BLOG: якщо втрачати голову, то в Парижі

06 Серпня 2018

Автор: Соня ГУДИЧ

З жодної подорожі людина не повертається такою ж, як їхала туди. Але побачити Париж треба, щоб змінитися повністю. Вам важко, погано, депресія, творча криза? Зробіть все, що у Ваших силах, але полетіть в Париж.


Коли збираєшся до Франції, то все дуже традиційно: шукаєш квиток на найдешевший літак, довго вибираєш, в якій сукні фотографуватися на фоні Ейфелевої вежі. А коли приїздиш туди, то забуваєш одягти саме ту сукню, бо добре у тому, що перше потрапило під руку.


Моя Франція почалася з вибору туру в одній туристичній фірмі. Ми з друзями хотіли кудись, будували плани, пили чай та жартували, що наша європейська столиця – то хіба Мельники. А потім раптово купили квитки на літак. В один кінець. З усім іншим вирішили розбиратися «по ходу».


Від аеропорту до старого метрополітену шлях пролягає через красиві провінції, найменші будиночки мають величезні вікна, екстер’єри дуже теплі, кругом квіти в горщиках (оті вазонки під дахами чимось нагадують найкрасивіші будиночки в маминому селі), де-не-де є орнаменти на плитках. Нема металочерепиці, пінопласту та сірого паркану в два метри висотою.


Нині в Парижі осінь. Через незвичну для цієї країни спеку листя посохло, але це додає шарму тим +33 за Цельсієм.


Франція – вільна. Це країна вільної думки, поведінки, вибору. Жодного разу ніхто навіть не звернув уваги на непрасовану сукню, поїдання морозива під чиїмись дверима, волосся неприроднього кольору чи бодай щось інше. Парижани дозволяють собі пити вино, їздити на велосипедах, курити, читати книги, гуляти з собаками, засмагати чи їсти і розмовляти по телефону, перебуваючи на одній території, за метр чи два одне від одного. Тут можна легко демонструвати сексуальну орієнтацію, одностатеві пари, які прогулюються містом можуть не боятися осуду. Нам треба повчитися. Повчитися не засуджувати за целюліт, недолугий сміх чи «якийсь не такий» стиль.


Париж брудний? Саме про це запитують українці. Я ж кажу піднімати голову трохи вгору. Це місто пастельне. Всі будинки бежеві, коричневі, молочні з краплинкою синіх відтінків або фуксії.




Прибрати місто простіше, ніж прибрати в головах.

Життя в Парижі здалося мені не лише неспішним, а й просто зручним. Туалет-капсула в кожному парку, в ньому 4 кнопки, миється він автоматично. Тоді коли ми часом шукаємо синю «будку» в радіусі десяти кілометрів. Все місто з велодоріжками, а повертатися в костюмі з роботи на ретро-скутері – звична справа. Старий метрополітен теж має свій шарм.


Місто, в якому можна думати про високе.

Лувр – це абсолютний туристичний маст-хев, якщо Ви розумієтеся в мистецтві десь так, як я, то можна завжди роздивитися розкішні стелі та пройти квест під назвою «Знайди Мона Лізу».



Проте ввечері центр Парижу звужується до кількох кілометрів. О 21:30 починає засвічуватися Вона. Ейфелева Вежа. І навіть якщо Ви все життя вважали її просто глибою металу, думка зміниться. Тисячі ліхтариків, які блимають щогодини, вражають. Це як інтенсивний вертикальний зорепад. Ти загадуєш бажання, мрієш і не можеш повірити, що ти тут. Після того, як вона блимає на очах, починаєш розуміти ті дурнуваті китайські "башні" з вогниками, які продають по 5 афроамериканців на квадратний метр. Лежиш собі в Луцьку, засумувала, ввімкнула той сувенір, згадала цей день і стало добре.



Другий центр міста – річка Сена. Тут щовечора молодіжні тусовки, а ще можна надихнутися видом, поїсти устриць чи хот-догів, та подивитися на моторні човни. Вразили дві жінки, їм на вигляд по 30, одна з них сиділа за кермом моторного човна, інша поруч пила вино. В них прогулянка, на Сені. Париж, я повернуся, щоб купити такий човен.


В Парижі дорого. Сік за 90 гривень чи багет за 220, звісно, лякають. Але є витрати, які стали моїм особистим маст-хев. Сходіть на каруселі. Пролетіти за менш ніж хвилину Ейфелеву вежу, Нотр Дам де Парі і Лувр і з цими щирими дитячими емоціями – це безцінно. А ще до Тріумфальної арки пройтися Єлисейськими полями біля найдорожчих в світі бутиків – чудова ідея. Ви, може, й не купите собі нічого, але Ви в Парижі, тому точно відчуєте, яка дрібниця цей шопінг в Louis Vuitton.


У Парижі треба побувати, щоб стати щасливою людиною.






8

Читати ще

Коментарі

Читачка

Чудовий репортаж, цікавий погляд! Молодчинка, Софія!

Вау

Прочитала - і хочу!

Додати новий коментар

Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter