Ми звикли, що наші педагоги подать потрібну і цікаву інформацію на уроках. Але про що вони говорять після дзвінка? «Таблоїду Волині» вдалося «підслухати» таку розмову.
***
Говорять, що три речі, які любить вчитель – це червень, липень і серпень. Насправді, я ненавиджу канікули. Школа – порожня: ні тобі поговорити з кимось, ні накричати, ні посміятися.
До того ж під час канікул нам доводиться ходити на педагогічні ради, конференції… Дійства – надзвичайно нудні.
***
Діти постійно мотивують розвиватися. Хоч-не-хоч, а мушу цікавитися новинками музики, кіно, а іноді навіть дивитися футбол – завтра ж всі в школі говоритимуть про результати матчу, я маю бути в курсі!
***
За роки вчителювання потрохи стаю психологом і провівши учнів з 5 до 11 класу можу визначати, хто ким стане коли виросте, більше того, іноді вангую навіть на особисте життя. Часто збувається!
***
Найкращі моменти в моїй роботі наступають після дзвінка випускників зі словами «Я поступив на бюджет!» А найгірше для вчителя – чергувати під час великої перерви біля їдальні. Там не те, що за порядком встежити важко, там ледве-ледве можеш встояти на ногах.
***
Нещодавно, 14 лютого, діти приносили «валентинки», дарували їх одне одному і вчителям. Я, як філолог, не могла витримати підписів Світлані ІванівніЙ, Мирославі ПавлійніЙ. Змусила всіх перепідписувати, таким чином мотивувавши їх ретельно готуватися до вивчення нової теми – звертань.
***
Діти – чудові актори й імпровізатори. Яких тільки причин невиконання домашніх робіт я не чула! «Пес з’їв» або «Вдома забув зошит» – це вже вчорашній день! Тепер в них сімейні проблеми, затоплення квартир, ледь не зомбі-апокаліпсис. Чого тільки не придумують, аби не отримати двійку.
***
В учительській тема №1 – поведінка учнів, хто як сьогодні налаштований і т.д. Далі йдуть розмови про їжу: як з дешевих продуктів приготувати смачні страви.
***
Дуже весело, коли учень біля дошки не розуміє, про що горить, бо всі його знання базуються на підказках з класу. Так уривок з вірша: « …щирі, жіночні, рядняні…» перетворюється на «…щирі жіночки радянські…».
***
Іноді ми чекаємо дзвінка на перерву не менше, ніж учні. Навіть не іноді, а часто. Хоча, якщо тема цікава, то хочеться, аби урок тривав вічність.
***
З особливою цікавістю перевіряю твори. В них і Андрій Шевченко стає письменником, і Русь перетворюється на Росію.
***
Я випадково стала вчителем – подруга Людка переконала поступати «за компанію». До речі, сама Людка завалила вступний іспит, вийшла заміж і виїхала в Америку. Але з того дня я жодного разу не пожаліла, що стала педагогом.
***
Вчителям треба давати звання «мати-героїня». За кілька років кожна дитина стає рідною, ти хвилюєшся і радієш за неї, як за власну. І зовсім не важливо, хто це: двієчник чи відмінник.
Ні оцінки, ні знання взагалі не визначають моє ставлення до дітей – всі рівні і всі рідні.
Зі слів вчителя луцької школи № 19 Мирослави КВЯТКОВСЬКОЇ
записала Іванна САЦИК