Дмитро Мельничук - артист драми, актор Волинського академічного музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка. Екс-контрабасист рівненського рокабільного гурту «ОТ-ВІНТА». Нині грає в гурті“Збіг Обставин”, де майже всі учасники - професійні театральні актори, що дозволяє перетворювати виступи гурту на театралізовані дійства. Окрім того, знявся в кількох художніх фільмах, зокрема і в знаменитому “Поводирі" Олеся Саніна.
 
Ось уже більше року Дмитро розпочинає свій ранок з новин, каже: події в Україні нікого не можуть залишати байдужим. Попри насичений робочий графік, все ж знаходить час і на відпочинок. Улітку це піші прогулянки з плеєром у вухах або ж їзда на велисипеді. Взимку, зазвичай, це книга, яка плавно переходить у сон. Любить готувати. Улюблена кухня — корейська. Залюбки крутить роли і нарізає салати. Під час приготування нерідко програє всередині себе ролі.

Вважає, що через банальну людську лінь, люди не хочуть досягати досконалості. Впевнений, у всьому негативному завжди потрібно шукати і щось позитивне. Запевняє, що на сцені набагато складніше, але й одночасно цікавіше, грати злих геніїв. Не боїться власних сліз, каже, що це звичайна людська емоція, як і багато інших. Себе ж вважає страшенним занудою (хоча, на думку автора цих рядків, це зовсім не так ;)

Дмитро Мельничук розповів, що має велику бібліотеку. Лише у Луцьку кижкова полиця налічує більше ста книг. Читає з чотирьох років: в дитинстві це були казки, в юності захоплювався фентезі. Вважає, що завдяки фантастиці можна потрапити в інший світ, в іншу реальність, та й, зрештою, акторська діяльність потребує іншого життя. Зазвичай читає кілька книг одночасно, а улюблені твори із задоволенням перечитує.
«Мене завжди цікавила постапокаліптична проза, - говорить Дмитро, - коли суспільство знаходиться на межі якогось колапсу, акопаліпсису. Завжди цікаво, які ж якості в людях будуть перемагати: хороші чи погані, чого має бути більше?!»

«До читання рекомендую неоднозначні книжки, які не належать до споживацької літератури, які проковтнув і забув. Вони мають змушувати думати, мислити, співставляти, розмірковувати».
 
*   *   *
 
Біблія. Цю Книгу має прочитати кожна тверезо-мисляча людина, ніхто не просить знати на зубок, але принаймні орієнтуватися у матеріалі треба.
 
[img data=def]17_02_2015_440399698/10957628_785591951507971_1626626592_n.jpg[/img]
 
Річард Бах “Чайка на ім'я Джонатан Лівінгстон». Так вже вийшло, що життя в мене неспокійне: довелося багато їздити, спілкуватися з різними людьми, працювати у кількох колективах. І всюди приходилося доводити, що я чогось вартий. Тому образ Чайки з книги мені чомусь досить близький, в ньому я побачив себе. Після прочитання страшенно захотів зробити виставу, такої думки не полишаю й досі, ця ідея живе в мені.
 
[img data=def]17_02_2015_440399698/10979445_785591904841309_1393676871_n.jpg[/img]
 
Брати Стругацькі “Град обреченный”. Місто, в якому живе головний герой, нагадує мені і моє життя. Часом, як і Андрій, починаю шукати в житті якогось сенсу, звичайних людських стосунків, чистоти і порядності. Вже не раз помітив, що коли трапляються якісь неприємності, починаю читати або Біблію, або братів Стругацьких.
 
[img data=def]17_02_2015_440399698/10979357_785592008174632_1788590926_n.jpg[/img]
 
Рей Бредбері “451 градус за Фаренгейтом». Попри те, що головний герой живе в нелюдському суспільстві, йому все ж таки вдається залишитися людиною, віднайти в собі оті такі необхідні для нормального існування резерви людяності. Це схоже і на мене, оскільки зараз свідомо намагаюся звести свій побут до мінімалізму: в харчуванні, побуті, спілкуванні з людьми. Це дійсно класно, так легше жити.
 
[img data=def]17_02_2015_440399698/10962086_785591891507977_1096531900_n.jpg[/img]
 
Джордж Орвелл “1984”. Ця книга як ніколи на часі. У своєму романі Джодж Орвелл показав нам Росію. Отож, маємо знати ворога в обличчя, побачити, що може бути з нами далі, якщо це все не припиниться.
 
[img data=def]17_02_2015_440399698/961435_785591888174644_287978380_n.jpg[/img]
 
Любко Дереш “Культ”. Коли про цю книгу розповів своїм учням, то вони не змогли повірити, що я таке читаю і що воно мені дійсно подобається. Не знаю, але щось в цій книзі є.

[img data=def]17_02_2015_440399698/10966764_785591928174640_55927253_n.jpg[/img]

Пауло Коельо "Книга воїнів світла"  Це невеликий збірник притч і порад про мистецтво жити, без зайвого моралізаторства. В цій книзі Пауло Коельо дає відповіді на багато життєво важливих питань, при цьому нічого не нав'язує.

[img data=def]17_02_2015_440399698/10967036_785591984841301_1632496488_n.jpg[/img]

Записала Оленка КРАВЧУК