Андеграунд Волині. Infernal Hate

Рубрику «Андеграунд Волині» продовжить серія статей про видатні волинські гурти, що існували раніше, а також про концерти та фестивалі, які відбувались у нас в минулі роки.

Перша розповідь — про гурт «Infernal Hate», який по праву вважався культовим серед металхедів Волині. Назву цієї банди в другій половині 90-х можна було побачити у найрізноманітніших місцях: написану на стінах будівель, видряпану на шкільних партах, намальовану вручну на футболках, вишиту на шапках...



20 років тому поняття «музичний неформат» було особливо болючим для шанувальників прогресивної музики. Тоді по своїй суті воно було наближеним до слова «цензура»: тим, хто носив довге волосся та чорні «метальові» футболки, практично неможливо було влаштуватись на нормальну роботу. А почути по радіо (навіть місцевому) важку музику було так само нереально, як побачити порнофільм на державному телеканалі.

«Інфернали» в свій час здійснили справжній прорив за рамки «неформату». Вони грали не просто важкий метал — вони працювали в стилі death metal, який ще досі залишається одним з найважчих напрямків серед усіх існуючих жанрів музики. При цьому їх запрошували виступити на відкритті магазину «Каскад» (був такий в Луцьку на Київському майдані) та на фестивалі «Володимир–97» (де грали на одній сцені з гуртом «Скрябін», а після концерту «тусили» з Кузьмою та його музикантами). На той час це було з розряду фантастики.



Виникненню «Infernal Hate» передувала поява death thrash metal гурту «Mordor» у 1993 році у складі:

вокал — Віктор «Крюгер» Хайнацький (R.I.P.),
гітара — Олег «Нікіш» Нікітін (R.I.P.),
бас — Микола «Батер» Головань молодший (R.I.P., син славнозвісного луцького скульптора Миколи Голованя; пізніше грав на басу в гуртах «Burial Ground», «M.A.R.S.», «П.В.А.»),
ударні — Андрій «Яструб» Лятичевський.

Трьох учасників цієї команди сьогодні вже немає в живих. Світла їм пам'ять...



Окремо хочеться згадати Віктора «Крюгера» Хайнацького, який вважається «хрещеним батьком» важкого металу у Волинській області. Він був дуже талановитою, сильною духом та тілом людиною. Саме «Крюгер» вивів важку музику Волині за рамки «неформату».
Особисто мене він навчив співати гроулінгом, виховав та прищепив мені такі важливі риси характеру як чесність та справедливість. А в 1997 році практично силоміць витягнув мій перший гурт («Annihilated Future») на сцену, пожертвувавши часом, відведеним на виступ «інферналів».



«Mordor» припинив своє існування в 1994 році після трагічної загибелі «Нікіша». «Батер» перейшов до «Burial Ground», а «Крюгер» з «Яструбом» почали пошуки музикантів для створення нової банди.

Одночасно Лев Фоменко, Віталій Репецький та Віктор Тібеж задумали створити свій гурт та запросили на ударні Андрія Лятичевського. Однак, присутність в команді «Яструба» автоматично передбачала присутність «Крюгера».



В результаті у 1995 році утворився гурт під назвою «Infernal Hate» у складі:

вокал — Віктор «Крюгер» Хайнацький,
гітара — Віталій «Wef» Репецький,
бас — Віктор «Пібідь» Тібеж,
ударні — Андрій «Яструб» Лятичевський.



Лев Фоменко також мав безпосереднє відношення до колективу: він співав пісню під назвою «Вечная Боль», якою «інфернали» часто розпочинали свої виступи.

У 1998 році до гурту приєднався другий гітарист Олексій «Кривий» Любасюк (до цього грав на гітарі та співав у чортківській банді «Mental Affection»; пізніше став гітаристом/вокалистом луцької команди «Monopoly»).



У вересні 1998 року «інфернали» перестали репетирувати у класичному складі, проте продовжували давати концерти (були ще виступи в Маневичах та Луцьку). Натомість, на основі «Infernal Hate» утворилось 2 нових банди:

«Grinder», у складі:

вокал — Володимир Гриб (пізніше став вокалістом гуртів «Carnal Embodiment», «F.A.T.»)
гітара — Віталій «Wef» Репецький,
бас — Віктор «Пібідь» Тібеж,
ударні — Євген «Бармалей» Малишев,

та «Marazmatron», у складі:

вокал — Лев Фоменко,
гітара — Максим Козін (паралельно був вокалістом гурту «Outcry»),
бас — Віктор «Крюгер» Хайнацький,
ударні — Андрій «Яструб» Лятичевський.



За три роки свого існування «інфернали» дали понад 40 концертів. Окрім вищезгаданих виступів на фестивалі «Володимир–97» та відкритті магазину «Каскад», найбільш знаковим був сейшн в Києві, куди лучан запросили зіграти «на розігріві». В результаті наші музиканти так «порвали» зал, що під час виступу вже третього за ліком гурту публіка продовжувала скандувати: «Ін-фер-нал Хейт! Ін-фер-нал Хейт!».



Останній виступ гурту «Infernal Hate» відбувся у грудні 1998 року на концерті… пам'яті свого лідера, Віктора Хайнацького, який трагічно загинув у 22 жовтня того ж року.



У спадок після себе «інфернали» залишили альбом «Ora Pro Nobis» (з латині перекладається «Моліться за нас»), який записали в 1997 році.

На жаль, студійного запису не зберіглося. Натомість, є можливість послухати декілька треків з його демо-версії (за посиланнями нижче). Якість не супер, адже переписані вони були з магнітофонної касети. Проте, справжні меломани зацінять.






ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Андеграунд Волині. Неформальні тусовки 90-х
Андеграунд Волині. Маневичі - рок-столиця
Андеграунд Волині. Музиканти-емігранти (частина перша)
Андеграунд Волині. Музиканти-емігранти (частина друга)
Андеграунд Волині. Рок-концерти минулого (частина перша)

Автор ВОЛОДИМИР ГРИБ
Фото та записи з приватних архівів АНДРІЯ ЛЯТИЧЕВСЬКОГО та ЛЕВА ФОМЕНКА