Юрій Циганюк – луцький підприємець, член виконавчого комітету Луцької міської ради, цікава і скромна людина, яка не любить  публічності.
 
Свій ранок Юрій Павлович розпочинає з горнятка гарячої запашної кави та прогулянки парком, аби набратися позитивної енергії на цілісінький день. Часом любить пройтися і серед столітніх дерев в ботанічному заказнику «Воротнів», адже впевнений, що кожен раз виходить звідти зовсім іншою людиною. Найкращим відпочинком вважає Карпати: «нічого кращого для сім’ї не має, це наше місце сили». Також з родиною полюбляють подорожувати замками не лише України, але й Європи, єдина умова - там неодмінно мають жити привиди. Хоча сам у привидів не вірить: «Поки я в це не вірю — воно мене не зачіпає, - запевняє Юрій Циганюк. – Швидше за все, більше вірю в існування Вищих Сил та Долю, адже є певні речі, яких неможливо уникнути».
 
В Юрія Циганюка особливе ставлення до книг: він не тільки любить їх читати, особливо у тих місцях, де не має мобільного зв’язку та інтернету, але й дарувати: «Дуже люблю дарувати книги дітям і дуже часто, так би мовити, на виріст. Можу однорічній дитині подарувати книжку, яку вона прочитає через років вісім. Але буде чи не буде читати дитина – насамперед залежить від батьків».
 
Окрім того, Юрій Павлович виявився колекціонером: збирає дивні кулінарні книги.  

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Десять книг, які радить прочитати Володимир Лис

 «Як підбираю книжки? Завжди люблю знаходити щось нове. Але довіряю не порадам, не рецензіям, а в основному – видавництвам. Серед моїх улюблених: «Смолоскип», «Основи», «Издательство Ивана Лимбаха», «Новое литературное обозрение», «Ad Marginem». З дитячих: «А-ба-ба-га-ла-ма-га»,  «Рожевий жираф» та «Самокат». На жаль, Україна втратила школу перекладу: сьогодні є маса чудових книг, яких просто не має українською».
 
Отож, топ-10 книг, які радить прочитати усім Юрій Циганюк:
  
Вацлав Чтвртек “Пригоди Румцайса”. Дитяча повість, яку написав відомий чеський письменник. З одного боку, ніби банальна дитяча “робінгудщина”, а з іншого - добрий розбійник і злий війт, яких часто можна зустріти серед людей і тепер. 

[img data=def]05_03_2015_1734447845/1214419.jpg[/img]
 
Олесь Бердник “Чаша Амріти”. Феєричний роман, який торкається важливих питань етики й таємниць буття. В книзі є все: українське фентезі, філософія, кохання. Це тепла, добра книга, яка змушує думати, оскільки піднімає глобальні теми, які завжди цікавили людство. В той період, коли мені до рук потрапила книга, я цікавився такою наукою як астрономія, а книга якраз і розкриває таємниці далеких галактик. 

[img data=def]05_03_2015_1734447845/11015165_798174636916369_1817010173_n.jpg[/img]
 

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Сім книг, які радить прочитати Дмитро Мельничук

Мілорад Павич “Хозарський словник”. Книга одного з найвідоміших сербських письменників, який ламає стереотипи щодо розуміння часу та простору. Це історичний роман про зовсім іншу Югославію, не таку, яку ми вивчали за радянських часів, а таку, яка поєднує в собі дві релігії: стоїть на межі мусульманського і християнського світу, такий собі конфлікт двох цивілізацій. 
 
[img data=def]05_03_2015_1734447845/11042235_798174763583023_603323417_n.jpg[/img]

Богуміл Грабал “Вар’яти”. Збірка оповідань в чудовому українському перекладі Юрія Винничука: люблю за близький нам нічим непідробний центрально-європейський гумор. 

[img data=def]05_03_2015_1734447845/11051102_798175073582992_1096749755_n.jpg[/img]
 
Павел Хюлле.  Відомий польський прозаїк. Раджу перечитати всі його твори, в першу чергу хоча б ті, які можна знайти. В його книгах суть не в сюжеті, а в особливому настрої і слові. Зокрема, мені сподобалася дотепна повість «Мерседес-бенц. Із листів Грабалу». 

[img data=def]05_03_2015_1734447845/11041344_798175060249660_1915930709_n.jpg[/img]
 
Жюно Діас «Коротке і дивне життя Оскара Уо». Твір написаний американцем домініканського походження Жуно Діасом, який отримав за нього Пуліцирівську премію. В книзі йдеться про долю товстої і глибоко нещасної дитини, що переживає процес дорослішання в Нью-Джерсі і передчасно гине в ранній юності. 

[img data=def]05_03_2015_1734447845/11047201_798175160249650_899270895_n.jpg[/img]

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Десять книг, які раить прочитати Вікторія Жуковська 

Джонатан Лителл “Благоволительницы». Книга належить до дивної контраверсійної літератури, написана американцем — євреєм за походженням. Це перша книга автора, яка відразу отримала Велику нагороду Франції. У творі - війна з точки зору офіцера есес, гомосексуаліста, правда не зовсім з історичної точки зору написано та й українці показані не в найкращому світлі, але тим не менше, читати цікаво. Доречі, події у творі відбуваються і в Луцьку, зокрема, розстріл в’язнів Луцької тюрми. 
 
[img data=def]05_03_2015_1734447845/dzhonatan_littell_blagovolitelnitsy.jpeg[/img]

Тарас Прохасько: ”Непрості”, “Ботак Є”, “FM Галичина”. Цей автор подобається мені своєю щирістю, такий собі потік відвертості, правдоподібності. Його книги сприймаю як дійсність, а не як художній вимисел. Можливо тому, що ми з ним практично однолітки і те, що він пише – мені не чуже. 

[img data=def]05_03_2015_1734447845/11041408_798175306916302_26118592_n.jpg[/img]
 
Автори, які належать до магічного реалізму, у якому органічно поєднуються елементи реального та фантастичного, побутового та міфічного, дійсного та уявного, таємничого. Магічний реалізм притаманний передовсім латиноамериканській культурі. Зокрема, можу виокремити Ґабріеля Ґарсію Маркеса “Осінь патріарха” та Хуліо Кортасара “Гра в класики”. 

[img data=def]05_03_2015_1734447845/hulio_kortasar_gra_v_klasi.jpg[/img]
 
Книги Андрія Чайковського. В його книгах історія України: козаки, пригоди, татари, степ, чесна і справедлива громада чи навіть, можна сказати, маленьке суспільство. Книги безумовно варті уваги. 

[img data=def]05_03_2015_1734447845/140317104532216032_f0_0.jpg[/img]
 
Записала Оленка КРАВЧУК