• банер чікос

Що почитати: 10 книг, які радить Володимир Лис

03 Лютого 2015
Усім відоме відчуття, коли дочитуєш останні сторінки книги, і десь всередині з’являється порожнеча. Її можна заповнити, відкривши для себе нову історію, нові переживання, життя нового героя. Але ж це має бути достойна заміна, тому, обираючи, краще прислухатися до рекомендацій відомих книголюбів.

Одним із таких є волинський журналіст, письменник (а для нашого видання він став ще й літературним критиком) – Володимир Лис. За плечима цієї людини – близько тисячі прочитаних книг. Він знайомий із перлинами японської, французької, скандинавської, хорватської, латиноамериканської та інших літератур світу. Серед такого розмаїття важко обирати кращих, але Володимир Савович склав власний топ-10 найцікавіших книг, які рекомендує почитати.

1. Філософський роман «Процес» , автором якого є німецький письменник Франц Кафка.



Шекспір колись писав, що весь світ – театр. Кафка ж інтерпретував цю фразу: в його романі весь світ – це судове засідання. Елементи фантастичного в творі не виділяються, тому здається, що роман реалістичний. А відтак він легко читається. Проте дуже складний для розуміння. Це – той роман, який треба перечитувати кілька разів. Він багатозначний, щоразу, гортаючи його сторінки, знаходиш щось нове. Сам Володимир Лис порівнює цю книгу з контурною картою, на якій спочатку можна позначити кордони країн, потім – височини, низовини, гори, далі – міста, видобуток корисних копалин тощо. І лише наприкінці отримаєш повноцінне зображення Землі. Читай, перечитуй і шукай істину.

2. Найулюбленіша книга Володимира Лиcа – роман Вільяма Фолкнера «Світло у серпні».



У ньому розкривається чи не найболючіша проблема людства – пошук самого себе. Це історія про метиса, якого не приймали до себе ні темношкірі, ні білошкірі люди. Все життя він був чужим серед своїх. Володимир Савович пояснює, що ця проблема хвилювала його завжди, тому не дозволила залишитись байдужим до такого роману. І він наполегливо рекомендує кожному прочитати: щоб зуміти знайти себе в цьому світі і цілий світ відкрити в собі.

3. Наступна книга, яку рекомендує Володимир Лис – «Клітка», автором якої є Альберт Белс.



Коли читаєш – не задумуєшся про паралелі між головним героєм і собою, вони і так очевидні. Наш критик зізнався, що книга про нього самого. Хоча насправді вона стане дзеркалом для багатьох читачів. Головний герой – безініціативна та лінива людина, яка зуміла перебороти себе і вижити, коли її закрили в клітку й залишили посеред лісу. Володимир Лис переконаний, що в середині кожного з нас є свій резерв боротьби за життя, ми здатні на подвиги, та нам завжди не вистачає поштовху. Читай, дій, живи, щодня борися з самим собою і перемагай.

4. Є в списку улюбленців Володимира Лиса і маловідомі автори, зокрема, білорус Володимир Короткевич з його твором «Дике полювання короля страху».



Цю повість наш критик перечитує щороку і радить всім робити так само. Основна ідея, здається, досить банальна: патріотична, мовна, культурна деградація шляхти. Та Володимир Савович виділяє для себе ще одну вражаючу лінію: боротьбу людини із силами внутрішнього зла. Героїня, яка на початку повісті викликає огиду та відразу, перетворюється на прекрасну жінку. Найцікавіше те, що її змінює не випадок, не кохання, а саме життя. Коли протягом твору спостерігаєш за таким перевтіленням, мимоволі розумієш, що кожен може змінитися. Читай, давай людям другий шанс, вибачай і вір, що всі мають можливість стати кращими.

5. Для емоційних читачів і любителів поплакати Володимир Лис підготував особливий твір – «Оскар і рожева пані» Еріка Шмітта.



Цю маленьку за розміром повість повинен прочитати кожен, впевнений письменник. І ніхто не залишиться байдужим. Вона складається із 14 листів до Бога 10-річного невиліковно хворого хлопчика. Вже з перших сторінок автор торкається питання існування чи, навпаки, відсутності Бога. Вся повість – дитяче філософське ставлення до життя та релігії. Хоча дитина, яка за 12 днів проходить всі стадії дорослішання, виглядає трохи сумнівно, та з першого прочитання цього не зрозумієш, адже книга торкається не розуму, а душі. Читай і насолоджуйся кожною миттю, бо саме життя – найцінніший дар.

6. Любителям полоскотати собі нерви «хорор»-історіями Володимир Лис радить повість Стівена Кінга «Рита Хейорт і втеча з Шоушенка».



Автор відомий похмурістю та містичністю своїх творів, та ця книга вирізняється особливою реалістичністю. Головний герой, засуджений на довічне ув’язнення, кілька десятиліть впевнено видовбує вихід у стіні із цього «пекла». Тюремний побут представлений настільки яскраво, що кожен читач мимоволі потрапляє в камеру. Це – повість про силу духу, яку не зламають жодні життєві обставини. Жорстока історія виживання там, де вижити практично неможливо. Читай, будь впевненим в собі і переборюй свій страх.

7. Наступна книга – «Доктор Серафікус» Віктора Домонтовича – історія стосунків маленької людини.



Головний герой доктор Комаха – маргінальна особистість, відокремлена від соціуму. У творі йдеться про платонічне кохання професора-інтелектуала до 5-річної дівчинки, про спілкування двох поколінь, двох станів, двох особистостей. По суті, головний герой – навіть не людина, а просто амфібія, молюск, фікція. Паперовий силует. Тінь від людини. Володимир Лис переконаний, що саме ця книга показує мізерність постмодерної людини-комахи. Читай, розвивайся і стань справжньою особистістю.

8. Ще одна українська перлина – твір «Додому нема вороття» Романа Андріяшка.



Це – нове трактування війни: не як вияву героїзму, а як антигуманний механізм знищення духовності. І хоча автор писав про далекі роки Першої світової, сюжет роману актуальний сьогодні, як ніколи. Історія про людину, яка втратила душу на війні, та зуміла її повернути. В романі, як і в житті, ти повинен розуміти, що воюєш за себе, за свою сім’ю, свою оселю та свою Україну. Наш критик наголошує, що головне – зберегти людську гідність серед мотлоху воєнних дій. Читай і залишайся Людиною за будь-яких обставин.

9. Творчість рідної лучанам волинської письменниці Надії Гуменюк, яка є дружиною Володимира Лиса, теж знайшла своє місце в рейтингу. Зокрема, її роман «Енна. Дорога до себе».



Історія про «дівчинку без минулого», яка мимоволі стає піддослідним матеріалом химерного лікаря-науковця. Вона не пам’ятає, проте відчуває. Це роман про пам’ять, яку не здатні стерти ніякі експерименти, і про любов, яка є своєрідним оберегом пам’яті. Головна героїня, попри все, зуміла зостатись собою – чуйною та людяною дівчиною, зберегла минуле та захистила майбутнє. Читай і бережи в собі почуття, бо вони роблять тебе людиною.

10. І наостанок Володимир Савович підготував трохи філософії в чистому вигляді – Мераб Мамардашвілі і його книга «Як я розумію філософію».



Це – збірник статей, доповідей, виступів та інтерв’ю письменника і філософа. Володимир Лис знайшов на сторінках цього твору цікаву фразу: «Про що іще подумати?», яка згодом навіть стала його улюбленою. Вся книга – це роздуми автора про життя, літературу, друзів тощо. В кожному розділі є філософські рядки, які знаходять місце в сьогоденні, проте не кожен зможе помітити цю тонку паралель. В книзі немає готових відповідей на питання, що гостро турбують суспільство, але вона допоможе читачеві сформувати свідомий погляд на навколишню дійсність. Читай, мисли, розвивайся.

Текст: Іванна САЦИК
Фото Володимира Лиса: Ксенія АРДАН
2

Читати ще

Коментарі

Олена

Хочу порадити вам один

войт

Мені більше подобається такий

Дудер

ВОйт в кожного своя думка

Дудер

ВОйт в кожного своя думка

OЛЕКСАНДР

Короля звали СТАХ. Звичайно,

Додати новий коментар

Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter