Успішно!

біхелсі

Лучанка Сніжана Лебідь буде змагатися за титул «Міс Україна 2016»

Текст: Людмила ЯВОРСЬКА
Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ
Настрій: кав’ярня «Львівський штрудель»

 
Останні вісім років серед претенденток отримати престижний титул «Міс Україна» не було жодної волинянки. Цього року ситуація виправилася і в результаті кастингу представники конкурсу відібрали лучанку Сніжану Лебідь до п’ятдесяти найгарніших українок.
 
«Таблоїд Волині» розпитав дівчину про те, як потрапила на кастинг, як оцінює свої шанси на перемогу та на що потратить гроші, які традиційно виділяють переможниці конкурсу, аби краса й надалі продовжувала рятувати світ.
 
– Як ти потрапила на кастинг?
 
– Мене запросила Марина Занюк. Спершу я не хотіла, бо знала, що дуже великий конкурс і була впевнена, що не пройду. Але подумала: а що втрачаю? щоб чогось досягти, треба пробувати.
 
На всіх етапах відбору я просто старалася бути собою. Як на мене, були і гарніші дівчата, але, мабуть, зважали насамперед на модельні параметри. Із 35 волинянок для співбесіди в Києві обрали двох – мене і Людмилу Ковальчук. А вже за результатами спілкування виявили бажання бачити мене представницею від Волині.

[img data=wat]11_07_2016_1289260224/2.jpg[/img]
 
– А що розпитували на кастингу в Києві?
 
– Звичайну інформацію: хто я, звідки, які захоплення маю, чи знаю англійську мову, як ставлюся до благодійності, чи маю особливі таланти. Зважали і на зовнішні параметри, на волосся. Коротко підстрижених дівчат відсіювали ще перед кастингом, відбирали лише тих, у кого гарне довге волосся.
 
Також для них було важливим, чи є серйозні стосунки. Не раз таке траплялося на конкурсах, що хлопець забороняє продовжувати участь. Тому для організаторів важливо перестрахуватися, щоб такого не трапилося.

[img data=wat]11_07_2016_1289260224/4.jpg[/img]
 
– Думаю, чоловіки виступають проти модельної кар’єри своєї обраниці не завжди через емоції чи ревнощі, а, приміром, через те, що хочуть бачити вдома дружину, маму своїх дітей, господиню на кухні. Є таке серед твоїх планів?
 
– Звісно. Я дуже мрію про сім’ю. Зараз я зосереджена на кар’єрі моделі, але навіть у випадку великого успіху не планую продовжувати до 40 чи до 50 років, як деякі відомі моделі. Кожні жінка мріє знайти своє велике кохання, вийти заміж, облаштувати дім, народити дітей. Це для мене – важливі плани.

[img data=wat]11_07_2016_1289260224/5.jpg[/img]
 
– Існують певні стереотипи щодо моделей. Цікаво почути твою думку. Приміром, кажуть, що моделі недоїдають, постійно на дієтах і часто хворіють на булімію. Це правда?
 
– Я теж, коли йшла в модельну школу, думала, що доведеться голодувати, щоб підтримувати фігуру. Але на уроках дієтології нам пояснили зворотне: якщо їсти з великими перервами, можна навпаки – розповніти. Треба харчуватися невеликими порціями і займатися вправами, тоді організму буде вистачати всіх потрібних речовин і тіло буде підтягнутим.
 
Проте дійсно є таке, що моделі катують себе дієтами, навіть вживають наркотики. Але це не про Луцьк, у нас дівчат вчать і пояснюють, що до чого.

[img data=wat]11_07_2016_1289260224/6.jpg[/img]
 
– Другий стереотип про моделей, як на мене, пов’язаний із першим. Бо голодні люди – завжди злі. От і вважається, що всі моделі – обов’язково стерви.
 
– Чесно кажучи, коли потрапила в Київ, відчула велику різницю між нашими дівчатами і столичними моделями. Бували випадки, коли наївніші дівчата ділились якимись секретами із такими «колежанками», а ті потім використовували інформацію проти них. Можуть підставити, обманути, наговорити – всяке бувало.
 
Особисто зі мною таких історій не ставалося. Коли їздила на покази в Київ, я сприймала це суто як роботу, і ніяких дружніх стосунків ні з ким заводити не старалася.

[img data=wat]11_07_2016_1289260224/7.jpg[/img]
 
– Третій стереотип: моделі – тупі.
 
– Чула таке, але навіть не знаю, хто це придумав. Переконана, що тупих людей взагалі не буває. Бувають ті, хто лінується вчитися, дізнаватись нове, читати книги, займатися саморозвитком.
 
– Ще кажуть, що дівчата йдуть в модельний бізнес, щоб знайти собі багатого чоловіка.
 
– Усі ми – різні. І серед моделей, і серед немоделей є дівчата, для яких статус, гроші, заможне життя – мрія з мрій, а є такі, хто ставить інші пріоритети.
 
Але це точно – не моя історія. Гроші – то така річ, що сьогодні – є, а завтра – може не бути, тому орієнтуватися лише на матеріальні блага при виборі майбутнього чоловіка – очевидно, помилковий шлях.

[img data=wat]11_07_2016_1289260224/8.jpg[/img]
 
– Іще один стереотип: моделі в професії – максимум до 30 років, а далі – пенсія.
 
– Я розумію це, тому переконана, що кожна модель повинна мати освіту і якусь професію. Цього року якраз вступаю до вузу. Через те, що не хочу їхати з Луцька, планую вчитися на міжнародних відносинах в Східноєвропейському університеті.
 
– А коли ти вирішила, що хочеш бути моделлю?
 
– Ще в дитинстві дивилася по телебаченню різноманітні конкурси краси і мріяла про все це. Якби мені хтось сказав, що мене запросять у модельний клуб Марини Занюк – я б не повірила. Якщо чесно, у мене завжди була занижена самооцінка, ніколи не вважала себе особливою красунею. Коли дивлюсь в дзеркало, завжди хочеться щось змінити.

[img data=wat]11_07_2016_1289260224/9.jpg[/img]
 
– Кажеш, що то була твоя велика мрія – стати моделлю. А якби тобі для її здійснення сказали, приміром: маєш загнати ботокс в губи, і все – ти зірка! Пішла б на це?
 
– Не сумніваюсь, що є дівчата, які б легко пішли на це. Але я переконана, що зовнішня краса – це в першу чергу відображення внутрішнього стану. І якщо всередині не все в порядку, ніякий ботокс не допоможе. Тому впевнена на сто відсотків, що на жодну із таких вимог по зміні зовнішності, я б не погодилась.

[img data=wat]11_07_2016_1289260224/10.jpg[/img]
 
– А як батьки сприйняли бажання стати моделлю?
 
– Мама була категорично проти. Насамперед, через оті стереотипи, про які ми говорили. Просила мене, вмовляла, навіть пробувала підкупити: а давай ми тобі те-то купимо, тільки не йди на той кастинг.
 
Після піврічного навчання в модельній школі, мені запропонували підписати контракт із агентством, але мама все ще була проти, тому довелося залишити цю справу. Але я не здавалася. Говорила з мамою, наводила свої аргументи. І зрештою, вона здалася.
 
Ми підписали контракт і я почала працювати, їздити на покази. І коли мама побачила, що нічого страшного в цій професії немає, що в мене все виходить, ситуація змінилася. На кастинг конкурсу «Міс Україна» вже вона мене випихала і переконувала йти. Зараз дуже радіє за мене.

[img data=wat]11_07_2016_1289260224/11.jpg[/img]
 
– За конкурсами «Міс Україна», «Міс світу» стежиш? Маєш фавориток серед учасниць?
 
– Надзвичайно подобається минулорічна переможниця Христина Столока. З усіх претенденток вона вирізнялася якоюсь щирою простотою, думаю, саме цим вона взяла і мене, і журі.
 
– А коли дивилась шоу, звісно ж, навіть не думала, що через рік сама будеш стояти на цій сцені?
 
– Та яке там! Навіть мріяти про це не наважилася б. До того ж, представниці від Волині на конкурсі не було останні вісім років.

[img data=wat]11_07_2016_1289260224/12.jpg[/img]
 
– Коли була на співбесіді в Києві, мабуть, придивлялася до конкуренток. Гарні?
 
– Там було стільки красунь, що не передати. Були справжні лялечки, були такі гарні, що не відірвати очей, а були й такі, що відразу в очі впадала кількість хірургічних втручань. Але я з ними не спілкувалася, тому не можу давати якихось більш глибоких оцінок.
 
– На конкурсі дівчат будуть оцінювати не лише за зовнішніми показниками. Якими талантами збираєшся дивувати журі?
 
– Вирішила, що співати-танцювати – це надто банально, тому зараз якраз в процесі написання казок для дітей, які будуть пізнавальними і повчальними.

[img data=wat]11_07_2016_1289260224/13.jpg[/img]
 
– Класично переможниця конкурсів краси виголошує промову і розказує, як збирається рятувати світ. Якби в цю хвилину тобі довелося в якості «Міс Україна 2016» говорити ці слова, що б сказала?
 
– Якби мені випала честь говорити таку промову, я б поділилася планами, як збираюся розпорядитися призовим фондом. На жаль, в світі і в Україні – надзвичайно багато людей, які потребують допомоги, а для того, щоб допомагати – треба великі гроші. Тому перемога в конкурсі «Міс Україна» для мене в першу чергу – не якийсь особливий статус і престиж, а неймовірна нагода долучитися до благодійності і зробити багато добрих справ.

[img data=wat]11_07_2016_1289260224/14.jpg[/img]

* * *
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].