Про що говорить глина
28 Квітня 2016
Професія чоботаря така непримітна й водночас така необхідна для кожного. Який чоловік захоче ходити в обдертих черевиках? А нормальна жінка вдягне туфельки з поламаними чи наполовину відбитими підборами? Звичайно, що ні. У такій ситуації ми дружньо чимчикуємо до цих майстрів, які клопочуться над нашим взуттям, даючи йому друге життя.
«Таблоїд Волині» відшукав на луцьких просторах товаристського й такого «типового» чоботаря, який зранку до вечора трудиться у своїй невеличкій майстерні й вкладає крапельки своєї душі і всі сили для того, щоб ми з вами могли і взимку, і влітку почуватися комфортно у нашому обновленому взутті.
Наш герой «невидимого фронту» Вадим Жуковець вже протягом чотирьох років спокійно й самовіддано працює у власній майстерні, що знаходиться на ринку біля залізничного вокзалу. Устами першоджерела пробуємо привідкрити вам закулісні таємниці взуттєвої майстерні і показати, як нині живеться чоботарям.
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/2._nemaye_nichogo_skladnogo_v_ciy_spravi_koly_bilsh-mensh_golova_shurupaye_i_bazhannya_ye.jpg[/img] «Немає нічого складного в цій справі, коли більш-менш голова «шурупає» і бажання є»[/caption]
***
Батько казав: «В будь-який час, навіть в голодний рік, якщо не грошима будеш брати, так картоплі принесуть, на обмін. Все одно ходити босий не будеш. Якщо дорогий матеріал, будеш личаки (взуття, плетене з кори дерев – авт.) в’язати, як раніше».
***
В принципі, немає нічого складного в цій справі, коли більш-менш голова «шурупає» і бажання є. Повчитися треба, звісно. Сидів, дивився як батько майструє, так і сам робив. Ніби й намагався, але все одно на початках не вдавалося.
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/3._profesiyi_yak_takoyi_ne_mayu_i_rozryadu_chobotarya_tezh_nemaye._ale_uchytelya_mav_horoshogo_svogo_batka.jpg[/img] «Професії як такої не маю і розряду чоботаря теж немає. Але учителя мав хорошого, свого батька»[/caption]
Поки що робота не набридає. Вона мені подобається. Як чотири роки назад сів, так і зрозумів, що це моє: є бажання, натхнення. Професії як такої не маю і розряду чоботаря теж немає. Але учителя мав хорошого, свого батька.
***
Раніше, коли працював на будівництві, думав, що тут легше. Насправді однаково. От сьогодні спина в мене не болить. Завтра застібки-блискавки шитиму на швейній машинці, то буде боліти спина.
***
Мій графік роботи з дев’ятої ранку до шостої вечора. Як зазначено на табличці, так і сиджу. Але деколи доводиться довше сидіти. От буде чоловік йти з роботи о восьмій годині, зайде й забере своє взуття.
***
Слава Богу, роботи вистарчає. Клієнти є. А як дізнаються? Наприклад, хтось зайшов на ринок купити молока. Бачить – вивіска «ремонт взуття» висить. Кому треба, той заходить.
***
Без душі не буде тієї роботи. Якщо вкладеш часточку душі в неї, то й люди будуть йти. Треба намагатися зробити якісно.
***
***
Замінити пару супінаторів (задня частина устілки, яка тримає форму каблука – авт.) коштує 90 грн.
***
Зашити взуття, то за прейскурантом не береш. Якщо за сантиметр братимеш 5 гривень, то хто буде шити? Ніхто ж не буде. Підшити якусь частину черевика буде коштувати десь 5 гривень. Кругова обшивка – 35-40 гривень. Бо тут треба посидіти, покопирсатися, так би мовити, щоб цілу пару прошити.
***
Латки часто міняю. Це коштує близько 35 гривень в середньому.
***
Ще застібки-блискавки міняю. Коштує це 30, 35, 45 гривень. Тут вже залежить від довжини. Бувають світлі, білі застібки. З такими треба працювати акуратно, щоб клеєм не вимазати. Тому робота коштуватиме не 35, а 45 гривень, бо над такою блискавкою сидиш удвічі-втричі довше, ніж над звичайною, чорною.
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/23_bagato_chobit_obladnani_zastibkamy-blyzkavkamy_dlya_remontu_yakyh_neobhidni_bigunky.jpg[/img] Багато чобіт обладнані застібками-блискавками, для ремонту яких необхідні бігунки[/caption]
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/24_na_shveyniy_mashynci_pidshyvayetsya_zastibka-blyskavka.jpg[/img] На швейній машинці підшивається застібка-блискавка[/caption]
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/25_napivustilky_mayster_vadym_vykorystovuye_yakisni_shchob_dovgo_kliyentam_sluzhyly.jpg[/img] Напівустілки майстер Вадим використовує якісні, щоб довго клієнтам служили[/caption]
Підошву міняю і в жіночому взутті, і в чоловічому. Якщо видно, що натуральний верх тримається, міняю підошву і все. Людина ходить ще три сезони, як мінімум, без ремонту. Поміняти підошву коштує 260-280 гривень за пару. Тут залежить від вартості самої підошви в магазині.
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/4._cogo_krasunchyka_chekaye_zamina_pidoshvy.jpg[/img] Цього красунчика чекає заміна підошви[/caption]
***
Які види взуття приносять залежить від сезону, пори року. Перед зимою вже черевики почали готувати. Літом босоніжки, в’єтнамки ремонтують.
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/5._yaki_vydy_vzuttya_prynosyat_zalezhyt_vid_sezonu_pory_roku.jpg[/img] «Які види взуття приносять, залежить від сезону, пори року»[/caption]
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/6_.pered_zymoyu_vzhe_cherevyky_pochaly_gotuvaty._litom_bosonizhky_vyetnamky_remontuyut.jpg[/img] «Перед зимою вже черевики почали готувати. Літом босоніжки, в’єтнамки ремонтують»[/caption]
Сказав би, що однаково приносять взуття як чоловіки, так і жінки. Проте приносять здебільшого жінки. Вони більше на господарстві: і своє взуття понесла, і чоловікове захопила.
***
Найчастіше звертаються із проханням замінити набивки. Але це не те що проблема взуття, це питання часу. Зносив набивку, її потрібно вчасно поміняти.
***
Проблема у всіх туфель з довгими носками, що ці носки зношуються. В такому разі ставляться поліуретанові пластинки, які потім обрізуються по формі носка.
***
Зшиваю взуття вручну. Спочатку пробиваєш шкіру шилом, а потім гачком шиєш. Для того, щоб нитка легше ковзала при зшиванні взуття її намащую воском.
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/7._zshyvayu_vzuttya_vruchnu._spochatku_probyvayesh_shkiru_shylom_a_potim_gachkom_shyyesh.jpg[/img] «Зшиваю взуття вручну. Спочатку пробиваєш шкіру шилом, а потім гачком шиєш»[/caption]
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/8._dlya_togo_shchob_nytka_legshe_kovzala_pry_zshyvanni_vzuttya_yiyi_namashchuyu_voskom.jpg[/img] «Для того, щоб нитка легше ковзала при зшиванні взуття її намащую воском»[/caption]
***
Босоніжки сам шию. Поки що лише босоніжки, а там буде видно. Щоправда модель не сам придумав, а скопіював зі своїх. Але пошив усе повністю сам, з магазину лише підошва. Від неї не можу відмовитись, тому що не зроблю її сам. Коштують такі босоніжки 360 гривень. На ринку такі вартуватимуть 540-560 гривень.
***
В цьому році сім пар продав. Початок, як на мене, дуже добрий. Люди ж розповідають один одному. Реклама – це добре. «Сарафанне радіо», як в народі кажуть. Реклама – двигун торгівлі, однозначно.
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/9._bosonizhky_sam_shyyu._shchopravda_model_ne_sam_prydumav_a_skopiyuvav_zi_svoyih._ale_poshyv_use_povnistyu_sam_z_magazynu_lyshe_pidoshva.jpg[/img] «Босоніжки сам шию. Щоправда модель не сам придумав, а скопіював зі своїх. Але пошив усе повністю сам, з магазину лише підошва»[/caption]
***
Ножі спеціальні, взуттєві використовують. Зараз це не проблема. Пішов до магазину і придбав.
***
Коли прикріплюєш каблуки до взуття, закручуєш саморізи викруткою, а не так як на фабриці верстатом в каблук цвяхи забивають.
***
Кісточка з кінським волосом використовується. Якось так прийнято. А цю що в мене, самі собі зробили. Батько десь дістав кінський волос, запхали його в металеву трубку, розплющили в одному кінці та й все. Нічого складного немає.
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/10._osnovne_-_ce_nizh_molotok_i_kistochka._ye_try_cyh_instrumenty_-_vse_budesh_pracyuvaty.jpg[/img] «Основне – це ніж, молоток і кісточка. Є три цих інструменти – все, будеш працювати»[/caption]
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/11._nozhi_specialni_vzuttyevi_vykorystovuyut._zaraz_ce_ne_problema._pishov_do_magazynu_i_prydbav.jpg[/img] «Ножі спеціальні, взуттєві використовують. Зараз це не проблема. Пішов до магазину і придбав»[/caption]
В чохлі запхані шило-гачки. Раніше самі чоботарі робили. Шукали сталеву шпильку й випилювали на кінці вушко вручну. Якщо порівнювати, то нашому поколінню чоботарів набагато простіше. Є магазини, де можна придбати все це. Працювати легше.
***
Електродриль. Коли треба буде закріплювати каблук, просвердлю спочатку дрилем, а потім закріплю саморізом. Можна й зразу саморіз крутити, але руки потім болять.
***
Ще є будівельний фен. Він для нашої роботи якраз підходить. Деталі змащуються клеєм, він висихає. Через 20-30 хвилин нагріваєш цю ділянку й відбувається процес склеювання. Цей фен дає 450 градусів температури, якраз те, що потрібно: нагрів, склеїв, притиснув і все. На фабриці все це на верстатах роблять, а ми, чоботарі, все вручну.
***
Без взуттєвого клею теж нікуди. ПВА тут не підійде. Який клей використовують на взуттєвих фабриках, такий і ми купуємо.
***
Верстат, який в мене тут, вважається точильним, але для нас він виконує зачисні функції. Справа закріплений наждачний папір, яким зачищаю каблуки і резину на набивки. А зліва – камінь. На ньому металеві набивки відточуються.
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/12._v_chohli_zaphani_shylo-gachky._ranishe_sami_chobotari_robyly._shukaly_stalevu_shpylku_y_vypylyuvaly_na_kinci_vushko_vruchnu.jpg[/img] «В чохлі запхані шило-гачки. Раніше самі чоботарі робили. Шукали сталеву шпильку й випилювали на кінці вушко вручну»[/caption]
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/13._koly_treba_bude_zakriplyuvaty_kabluk_prosverdlyu_spochatku_drylem_a_potim_zakriplyu_samorizom.jpg[/img] «Коли треба буде закріплювати каблук, просвердлю спочатку дрилем, а потім закріплю саморізом»[/caption]
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/14_budivelnyy_fen_daye_450_gradusiv_temperatury_yakraz_te_shcho_potribno_nagriv_skleyiv_prytysnuv_i_vse.jpg[/img] «Будівельний фен дає 450 градусів температури, якраз те, що потрібно: нагрів, склеїв, притиснув і все»[/caption]
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/15_bez_vzuttyevogo_kleyu_tezh_nikudy._pva_tut_ne_pidiyde._yakyy_kley_vykorystovuyut_na_vzuttyevyh_fabrykah_takyy_i_my_kupuyemo.jpg[/img] «Без взуттєвого клею теж нікуди. ПВА тут не підійде»[/caption]
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/16._verstat_yakyy_v_mene_tut_vvazhayetsya_tochylnym_ale_dlya_nas_vin_vykonuye_zachysni_funkciyi.jpg[/img] «Верстат, який в мене тут, вважається точильним, але для нас він виконує зачисні функції»[/caption]
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/17._sprava_zakriplenyy_nazhdachnyy_papir_yakym_zachyshchayu_kabluky_i_rezynu_na_nabyvky._a_zliva_-_kamin._na_nomu_metalevi_nabyvky.jpg[/img] «Справа закріплений наждачний папір, яким зачищаю каблуки і резину на набивки. А зліва – камінь. На ньому металеві набивки відточуються»[/caption]
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/18._koly_prykriplyuyesh_kabluky_do_vzuttya_zakruchuyesh_samorizy_vykrutkoyu_a_ne_tak_yak_na_fabryci_verstatom_v_kabluk_cvyahy_zabyvayut.jpg[/img] «Коли прикріплюєш каблуки до взуття, закручуєш саморізи викруткою, а не так як на фабриці верстатом в каблук цвяхи забивають»[/caption]
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/26_bez_instrumentiv_chobotarevi_niyak.jpg[/img] Без хороших інструментів чоботареві ніяк[/caption]
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/27_bez_instrumentiv_chobotarevi_niyak.jpg[/img] Без хороших інструментів чоботареві ніяк[/caption]
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/28_bez_instrumentiv_chobotarevi_niyak.jpg[/img] «Якщо порівнювати, то нашому поколінню чоботарів набагато простіше. Є магазини, де можна придбати все це»[/caption]
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/29_yakshcho_porivnyuvaty_to_nashomu_pokolinnyu_chobotariv_nabagato_prostishe._ye_magazyny_de_mozhna_prydbaty_vse_ce.jpg[/img] Без хороших інструментів чоботареві ніяк[/caption]
***
За босоніжки також міг би брати не 360 гривень, а 400-450 гривень. Але мені ж треба, щоб мене люди знали. Спочатку візьму якістю. Походить людина три-чотири роки – вже буде показник. От я вже третій рік перевіряю ці босоніжки. Спочатку зробив собі, потім братові – і ходимо-перевіряємо.
***
Є тут неподалік ще одна майстерня взуття. Конфліктів із чоботарем немає, але з ним спілкуємось нейтрально: «Привіт» і «Пака». Конкурент, як не як. У нього є свої клієнти, «набиті» за якийсь час, вони до нього ходять. У мене свої вже є.
***
Незважаючи на конкурента, який тут вже був, коли ми відкривалися, не сказав би, що спочатку було дуже важко. Люди якось пішли. Не одразу, але пішли. А за два роки, як-не-як, точку «набив».
***
***
Якщо стоїть зимове взуття літом, потрібно його кремом намастити, щоб шкіра не пересихала, напхати всередину газети. Для взуття із замши також є спеціальні засоби для догляду, які треба використовувати.
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/19._dlya_togo_shchob_vzuttya_dovshe_zberigalosya_potribno_mastyty_yogo_kremom.jpg[/img] «Для того, щоб взуття довше зберігалося, потрібно мастити його кремом»[/caption]
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/20_chobotar_vadym_remontuye_bud-yake_vzuttya_chy_choloviche_chy_zhinoche_chy_dytyache.jpg[/img] Чоботар Вадим ремонтує будь-яке взуття: чоловіче, жіноче чи дитяче[/caption]
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/21_horoshyy_chobotar_povynen_maty_vse_neobhidne_dlya_roboty.jpg[/img] Хороший чоботар повинен мати все необхідне для роботи[/caption]
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/22._metamorfoza_zhinochyh_chobitok_za_odyn_den.jpg[/img] Метаморфоза жіночих чобіток, які потрапили до рук майстра[/caption]
Записав Василь БІДУН
«Таблоїд Волині» відшукав на луцьких просторах товаристського й такого «типового» чоботаря, який зранку до вечора трудиться у своїй невеличкій майстерні й вкладає крапельки своєї душі і всі сили для того, щоб ми з вами могли і взимку, і влітку почуватися комфортно у нашому обновленому взутті.
Наш герой «невидимого фронту» Вадим Жуковець вже протягом чотирьох років спокійно й самовіддано працює у власній майстерні, що знаходиться на ринку біля залізничного вокзалу. Устами першоджерела пробуємо привідкрити вам закулісні таємниці взуттєвої майстерні і показати, як нині живеться чоботарям.
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/2._nemaye_nichogo_skladnogo_v_ciy_spravi_koly_bilsh-mensh_golova_shurupaye_i_bazhannya_ye.jpg[/img] «Немає нічого складного в цій справі, коли більш-менш голова «шурупає» і бажання є»[/caption]
«Робота мені подобається. Як чотири роки назад сів так і зрозумів, що це моє»
Займаюсь чоботарством чотири роки вже. Батько був чоботарем. Він ще після школи казав: «Сідай та роби. На кусок хліба буде завжди».***
Батько казав: «В будь-який час, навіть в голодний рік, якщо не грошима будеш брати, так картоплі принесуть, на обмін. Все одно ходити босий не будеш. Якщо дорогий матеріал, будеш личаки (взуття, плетене з кори дерев – авт.) в’язати, як раніше».
***
В принципі, немає нічого складного в цій справі, коли більш-менш голова «шурупає» і бажання є. Повчитися треба, звісно. Сидів, дивився як батько майструє, так і сам робив. Ніби й намагався, але все одно на початках не вдавалося.
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/3._profesiyi_yak_takoyi_ne_mayu_i_rozryadu_chobotarya_tezh_nemaye._ale_uchytelya_mav_horoshogo_svogo_batka.jpg[/img] «Професії як такої не маю і розряду чоботаря теж немає. Але учителя мав хорошого, свого батька»[/caption]
Поки що робота не набридає. Вона мені подобається. Як чотири роки назад сів, так і зрозумів, що це моє: є бажання, натхнення. Професії як такої не маю і розряду чоботаря теж немає. Але учителя мав хорошого, свого батька.
***
Раніше, коли працював на будівництві, думав, що тут легше. Насправді однаково. От сьогодні спина в мене не болить. Завтра застібки-блискавки шитиму на швейній машинці, то буде боліти спина.
***
Мій графік роботи з дев’ятої ранку до шостої вечора. Як зазначено на табличці, так і сиджу. Але деколи доводиться довше сидіти. От буде чоловік йти з роботи о восьмій годині, зайде й забере своє взуття.
***
Слава Богу, роботи вистарчає. Клієнти є. А як дізнаються? Наприклад, хтось зайшов на ринок купити молока. Бачить – вивіска «ремонт взуття» висить. Кому треба, той заходить.
***
Без душі не буде тієї роботи. Якщо вкладеш часточку душі в неї, то й люди будуть йти. Треба намагатися зробити якісно.
***
Про вартість та види послуг
Замінити набивки коштує від 60 до 80 гривень. По Луцьку ціна взагалі різниться. Жіночі набивки – 45 гривень, чоловічі – 60 гривень.***
Замінити пару супінаторів (задня частина устілки, яка тримає форму каблука – авт.) коштує 90 грн.
***
Зашити взуття, то за прейскурантом не береш. Якщо за сантиметр братимеш 5 гривень, то хто буде шити? Ніхто ж не буде. Підшити якусь частину черевика буде коштувати десь 5 гривень. Кругова обшивка – 35-40 гривень. Бо тут треба посидіти, покопирсатися, так би мовити, щоб цілу пару прошити.
***
Латки часто міняю. Це коштує близько 35 гривень в середньому.
***
Ще застібки-блискавки міняю. Коштує це 30, 35, 45 гривень. Тут вже залежить від довжини. Бувають світлі, білі застібки. З такими треба працювати акуратно, щоб клеєм не вимазати. Тому робота коштуватиме не 35, а 45 гривень, бо над такою блискавкою сидиш удвічі-втричі довше, ніж над звичайною, чорною.
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/23_bagato_chobit_obladnani_zastibkamy-blyzkavkamy_dlya_remontu_yakyh_neobhidni_bigunky.jpg[/img] Багато чобіт обладнані застібками-блискавками, для ремонту яких необхідні бігунки[/caption]
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/24_na_shveyniy_mashynci_pidshyvayetsya_zastibka-blyskavka.jpg[/img] На швейній машинці підшивається застібка-блискавка[/caption]
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/25_napivustilky_mayster_vadym_vykorystovuye_yakisni_shchob_dovgo_kliyentam_sluzhyly.jpg[/img] Напівустілки майстер Вадим використовує якісні, щоб довго клієнтам служили[/caption]
Підошву міняю і в жіночому взутті, і в чоловічому. Якщо видно, що натуральний верх тримається, міняю підошву і все. Людина ходить ще три сезони, як мінімум, без ремонту. Поміняти підошву коштує 260-280 гривень за пару. Тут залежить від вартості самої підошви в магазині.
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/4._cogo_krasunchyka_chekaye_zamina_pidoshvy.jpg[/img] Цього красунчика чекає заміна підошви[/caption]
Таємниці робочого процесу
Перед тим як розбирати взуття, треба добре дивитися. Буває, що взуття з такої клейонки, що неможливо його розбирати. Іноді навіть відмовляю. Клієнту так і кажеш, що ремонт такого взуття – гроші на вітер.***
Які види взуття приносять залежить від сезону, пори року. Перед зимою вже черевики почали готувати. Літом босоніжки, в’єтнамки ремонтують.
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/5._yaki_vydy_vzuttya_prynosyat_zalezhyt_vid_sezonu_pory_roku.jpg[/img] «Які види взуття приносять, залежить від сезону, пори року»[/caption]
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/6_.pered_zymoyu_vzhe_cherevyky_pochaly_gotuvaty._litom_bosonizhky_vyetnamky_remontuyut.jpg[/img] «Перед зимою вже черевики почали готувати. Літом босоніжки, в’єтнамки ремонтують»[/caption]
Сказав би, що однаково приносять взуття як чоловіки, так і жінки. Проте приносять здебільшого жінки. Вони більше на господарстві: і своє взуття понесла, і чоловікове захопила.
***
Найчастіше звертаються із проханням замінити набивки. Але це не те що проблема взуття, це питання часу. Зносив набивку, її потрібно вчасно поміняти.
***
Проблема у всіх туфель з довгими носками, що ці носки зношуються. В такому разі ставляться поліуретанові пластинки, які потім обрізуються по формі носка.
***
Зшиваю взуття вручну. Спочатку пробиваєш шкіру шилом, а потім гачком шиєш. Для того, щоб нитка легше ковзала при зшиванні взуття її намащую воском.
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/7._zshyvayu_vzuttya_vruchnu._spochatku_probyvayesh_shkiru_shylom_a_potim_gachkom_shyyesh.jpg[/img] «Зшиваю взуття вручну. Спочатку пробиваєш шкіру шилом, а потім гачком шиєш»[/caption]
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/8._dlya_togo_shchob_nytka_legshe_kovzala_pry_zshyvanni_vzuttya_yiyi_namashchuyu_voskom.jpg[/img] «Для того, щоб нитка легше ковзала при зшиванні взуття її намащую воском»[/caption]
***
Босоніжки сам шию. Поки що лише босоніжки, а там буде видно. Щоправда модель не сам придумав, а скопіював зі своїх. Але пошив усе повністю сам, з магазину лише підошва. Від неї не можу відмовитись, тому що не зроблю її сам. Коштують такі босоніжки 360 гривень. На ринку такі вартуватимуть 540-560 гривень.
***
В цьому році сім пар продав. Початок, як на мене, дуже добрий. Люди ж розповідають один одному. Реклама – це добре. «Сарафанне радіо», як в народі кажуть. Реклама – двигун торгівлі, однозначно.
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/9._bosonizhky_sam_shyyu._shchopravda_model_ne_sam_prydumav_a_skopiyuvav_zi_svoyih._ale_poshyv_use_povnistyu_sam_z_magazynu_lyshe_pidoshva.jpg[/img] «Босоніжки сам шию. Щоправда модель не сам придумав, а скопіював зі своїх. Але пошив усе повністю сам, з магазину лише підошва»[/caption]
«Основне – це ніж, молоток і кісточка. Є три цих інструменти – все, будеш працювати»
З інструментів, потрібних для ремонту взуття, основне – це ніж, молоток і кісточка, якою клей намащують. Є три цих інструменти – все, будеш працювати. А ще гачок, для того, щоб зшивати взуття.***
Ножі спеціальні, взуттєві використовують. Зараз це не проблема. Пішов до магазину і придбав.
***
Коли прикріплюєш каблуки до взуття, закручуєш саморізи викруткою, а не так як на фабриці верстатом в каблук цвяхи забивають.
***
Кісточка з кінським волосом використовується. Якось так прийнято. А цю що в мене, самі собі зробили. Батько десь дістав кінський волос, запхали його в металеву трубку, розплющили в одному кінці та й все. Нічого складного немає.
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/10._osnovne_-_ce_nizh_molotok_i_kistochka._ye_try_cyh_instrumenty_-_vse_budesh_pracyuvaty.jpg[/img] «Основне – це ніж, молоток і кісточка. Є три цих інструменти – все, будеш працювати»[/caption]
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/11._nozhi_specialni_vzuttyevi_vykorystovuyut._zaraz_ce_ne_problema._pishov_do_magazynu_i_prydbav.jpg[/img] «Ножі спеціальні, взуттєві використовують. Зараз це не проблема. Пішов до магазину і придбав»[/caption]
В чохлі запхані шило-гачки. Раніше самі чоботарі робили. Шукали сталеву шпильку й випилювали на кінці вушко вручну. Якщо порівнювати, то нашому поколінню чоботарів набагато простіше. Є магазини, де можна придбати все це. Працювати легше.
***
Електродриль. Коли треба буде закріплювати каблук, просвердлю спочатку дрилем, а потім закріплю саморізом. Можна й зразу саморіз крутити, але руки потім болять.
***
Ще є будівельний фен. Він для нашої роботи якраз підходить. Деталі змащуються клеєм, він висихає. Через 20-30 хвилин нагріваєш цю ділянку й відбувається процес склеювання. Цей фен дає 450 градусів температури, якраз те, що потрібно: нагрів, склеїв, притиснув і все. На фабриці все це на верстатах роблять, а ми, чоботарі, все вручну.
***
Без взуттєвого клею теж нікуди. ПВА тут не підійде. Який клей використовують на взуттєвих фабриках, такий і ми купуємо.
***
Верстат, який в мене тут, вважається точильним, але для нас він виконує зачисні функції. Справа закріплений наждачний папір, яким зачищаю каблуки і резину на набивки. А зліва – камінь. На ньому металеві набивки відточуються.
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/12._v_chohli_zaphani_shylo-gachky._ranishe_sami_chobotari_robyly._shukaly_stalevu_shpylku_y_vypylyuvaly_na_kinci_vushko_vruchnu.jpg[/img] «В чохлі запхані шило-гачки. Раніше самі чоботарі робили. Шукали сталеву шпильку й випилювали на кінці вушко вручну»[/caption]
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/13._koly_treba_bude_zakriplyuvaty_kabluk_prosverdlyu_spochatku_drylem_a_potim_zakriplyu_samorizom.jpg[/img] «Коли треба буде закріплювати каблук, просвердлю спочатку дрилем, а потім закріплю саморізом»[/caption]
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/14_budivelnyy_fen_daye_450_gradusiv_temperatury_yakraz_te_shcho_potribno_nagriv_skleyiv_prytysnuv_i_vse.jpg[/img] «Будівельний фен дає 450 градусів температури, якраз те, що потрібно: нагрів, склеїв, притиснув і все»[/caption]
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/15_bez_vzuttyevogo_kleyu_tezh_nikudy._pva_tut_ne_pidiyde._yakyy_kley_vykorystovuyut_na_vzuttyevyh_fabrykah_takyy_i_my_kupuyemo.jpg[/img] «Без взуттєвого клею теж нікуди. ПВА тут не підійде»[/caption]
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/16._verstat_yakyy_v_mene_tut_vvazhayetsya_tochylnym_ale_dlya_nas_vin_vykonuye_zachysni_funkciyi.jpg[/img] «Верстат, який в мене тут, вважається точильним, але для нас він виконує зачисні функції»[/caption]
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/17._sprava_zakriplenyy_nazhdachnyy_papir_yakym_zachyshchayu_kabluky_i_rezynu_na_nabyvky._a_zliva_-_kamin._na_nomu_metalevi_nabyvky.jpg[/img] «Справа закріплений наждачний папір, яким зачищаю каблуки і резину на набивки. А зліва – камінь. На ньому металеві набивки відточуються»[/caption]
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/18._koly_prykriplyuyesh_kabluky_do_vzuttya_zakruchuyesh_samorizy_vykrutkoyu_a_ne_tak_yak_na_fabryci_verstatom_v_kabluk_cvyahy_zabyvayut.jpg[/img] «Коли прикріплюєш каблуки до взуття, закручуєш саморізи викруткою, а не так як на фабриці верстатом в каблук цвяхи забивають»[/caption]
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/26_bez_instrumentiv_chobotarevi_niyak.jpg[/img] Без хороших інструментів чоботареві ніяк[/caption]
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/27_bez_instrumentiv_chobotarevi_niyak.jpg[/img] Без хороших інструментів чоботареві ніяк[/caption]
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/28_bez_instrumentiv_chobotarevi_niyak.jpg[/img] «Якщо порівнювати, то нашому поколінню чоботарів набагато простіше. Є магазини, де можна придбати все це»[/caption]
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/29_yakshcho_porivnyuvaty_to_nashomu_pokolinnyu_chobotariv_nabagato_prostishe._ye_magazyny_de_mozhna_prydbaty_vse_ce.jpg[/img] Без хороших інструментів чоботареві ніяк[/caption]
«Мені ж треба, щоб мене люди знали. Спочатку візьму якістю. Походить людина три-чотири роки – вже буде показник»
Стараєшся про людей думати. Припустимо, за таку якісну напівустілку, що я використовую, можна було б 15-20 гривень додати до вартості ремонту. Але не беру. Тому що розумію: я зроблю їй добре, вона сусідці розкаже. Цих 20 гривень можна вважати вкладом на майбутнє, як реклама.***
За босоніжки також міг би брати не 360 гривень, а 400-450 гривень. Але мені ж треба, щоб мене люди знали. Спочатку візьму якістю. Походить людина три-чотири роки – вже буде показник. От я вже третій рік перевіряю ці босоніжки. Спочатку зробив собі, потім братові – і ходимо-перевіряємо.
***
Є тут неподалік ще одна майстерня взуття. Конфліктів із чоботарем немає, але з ним спілкуємось нейтрально: «Привіт» і «Пака». Конкурент, як не як. У нього є свої клієнти, «набиті» за якийсь час, вони до нього ходять. У мене свої вже є.
***
Незважаючи на конкурента, який тут вже був, коли ми відкривалися, не сказав би, що спочатку було дуже важко. Люди якось пішли. Не одразу, але пішли. А за два роки, як-не-як, точку «набив».
***
«Треба щоб взуття було в чистоті»
Треба щоб взуття було в чистоті, нехай воно зі штучної шкіри, чи натуральної, без різниці. Потрібно використовувати різні креми для взуття. Жінкам легко пояснити: «Руки кремом мастите?». Вони відповідають: «Так». – «У вас жива шкіра, але ви крем використовуєте. А тут, на взутті, мертва шкіра. За ним треба доглядати вдвічі старанніше, ніж за руками».***
Якщо стоїть зимове взуття літом, потрібно його кремом намастити, щоб шкіра не пересихала, напхати всередину газети. Для взуття із замши також є спеціальні засоби для догляду, які треба використовувати.
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/19._dlya_togo_shchob_vzuttya_dovshe_zberigalosya_potribno_mastyty_yogo_kremom.jpg[/img] «Для того, щоб взуття довше зберігалося, потрібно мастити його кремом»[/caption]
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/20_chobotar_vadym_remontuye_bud-yake_vzuttya_chy_choloviche_chy_zhinoche_chy_dytyache.jpg[/img] Чоботар Вадим ремонтує будь-яке взуття: чоловіче, жіноче чи дитяче[/caption]
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/21_horoshyy_chobotar_povynen_maty_vse_neobhidne_dlya_roboty.jpg[/img] Хороший чоботар повинен мати все необхідне для роботи[/caption]
[caption][img data=wat]18_09_2015_1947302791/22._metamorfoza_zhinochyh_chobitok_za_odyn_den.jpg[/img] Метаморфоза жіночих чобіток, які потрапили до рук майстра[/caption]
Записав Василь БІДУН