав, – «Слідопит» Фенімора Купера.
– А останнім часом яку книгу читали?
– Хай як це дивно, але потрапила мені під руку автобіографічна трилогія про Жукова. От її й читав.
– Є книжки, які ви починали читати й кидали?
– Не дочитав Плутарха. Там занадто багато описів подій та історичних дат.
– Який фільм переглядали останнім часом?
– «Мажор». Це фільм про хлопця-багатія, який посварився з батьком, і той відправив його працювати дільничним міліціонером, забравши усі картки. Показано, як у нього міняється світогляд, стосунки з друзями, зрештою, все життя. Ще один фільм, який запам’ятався, – «Попіл».
– Дивився фільми, які він знімав, – «Страта Ісуса Христа» і «Апокаліпсис». Це два фільми, що вразили. Як він дивиться на фільми! «Апокаліпсис» він знімав мовою інків! Я вперше цей фільм дивився без перекладу. Це шедеврально.
– Правда, уже рік не був на полювання. У мене в сейфі вісім одиниць зброї, то я їх тільки протираю, змащую, бо на полювання якось нема часу зовсім.
– А є страва, яку хтось для вас готує неперевершено?
– Ну, моя сестра готує фарширований перець так, як нікому не вдається. І коли я йду до неї в гості, то наминаю холодець і фарширований перець, бо вони у неї найсмачніші. Моя тітка, дуже близька мені людина, м’ясо по-французьки готує шедеврально. Мама моя пече пироги й пончики так, як ніхто у світі. А от м’ясо я просто люблю і мушу їсти його щодня.
– Раніше був би стовідсотково чай. А тепер от задумуюся. Люблю нині й каву з молоком.
– А як щодо чорної кави?
– Ні, не смакує.
– Тож можна і риби наловити…
– Мені в цьому не везе. Скільки разів на ту рибалку не ходив – жодної рибини не впіймав.
– Що любите малювати?
– Скоріше, що вмію. Умію малювати лева, зайчика і машинку.