Хата для роботи: ректор ВНУ Анатолій Цьось ніколи не зачиняє двері кабінету. ФОТО

20 Вересня 2020

Текст: Аліна ХОЛБАН
Фото: Юлія КОЦЮБА

В рамках рубрики «Хата для роботи» «Таблоїд Волині» продовжує показувати робочі місця відомих волинян. Цього разу ми завітали до кабінету ректора ВНУ ім. Лесі Українки Анатолія Цьося.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ХАТА ДЛЯ РОБОТИ: «СЕКРЕТНА КІМНАТА» У КАБІНЕТІ РЕКТОРА ЛУЦЬКОГО НТУ ПЕТРА САВЧУКА. ФОТО

Робоче місце Анатолія Васильовича знаходиться на третьому поверсі головного корпусу вишу. Зайшовши у ректорат, спершу потрапляємо у приймальню, а звідти – до ректорського кабінету. Він доволі просторий, затишний і разом з тим – по-лаконічному діловий.

«Кабінет призначений виключно для роботи. Він має виконувати свої основні функції та бути комфортним», – вважає керівник вишу.

Тут пан Анатолій проводить більшість свого робочого часу. У перервах між справами любить пройтися коридорами та кабінетами рідного університету.


«Часом можу піти на будь-який факультет, подивитися, як відбувається навчання. Наприклад, сьогодні зайшов у бібліотеку до наших студентів-медиків. А потім захотілося подивитися, як працюють історики. Ми зробили їм гарний ремонт у вестибюлі і поставили тенісний стіл. Із задоволенням хвилин п’ятнадцять пограв у теніс зі студентами, і знову повернувся сюди», - розповідає ректор.

На вході до кабінету керівника вишу встановлена камера спостереження.

«Я абсолютно відкритий до людей, тому мої двері завжди відчинені. В кабінеті немає секретних зустрічей, а всі розмови фіксуються на камеру зі звукозаписом. Тому питання корупції відпадає – я сам себе записую», – посміхається пан Анатолій.

Оглянувши кабінет, сідаємо за ректорський стіл. На ньому – мінімум особистих речей та все, що потрібно для роботи.

«У мене такий характер, що до речей я зовсім не прив’язуюся», – ділиться керівник.

Хіба що фотографія дружини та онуків додають в робочу атмосферу трішки лірики.

«Дивлюся на них і думаю: "не можу я погано працювати, бо ці двоє мають років через тринадцять-чотирнадцять навчатися в найкращому університеті"», – каже пан Анатолій.

З огляду на постійну зайнятість, ректор ВНУ веде одразу три записники. На сторінках одного з них помічаємо малюнки.

«Дуже хороший спосіб відновлення та відпочинку», – пояснює Анатолій Васильович.

По праву руку від робочого крісла знаходяться засоби комунікації – два стаціонарних телефони.

«Стараюся менше ними користуватися, – каже пан Анатолій. – Коли людина зайнята, краще відправити їй смс, а потім зателефонувати. А цей телефон – для внутрішнього зв’язку по університету», – додає ректор.


Особливою цінністю Анатолій Цьось вважає своєрідну гостьову книгу ВНУ. В ній лишають пам’ятні побажання відомі люди, які відвідали Лесин виш. За час каденції нового ректора на сторінках книги з’явилося два нових записи – від Михайла Саакашвілі та Андрія Ковальчука.


«Я неодноразово висловлювався, що в університеті важливо влаштовувати публічні лекції відомих людей – економістів, митців, політиків. Це дуже корисно для студентів і промоції вишу», – вважає Анатолій Васильвич.

За ректорським кріслом бачимо полицю з кубками, дипломами та подяками: тут і університетські відзнаки, і особисті нагороди пана Анатолія. Зовсім нещодавно колекцію поповнила цьогорічна статуетка премії «Люди року».

«Не вважаю це своєю особистою заслугою, – скромно зазначає ректор. – Я отримав її у номінації "Патріот рідного краю" за те, що в назву нашого університету повернули слово "волинський". Ми з колегами багато працювали над цим. З огляду на освітню традицію, культуру, та на людей, які жили та працювали тут, наш край заслуговує на волинський виш», – ділиться думками керівник.

Серед інших, на полиці бачимо і спортивні нагороди. Одну з них на всеукраїнській Універсіаді виборола волейбольна жіноча команда ВНУ.

«Підсвідомо мені це близько, адже я виріс у спорті», – каже ректор.

Разом з кубками полицю прикрашає фарфорова статуетка «На хвилях Світязя». За словами пана Анатолія, незабаром університет планує відновити однойменний фестивальний проєкт.

«Це дуже хороша річ, в кабінеті вона має бути, – каже пан Анатолій про акваріум з рибками. – Як правило, більшість людей приходять в цей кабінет з різними проблемами. Тому протягом дня тут збирається багато негативної енергії. Спостереження за рибками дає можливість зняти цей негатив», – пояснює керівник.


«Мені подобається дивитися, як вони рухаються, як спокійно живуть. Ніхто нікого не їсть, не обговорює, місця під сонцем всім вистачає», – додає Анатолій Васильович.

Для невеликих ділових зустрічей у ректорському кабінеті розміщені шкіряні дивани. Посередині – журнальний столик, на ньому – ваза з трояндами.


«Люблю, коли в кабінеті стоять квіти, – зізнається пан Анатолій. – Вони створюють позитивний настрій. До карантину на столику часто були і цукерки».

Більш масштабні зустрічі, наприклад вчені ради, влаштовують у залі засідань навпроти кабінету ректора.


Повертаючись до кабінету, роздивляємося бібліотеку. Тут – презентаційні видання про ВНУ ім. Лесі Українки та інші виші, а також багато літератури на академічну тематику.

«Книги, які цікавлять особисто мене, я тримаю вдома, – каже Анатолій Цьось. – Там у мене велика бібліотека, зокрема історична література, адже тема моєї докторської була на стику спорту та історії. Мало в кого з працівників фізичної культури є «Літопис руський». Але там багато згадок різних спортивних поєдинків», – пояснює ректор.












***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]

0

Читати ще

Додати новий коментар

Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter