Кавова розмова з лідеркою «Diva Dance Family» Іриною Пшенюк

01 Грудня 2015
Текст: Ірина САСОВСЬКА
Фото: Роман ДОМБРОВСЬКИЙ


Про танцювальний колектив «Diva Dance Family» лучани почули лише цієї весни, після того як дівчата станцювали twerk біля Замку Любарта у блакитно-жовтих шортах. І хоч те відео викликало хвилю обурення, саме йому колектив завдячує неабиякою популярністю. Постановкою танцювального відео, як і всіх відеоробіт, займалася лідерка колективу Ірина Пшенюк, яку також називають Big Mamma.

Мало хто знає, що Ірина має дві освіти – перекладач та хореограф, виховує сина та вміє доїти корову. Про це та багато іншого Big Mamma розповіла «Таблоїду Волині» у завжди привітній кав’ярні «[email protected]», що у «ПортCity».



– Що п’єш зазвичай: каву чи чай?

– Каву п’ю вранці, бо треба багато енергії, а вона гарно тонізує й бадьорить. Буває, коли багато роботи і не можна спати, теж п’ю каву. Хоч і знаю, що це не надто корисно, але, думаю, що виправдано. У вихідні, які у мене бувають дуже рідко, можна розслабитись і попити чаю. Дуже люблю зелений чай з жасмином.



– У тебе така специфіка роботи, що потрібно завжди бути у формі. Чи маєш якийсь особливий раціон?

– Я проти дієт, але за правильне харчування. Ніколи не сиділа на дієтах. Жодних продуктів з раціону ми не виключаємо, окрім фаст-фуду й різних там чіпсів-сухариків. Вважаю, що замість того, аби купувати ковбасу, можна на ті ж гроші купити шматок м’яса й запекти його. Це і смачніше, і корисніше.

– Часто вдома готуєш? Що саме?

– Останнім часом готую не часто, хоч і люблю це. Коли є час, залюбки щось варю чи печу. В принципі, так виходить, що раз на три дні я точно готую, бо ж у мене дитина. Коли у малого канікули, або коли він у бабусі, я майже не готую.

– У тебе є син? Скільки йому років?

– Так, є син. Його звати Максим, ходить зараз у четвертий клас. Вчиться непогано, найкраще йде англійська мова, бо ж мама за освітою перекладач. Ще йому подобається математика. Також займається після школи карате. Я своєю дитиною дуже задоволена, дуже пишаюся ним і люблю. Максим у мене росте дуже ввічливим й подекуди аж занадто добрим.



– Ірина Пшенюк і танці: як все починалося?

– З танцями я пов’язана майже все життя, займаюсь ними з шести років. 10 років займалась народними танцями. Маю хореографічну освіту, паралельно закінчувала 2 факультети. У педагогічному коледжі мене навчили працювати і спілкуватись з дітьми та й з людьми взагалі. Потім зрозуміла, що мені цікавіші сучасні напрямки танцю. А викладати ніколи не планувала й навіть припустити не могла, що пов’яжу своє життя тільки з танцями. Я ніколи не працювала на одній роботі, бо ж є дитина, яку треба забезпечувати, то і доводилось шукати ще якийсь підробіток. Так, я мала основну роботу, після якої їхала викладати танці. Спочатку у мене була тільки одна група. Перше, з чого я починала викладати, була стрип-пластика.



– А з якого часу починає свою історію колектив «Diva Dance Family»? Бо почули всі про нього відносно недавно…

– Деякий час повикладавши стрип-пластику, я зрозуміла, що цей напрямок трохи одноманітний. Тож разом з групою ми перейшли на high heels. Це танці на каблуках, де дуже багато стилів, де постійно з’являється щось нове й треба завжди бути в темі. І от вже тоді нас в Луцьку почали критикувати, називали такі танці дуже відвертими й навіть вульгарними. В той час я справді задумалась, що можливо роблю щось неправильно. Вирішила, що треба вислухати думку професіоналів. Захотілось банальної конструктивної критики від людей, які в цьому розбираються. Я промоніторила купу танцювальних конкурсів і змагань й знайшла те, що шукала. Так ми з дівчатами поїхали на чемпіонат України з high heels. Це було майже чотири роки тому. Для себе вирішила тоді: якщо скажуть, що все погано і займаємося ми не тим – покину все і спокійно працюватиму в офісі. От саме тоді, перед цим чемпіонатом з’явилася назва «Diva», бо кожен колектив мусив якось називатися. Потім додалось ще два слова, бо ми вже справжня танцювальна родина.



– То як же оцінили судді ваш виступ на чемпіонаті?

– Ми виграли перше місце, при чому з величезним відривом, хоча й не мали досвіду виступу взагалі. Тоді Луцьк представляв колектив «Diva» з семи дівчат. Саме цю подію я вважаю точкою відліку популярності «Diva Dance Family», бо тоді ми заявили про себе у професійному колі. Тоді я вирішила, що продовжуватиму займатись танцями. Хоча ще рік не кидала основну роботу.



– Та широка громадськість почула про вас саме після виступу перед замком… Ви очікували на таку реакцію? Так і було задумано?

– Те відео було абсолютно спонтанним. Це була весна, й нам захотілось нарешті вийти з залу й зробити відео десь на вулиці. Порадились зі Стасом (режисер Станіслав Будь – авт.), з яким вже давно працюємо. Разом вирішили, що Замок – це буде гарна локація. Від пошиття попередніх купальників у нас лишилась тканина жовтого й блакитного кольорів, й аби вона не пропадала, вирішили пошити такі шорти. Тобто ніхто не задумував танцювати у прапорі України. Все було, як зазвичай: станцювали, зняли, змонтували, залили на YouTube. На наступний день вранці я проснулась й ніяк не могла зрозуміти, чому стільки переглядів. Почали дзвонити друзі й розповідати, що про нас пишуть ЗМІ. Саме завдяки цьому відео нас запросили на телеканал «Україна», де нам вручили «Народного Оскара». Там ми отримали лише позитивні відгуки. До речі, нас просили приїхати саме в тих костюмах, в яких ми виступали на відео, й станцювати частинку тієї постановки. Я відразу ж відмовилась, бо вирішила не йти на провокацію, ми не для цього займаємось.



– На колектив тоді зрушилась маса критики. Та й зараз в інтернеті частенько можна побачити не надто схвальні коментарі. Як реагуєш на них?

– Для мене важлива думка фахівців чи принаймні тих, хто також танцює. Є перевірені друзі, з якими я багато пройшла, до думки яких я прислухаюся. Знаєш, в очі негативних коментарів мені ще жодного разу ніхто не сказав й не написав в приват. А пишучи анонімно в ЗМІ, людина ж відчуває могутність і владу. Просто не звертаю на таких уваги. До того ж, є людина, не буду називати її ім’я, яка мені дуже допомагає і підтримує. Завдяки цій підтримці я дивлюсь на себе по-іншому. І, звичайно, велика підтримка – це мої дівчата, яких зараз є майже 60 чоловік. Та й взагалі, у мене купа справ і я не маю часу читати всі ці коментарі.

– Майже 60 чоловік? Це ж скільки часу ти проводиш у залі?

– Зараз це моя єдина і улюблена робота. До обіду у залі в мене – лише індивідуальні заняття. Після обіду – від двох до п’яти групових занять. До нас приходять дівчата різного віку, статури й соціального статусу. Зараз от набралась група жіночок 40+. Є багато дівчат підліткового віку. Займаємося у стилях dancehall, vogue, high heels. Ми маємо багато творчих планів і хочемо розвиватися. На жаль, нас поки-що не дуже розуміють в Луцьку, бо це не звично. Але думаю, що з часом це пройде. П’ять років тому не дуже розуміли стрип-пластику, рік тому ніхто не знав про twerk – зараз це є у кожній танцювальній студії.



– Чим ти зараз зайнята, окрім танців?

– Зараз це моя основна робота. Я вкладаю в неї дуже багато часу, здоров’я й моральних сил. Окрім танців, звичайно є побутові справи, дитина. В село їжджу. Там і картоплю копала, і огірки збирала, і корову доїла.

– Вмієш доїти корову?

– Звичайно! (сміється – авт.) Я виросла в селі, багато часу проводила з бабусею, тож по хазяйству вмію все робити. Мене мама з дитинства вчила, що жінка має вміти робити все, але не все треба показувати.




– Про що мрієш?

– Звичайно, про власну студію. Хочу викладати у сучасному залі, де завжди б було затишно, як вдома. У танцях важливо йти в ногу з часом і постійно вчитись. І навіть зараз, викладаючи, я постійно вивчаю щось нове. Їжджу на майстер-класи, чемпіонати, спілкуюсь з дівчатами з інших міст. Я була на майстер-класах у Яніса Маршала, Сиско Гомеса, Маріам, Лікі Стіч. Цього літа місяць вчилась в Одесі – практикувала dancehall і vogue. Мрію передавати набуті знання і вчитись новому у власній студії.

0

Читати ще

Коментарі

вік-1

м-да..... старість не радість

знаток

ні, їй 37))

Анонім

Дуже крута, глибока, цікава

аноніму

а наскільки глибока? :)

Анонім 20

Молодець, Ірино! Тішусь, що в

Аноним 24

Умнiчка!!!!!... Треба брати

не треба брехати!

На "Народному Оскарі" були

Біг Папа

"У мене дуже ввічливий син" -

Максимович

а де чоловік? не зміг жити з

Одногрупниця

Ото вже й настарались з

Алла

До Максимовича. А яка різниця

Шанувальниця танцульок

Цікаво про яке виховання сина

Знайома

а ще вона на роботі грощі

Знавець

а ще вона літала в космос,

Павел

Якщо взяти, то відношусь до

Ю3ер

Толку із того що ця "яскрава"

Саша

Ірина, ти молодець!

Анонім

Іра ви нетільки класний

Аня

На вигляд 40

Іра

Дякую! Саша заходь до нас

Іра

Дякую! Заходьте до нас -

Льоля

А ви дівчата молодці

Саша

Пляшку ВІД шампанського ? :

Додати новий коментар

Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter