Успішно!

біхелсі

Луцький шрифт, креативна набережна і театралізовані екскурсії: чим у Луцьку дивуватимуть туристів

Дев’ять переможців конкурсу соціальних проектів туристичного спрямування, які мають на меті зробити Луцьк привабливішим для гостей, отримають 200 тисяч гривень на їх реалізацію.

Проекти перед конкурсною комісією активні лучани презентували у п'ятницю, 21 квітня, пише Район.Луцьк.

На початку березня управління туризму та промоції міста Луцької міської ради оголосило конкурс соціальних проектів туристичного спрямування. Головним завданням якого організатори вважають підвищення туристичної привабливості міста завдяки креативним ідеям містян.

Загальний бюджет конкурсу склав 200 тисяч гривень. З них 100 тисяч надало управління туризму та промоції міста Луцька та стільки ж – Британська Рада в Україні.

Протягом місяця учасники мали змогу подавати заявки на участь. За цей час надійшло близько 80 пропозицій від лучан, серед яких організатори відібрали 40 найцікавіших.

Максимальний бюджет кожного проекту не мав перевищувати 30 тисяч гривень. Для дороговартісніших ідей автор проекту має знайти додаткові джерела фінансування.

За результатами пітчингу, який відбувся 21 квітня, члени журі обрали дев’ять найвдаліших на їхню думку проектів. Відтак, гроші на реалізацію отримали такі проекти:

1. «Романтика і містика Лучеська», автор Богдан Клімчук.

Проект передбачає регулярне проведення театралізованих екскурсій Старим містом у вечірній час. За словами автора, проект буде цікавим як для лучан, так і для туристів та стане своєрідною родзинкою міста. Аби заманити якомога більше відвідувачів на екскурсію придумали трейлер. Завдяки грі акторів гості зможуть дізнатися цікаву інформацію про історію та культуру міста, яку навряд чи зможуть відшукати деінде.

Бюджет проекту становить 17 тисяч 950 гривень ( для закупівлі одягу для акторів, ліхтарів та інших засобів). Передбачають, що вартість такої екскурсії становитиме 50 гривень, тому проект окупить усі витрати. До слова, акторів запросять з театру «ГаРмИдЕр».

2. Серія відеороликів про Луцьк, автор Руслана Порицька.

За словами пані Руслани, про місто не має хорошого відеоматеріалу, який здатний привабити туриста. Тому проект передбачає створення семи сучасних відеороликів, які розкриватимуть історичні імена відомих луцьких постатей, тим самим запрошуючи гостей відвідати місто. Ролики матимуть переклад англійською мовою, що дозволить зацікавити і туристів з-за кордону. Автор стверджує, що зробити серію відеоматеріалів саме про історичні постаті вирішили не випадково – люди люблять, коли історія оживає. Тому вирішили, що добре, коли відомі персонажі працюватимуть на імідж Луцька.

Бюджет такого проекту становить близько 50 тисяч гривень, проте профінансувати завдяки конкурсу авторка запропонувала 26 тисяч 650 гривень. Решту грошей шукатимуть «на стороні».

3. «Світло-тіньова мапа Луцька», автор Марія Назарчук.

За словами Марії аналогій такого проекту немає ні в Україні, ні в світі. Ідея полягає в тому, що на відкритій для сонця території закріплять карту на висоті 2,5 метрів. Така висота дозволяє, аби тінь падала правильно, а карта відобразилася прямісінько під ногами у перехожих. Розмістити таку атракцію планують у сквері навпроти кінотеатру «Батьківщина». Вага конструкції становитиме 310 кілограмів, що при потребі дасть змогу перемістити її у інше місце.

Вартість проекту становить 31 тисячу 420 гривень, з яких більше 8 тисяч знайдуть поза межами конкурсу.

[img data=def]21_04_2017_1491138831/1.jpg[/img]

4. «Тут був я», автор Тарас Пахолюк.

Проект має на меті вберегти місто від непривабливих розмальованих вандалами стін, адже стане альтернативним місцем, де кожен зможе залишити згадку про себе. Хлопець говорить – кожна людина хоче залишити свій слід скрізь, де б вона не була. Почалося це з наскельних малюнків первісних людей і продовжилося до наших днів у вигляді записів на стінах. Проте повідомлення «тут був Вася» та інші вислови псують міську архітектуру, тому для охочих здійснити запис створять «вандалостійкий стенд».

Там, за словами автора буде місце для туристів, для життєвих порад, для соціальних закликів, висловлення невдоволення, для поезій та прози. Усі записи можна буде стирати за допомогою щітки-дротянки.

Кошторис проекту становить 8 тисяч 900 гривень.

5. «Середньовічний Лучеськ», автор Сергій Ващук.

Новий фестиваль, який має на меті відтворити атмосферу середньовіччя. Проводитимуть його на території Луцького замку, де будуть розміщені різноманітні атракційні зони. Гості матимуть змогу побитися на мечах, постріляти з лука та арбалета та взяти участь у інших середньовічних розвагах.

Кошторис проекту склав 47 тисяч гривень, з них 17 тисяч взялися дофінансувати самі організатори.

[img data=def]21_04_2017_1491138831/3.jpg[/img]

6. «Креативна набережна», автор Олександра Гусар.

За словами дівчини, у місті мало туристичних місць де, втомившись від екскурсій, можна посидіти та відпочити. За кордоном наявність водойми стає чудовим приводом, аби створювати креативні зони, які приваблюють туристів. Натомість у Луцьку береги Стиру не використовуються. Відтак авторка вважає, що проект зможе значно покращити інфраструктуру, шляхом створення креативної набережної, де лучани та гості міста зможуть посидіти, поговорити та пофотографуватися. Окрім того, сподівається, що проект стане поштовхом для подальшого облагородження набережної та використання потенціалу річки Стир.

Кошторис проекту 30 тисяч гривень.

7. Фестиваль «Lampa doc», автор Дмитро Безвербний.

Новий фестиваль документального кіно, який триватиме три дні та дасть змогу не тільки привабити туристів, а й зрбагатити місто на культурні події

На фестивалі здійснюватимуть прем’єрні покази фільмів, які до того масово не тиражувалися в Україні. А після перегляду фільму організують його обговорення. Проект значно повипливає на вечірній туризм, оскільки показ фільмів відбуватиметься близько 19:00- 20:00. Зробити акцент планують на залученні туристів з Рівнеської та Волинської областей. У програмі будуть також виступи відомих режисерів.

Бюджет фестивалю становить 108 тисяч гривень, 30 тисяч з яких профінансують завдяки конкурсу.

8. «Луцький шрифт», автор Кирило Ткачов.

Проект безкоштовного оригінального шрифту, який стане ще одним брендом Луцька. За словами автора у світовій практиці є випадки, коли міста мають власний шрифт, що відрізняє їх та робить завдяки цьому впізнаваними. До прикладу, існує шрифт Амстердаму і все, що має стосунок до міста виконується саме цим шрифтом.

Такий особливий шрифт Кририло Ткачов створить і для Луцька. Це буде те, чим не можуть похвалитися інші українські міста і те, чого не забудуть. Луцький шрифт буде у вільному доступі і скачати його зможуть в усьому світі. Скачування супруваджуватиметься своєрідною вірусною рекламою, яка повідомлятиме, що таке луцький шрифт і даватиме загальне уявлення про місто Луцьк.

Кошторис проекту становить 25 тисяч 690 гривень.

[img data=def]21_04_2017_1491138831/3_img_8895.jpg[/img]

9. «Велоінфраструктура – ключ до розвитку туризму», автор Олександр Струк.

Недосконала велосипедна інфраструктура та відсутність велопарковок надихнули учасника конкурсу розробити проект, який має на меті створити належні умови для туристів-велолюбителів.

Автор стверджує, що встановлення додаткових велопарковок дасть змогу туристам та лучанам більше пересуватися велосипедами, що у свою чергу поліпшить екологічний стан міста та здоров’я населення.

Ідея проекту передбачала встановлення парковок у центральній частині та у Старому місті та оцінювалася у 25 тисяч гривень. Проте через обмеженість фінансів журі скоротило межі та кошторис проекту. Велопарковки встановлюватимуть у Старому місті, поблизу історичних пам’яток та виділять на це 10 тисяч гривень.

Попри те, що перемогли у конкурсі лише дев’ять проектів, організатори переконані – усі проекти гідні того, аби бути реалізованими у місті. Відтак, проекти, що не отримали фінансування матимуть змогу взяти участь у конкурсі, який організовуватиме Британська Рада.

Натомість дев’ятеро переможців уже отримають поради щодо перших кроків у реалізації своїх ідей та почнуть втілювати їх у життя. І зовсім скоро лучани матимуть змогу на власні очі перевірити, наскільки дієвою буває співпраця влади та громади міста.