Волинська пишнотіла модель розповіла про сексуальність, ожиріння та свої параметри. ВІДЕО
Ірина Демчук розповіла про сексуальність, ожиріння та свої параметри
11 Лютого 2020
Успішно!
– Були у вас в школі прізвиська?
– Ні, всі називали мене на ім’я: Петро, Пєтя. На роботі зараз – Петрович.
– А в родині?
– Діти кажуть «тато», а дружина – на ім’я або «зайка», «сонце» – як виходить…
– Вірите в гороскопи?
– Все підходить: як описують характер, особу.
– Із чим це пов’язано?
– Риболовля, гриби. Переважно люблю ловити коропа, карася. Це – моє хобі. Виїжджаємо на річки, ставки. Риболовля – відпочинок, який дійсно знімає втому, як рукою. Але ловлю тільки на вудочку – ніяких сіток, «закидушок», я не браконьєр.
– Люблю собак, але вдома маю кота – дружина надає перевагу котикам. Колись ми тримали собаку в квартирі, але, думаю, що правильніше заводити пса, коли є власний будинок, простір, щоб він мав можливість розвиватися і бути на вулиці.
– Котик породистий?
– Та ні, звичайний. Правда, виріс великий. Чорний із білим і коричневим. Взагалі ми звемо або Муркою, або Кузьою.
– Я займався багато якими видами спорту, починаючи від класичної боротьби, карате і закінчуючи футболом. Свого часу і бігом займався. Але бути серйозним спортсменом ніколи не планував. Це – так, швидше для здоров’я, для підтримки себе у формі.
– А чого захотіли бути міліціонером?
– Любив справедливість. Та й у фільмах гарно описувалась ця професія. Один із моїх улюблених фільмів – «Місце зустрічі змінити не можна».
– Добре вчилися в школі?
– Як для хлопця, то – так. Мав лише чотири «4». Не любив алгебру, геометрію, фізику і хімію.
– На зустріч випускників ходите? Яку школу закінчували?
– Луцьку школу № 19. На зустріч піду однозначно, у нас якраз 25 років від випуску.
– Не до анекдотів якось зараз, не той настрій.
– На якій сторінці найчастіше відкриваєте кодекс?
– Немає такої, просто час від часу перечитую кодекс, щоб не забувалося. Найчастіше дивлюсь класифікацію того чи іншого злочину, все знати неможливо.
– Раніше дуже любив фільми про міліцію, але всі вони – російські і зараз, з цими подіями… Багато до чого змінюється ставлення. Найулюбленіший фільм – «Ліквідація», хороша постановка, гра. Також люблю «Місце зустрічі змінити не можна». Із зарубіжних подобається «Гладіатор», хороший психологічний фільм, зі змістом.
– Як із дружиною познайомилися?
– Під час навчання. Ми разом вчилися на історичному, вона на рік молодша. Спершу були спільні інтереси, а потім з’явилося спільне бачення життя. Одружилися, коли я закінчував навчання, а дружина була на 4 курсі.
– А де працює дружина?
– Була підприємцем, зараз займається сім’єю. Думаю, це завжди було її основним заняттям. У нас же – двійнята, а це – не так просто.
– Маєте якесь улюблене місце для риболовлі?
– Є таке озеро Добре в Камінь-Каширському районі. Але мене влаштовують й інші річки та озера Волинської області. Їх досить багато, тому визначитися з улюбленими місцями – важко. Їздимо туди, де добре клює.
– А з ким їздите?
– У нас є своя компанія, ми товаришуємо вже більше 20 років. Ще після школи здружилися, зараз вже стали кумами. На риболовлю їздимо або втрьох, або трьома сім’ями. Якщо з дружинами, то беремо палатки, а ні – то ночуємо в автомобілях.
– Ну, і все – я люблю.
– В їжі я не перебірливий, головне – щоб було смачно. А дружина в мене готує дуже добре. Не знаю, чи є страва, якої б я категорично не любив.
– Коли не у формі, якому одягу надаєте перевагу?
– Переважно ходжу в костюмах, але так хочеться ходити в джинсах…
– На відпочинок їздите класично: раз у рік?
– Цього року нікуди не їздили. Та й загалом відпочивати стараюся на території своєї області. За все життя лише чотири рази був на морі. А, так – здебільшого наші волинські озера: Світязь, Добре, Святе, Любязь, Пісочне…
– Багато кави п’єте?
– Як коли. Якщо нервую, то – багато. Ще й курю.
– Візьму дружину, і решту питань будуть вирішені!
– Можна мріяти і про автомобіль, але ж треба бути реалістом. Не відмовився б від якогось риболовного набору, наприклад, комплекту вудок чи спінінгів… те, що любиш – те і мрієш отримувати. Хоча важливіше для мене в день народження – щоб було багато друзів і весела компанія.
– Коли востаннє перед цим малювали?
– Не пам’ятаю навіть. Дітям колись постійно малював, але вони вже дорослі – по 19 років.