Успішно!

Хто тепер хазяйнує у луцькому будинку Лесі Українки

Державний історико-культурний заповідник «Старий Луцьк» постійним місцем прописки має історичну будівлю, що є пам’яткою архітектури у Старому місті. У «Будинку Косачів» адміністрація заповідника «живе» вже не один рік. Працівники заповідника трудяться у приміщеннях, де колись ходила Леся Українка, а у одному з цих кабінетів точно колись працював батько поетеси Петро Косач.

Старими чавунними сходами «Таблоїд Волині» піднявся у дирекцію заповідника й поспілкувався з керівником «Старого Луцька» Павлом Рудецьким. Він розповів нам про власний кабінет та саме приміщення будинку Косачів, де родина жила у 1890-1891 роках. Це – цегляна двоповерхова кам’яна будівля на перехресті вулиць Драгоманова й Кафедральної.

[caption][img data=wat]03_03_2016_576273685/_mg_7414.jpg[/img] «Будинок Косачів» – цегляна двоповерхова кам’яна будівля на перехресті вулиць Драгоманова й Кафедральної.[/caption]
[caption][img data=wat]03_03_2016_576273685/_mg_7416.jpg[/img] Вхід до адміністрації заповідника[/caption]
[caption][img data=wat]03_03_2016_576273685/_mg_7419.jpg[/img] Нині у приміщенні, окрім адміністрації історико-культурного заповідника, також знаходиться виставковий зал, кав’ярня та...[/caption]
[caption][img data=wat]03_03_2016_576273685/_mg_7421.jpg[/img] ...реконструкція Лесиної вітальні[/caption]

Будинок має три головні входи: в центрі на зрізаному куті перехрестя й по краях з обох боків. За планом споруда нагадує букву «П», вона використовувалась і як житловий, і як адміністративний будинок. Нині у приміщенні, окрім адміністрації історико-культурного заповідника, також знаходиться виставковий зал, кав’ярня та реконструкція Лесиної вітальні.

[caption][img data=wat]03_03_2016_576273685/_mg_7425.jpg[/img] Перед сходами до Лесиної вітальні[/caption]
[caption][img data=wat]03_03_2016_576273685/_mg_7426.jpg[/img] Сходами треба піднятися на другий поверх[/caption]
[caption][img data=wat]03_03_2016_576273685/_mg_7436.jpg[/img] Фотопортрети родичів Лесі Українки[/caption]
[caption][img data=wat]03_03_2016_576273685/_mg_7438.jpg[/img] Тріщина на стіні у Лесиній вітальні[/caption]
[caption][img data=wat]03_03_2016_576273685/_mg_7439.jpg[/img] Копії рукописів Лесі Українки[/caption]
[caption][img data=wat]03_03_2016_576273685/_mg_7440.jpg[/img] Реконструкція. За цим інструментом ніколи не сиділа Леся Українка[/caption]
[caption][img data=wat]03_03_2016_576273685/_mg_7443.jpg[/img] Інтер'єр Лесиної вітальні[/caption]
[caption][img data=wat]03_03_2016_576273685/_mg_7457.jpg[/img] Екскурсію Лесиною вітальнею можна замовити за телефоном[/caption]

Кабінет Павла Рудецького знаходиться на другому поверсі у кінці коридору. Директор розповідає, що з часу створення заповідника жодних ремонтних робіт тут не проводилось, сам же керівник у кабінеті працює з 2012 року. Попри те, що у приміщенні дещо похмуро, Павло Рудецький каже, що атмосфера тут особлива й сприяє продуктивній праці. Кабінет поділено на дві частини перетинкою з картинами волинського художника Олександра Дишка. За стіною – фонди заповідника.

Навпроти робочого столу керівника на стіні розміщено генеральний план історико-культурного заповідника. Також у кабінеті є великий макет старого міста. На стінах – гобелени з гербами Литовської держави, Волині та варіанти герба Луцька.

[caption][img data=wat]03_03_2016_576273685/_mg_7404.jpg[/img] У коридорах «Будинку Косачів»[/caption]
[caption][img data=wat]03_03_2016_576273685/_mg_7408.jpg[/img] На сходовому майданчику[/caption]
[caption][img data=wat]03_03_2016_576273685/_mg_7410.jpg[/img] Ці чавунні сходи виготовлені, ймовірно, на Горохівському ливарному заводі[/caption]
[caption][img data=wat]03_03_2016_576273685/_mg_7402.jpg[/img] До кабінету ведуть подвійні двері[/caption]
[caption][img data=wat]03_03_2016_576273685/_mg_7400.jpg[/img] Павло Рудецький за робочим столом[/caption]
[caption][img data=wat]03_03_2016_1827054875/_mg_7332.jpg[/img] Генеральний план історико-культурного заповідника «Старий Луцьк»[/caption]
[caption][img data=wat]03_03_2016_1827054875/_mg_7333.jpg[/img] Поруч з робочим столом – величезний макет старого міста[/caption]
[caption][img data=wat]03_03_2016_1827054875/_mg_7337.jpg[/img] Робоче місце Павла Рудецького[/caption]
[caption][img data=wat]03_03_2016_1827054875/_mg_7342.jpg[/img] На макеті легко впізнати Лютеранську кірху...[/caption]
[caption][img data=wat]03_03_2016_1827054875/_mg_7343.jpg[/img] ...Луцький замок та собор Петра і Павла[/caption]
[caption][img data=wat]03_03_2016_1827054875/_mg_7345.jpg[/img] В’їзна вежа Луцького замку[/caption]
[caption][img data=wat]03_03_2016_1827054875/_mg_7351.jpg[/img] На стінах – чимало грамот і нагород[/caption]
[caption][img data=wat]03_03_2016_1827054875/_mg_7358.jpg[/img] Нагорода у рамках проекту «Сім чудес України»[/caption]
[caption][img data=wat]03_03_2016_1827054875/_mg_7359.jpg[/img] На робочому столі керівника заповідника – родовід родини Лесі Українки[/caption]
[caption][img data=wat]03_03_2016_1827054875/_mg_7361.jpg[/img] «Старий Луцьк» завжди під рукою [/caption]
[caption][img data=wat]03_03_2016_1827054875/_mg_7363.jpg[/img] На стінах кабінету – старовинні гобелени[/caption]
[caption][img data=wat]03_03_2016_1827054875/_mg_7364.jpg[/img] На стінах кабінету – старовинні гобелени[/caption]
[caption][img data=wat]03_03_2016_1827054875/_mg_7365.jpg[/img] На стінах кабінету – старовинні гобелени[/caption]
[caption][img data=wat]03_03_2016_1827054875/_mg_7366.jpg[/img] На стінах кабінету – старовинні гобелени[/caption]
[caption][img data=wat]03_03_2016_576273685/_mg_7368.jpg[/img] Кабінет поділено на дві частини перетинкою з картинами волинського художника Олександра Дишка[/caption]
[caption][img data=wat]03_03_2016_576273685/_mg_7389.jpg[/img] За стіною – фонди заповідника[/caption]