На Камінь-Каширщині є немало цікавих, а подекуди унікальних місць, які варто хоч раз відвідати, аби побачити на власні очі, дізнатися про них більше, можливо, навіть відчути їх енергетику. І це не лише наші ріки чи озера, направду красиві, а також інші природні й рукотворні об’єкти, локації, пов’язані з історичними подіями, села, мешканці яких ще не розгубили і свято бережуть секрети поліської душі, традиції, культурні надбання, передані їм предками, де чекають на дослідників справжні непізнані артефакти. Чудову нагоду збагатитися знаннями про свій край та загалом світ, випробувати силу і витривалість мали юні місцеві туристи.

Про це пише газета «Полісся».

Упродовж трьох днів, подорожуючи малою батьківщиною, школярі здолали пішки близько сорока кілометрів, пройшли маршрутом від села Гута-Боровенська до одного з найвіддаленіших і найменш заселених сіл громади – Стобихви, загалом побувавши у восьми населених пунктах. Із кожного діти взяли для себе на згадку якусь історію. У селі Боровне, наприклад, вони дізналися, як сьогодні тут продовжують займатися промислом, відомим не одне століття, — добувають білу глину. Тим часом в Оленине спробували на смак води із джерела Святе. А, завітавши в шкільний музей у Гуті-Боровенській, послухали змістовну розповідь про це село.

На шляху мандрівникам траплялися ліси і річки, доводилося минати круті підйоми та спуски. Веселою розвагою для них стало катання на возі. Ще довго буде в пам’яті смак приготованих на вогні страв. Побували гуртківці станції юних туристів разом із її директором Іваном Тищуком і керівником гуртка “Пішохідний туризм” Василем Трофимчуком також на двох військових кладовищах періоду Першої світової війни, де знайшли вічний спочинок учасники цього збройного конфлікту – солдати німецької армії. Перше розташоване в урочищі Лівні між селами Гута-Боровенська та Оленине, друге — у лісовому масиві поблизу села Піщане.

Олександр ПРИЙМАК