15 років любові протоієрея Валентина Марчука: семеро дітей і незамінна «половинка» Олена
09 Березня 2016
Про родину протоієрея Валентина Марчука і його дружини Олени чули на Волині немало. І навіть не через те, що отець Валентин – речник церкви, особистий секретар митрополита Ніфонта, людина церковна, проте – досить публічна. Їхня сім’я особлива тим, що наважилась на неабиякий вчинок – взяли на виховання трьох діток з інтернату. Маючи, до речі, на той час трьох власних, а зараз вже і чотирьох.
Матушка Олена – сирота, рано втратила маму, тож завжди мала мрію: стати матір’ю для сироти. Таким вчинком жінка хотіла віддячити Богу за коханого чоловіка. «Тільки, коли вийшла заміж, зрозуміла, що таке – бути «за мужем», і відчула: уже не сирота!», – розповідала Олена в інтерв’ю газеті «День».
Нелегко далося Олені і Валентину втілення такої мрії: прийомні доньки специфічно «вливалися» в родину.
«Про одну з дівчаток директор інтернату сказав отцю Валентину: «Ото, попе, даю тобі найгіршу, і через півроку ти її привезеш назад!» Дівчинка і сама з півроку просила: «Тату, завезіть мене в інтернат!» У перший тиждень вона зіпсувала кілька портфелів, подряпала батюшці машину, скрутила пральну машину і мало не спалила хату, коли понатискала не ті кнопки на газовій плиті...», – писали про родину Марчуків журналісти.
А розпочалася історія цієї надзвичайної сім’ї рівно 15 років тому. Саме 9 березня 2001 року відбулося перше побачення Валентина й Олени.
«9 березня 2001 року ми з матушкою перший раз разом прогулялись після семінарських уроків і вирішили відразу одружитись. Через два місяці відгуляли весілля. Мріяли про двох дітей. Сталося трішки по іншому. Минуло 15 років. Дякую Богу за свою чудесну половинку-мою матушку!», – написав на своїй сторінці у Facebook отець Валентин і виклав спільні сімейні фото.
[caption] Із товаришем по семінарії, нині – отцем Георгієм Поліщуком[/caption]
[caption] У щасливий день одруження[/caption]
[caption] У родині тепер – семеро дітей[/caption]
[caption] Із єпископом Варсонофієм Бородянським та Олександром Драбинко[/caption]
[caption] Із Борисом Клімчуком[/caption]
[caption] З Павлом Дворським та Віталієм Іваницьким[/caption]
Матушка Олена – сирота, рано втратила маму, тож завжди мала мрію: стати матір’ю для сироти. Таким вчинком жінка хотіла віддячити Богу за коханого чоловіка. «Тільки, коли вийшла заміж, зрозуміла, що таке – бути «за мужем», і відчула: уже не сирота!», – розповідала Олена в інтерв’ю газеті «День».
Нелегко далося Олені і Валентину втілення такої мрії: прийомні доньки специфічно «вливалися» в родину.
«Про одну з дівчаток директор інтернату сказав отцю Валентину: «Ото, попе, даю тобі найгіршу, і через півроку ти її привезеш назад!» Дівчинка і сама з півроку просила: «Тату, завезіть мене в інтернат!» У перший тиждень вона зіпсувала кілька портфелів, подряпала батюшці машину, скрутила пральну машину і мало не спалила хату, коли понатискала не ті кнопки на газовій плиті...», – писали про родину Марчуків журналісти.
А розпочалася історія цієї надзвичайної сім’ї рівно 15 років тому. Саме 9 березня 2001 року відбулося перше побачення Валентина й Олени.
«9 березня 2001 року ми з матушкою перший раз разом прогулялись після семінарських уроків і вирішили відразу одружитись. Через два місяці відгуляли весілля. Мріяли про двох дітей. Сталося трішки по іншому. Минуло 15 років. Дякую Богу за свою чудесну половинку-мою матушку!», – написав на своїй сторінці у Facebook отець Валентин і виклав спільні сімейні фото.
[caption] Із товаришем по семінарії, нині – отцем Георгієм Поліщуком[/caption]
[caption] У щасливий день одруження[/caption]
[caption] У родині тепер – семеро дітей[/caption]
[caption] Із єпископом Варсонофієм Бородянським та Олександром Драбинко[/caption]
[caption] Із Борисом Клімчуком[/caption]
[caption] З Павлом Дворським та Віталієм Іваницьким[/caption]