Місто її історій: дружба Наталії Демченко та Катерини Бай

^{Локація: студія «Щаслива мить»}

^{Фото: Ірина КАБАНОВА}

«Місто її історій» – унікальний проєкт про жіночу дружбу, цінності та підтримку, створений у колаборації «Таблоїда Волині» з українською спільнотою жінок в бізнесі, розвитку та підтримці Pro Women UA. Кожного тижня на нашому сайті та на сторінці спільноти ми публікуватимемо цікаві історії дружби відомих волинянок.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: МІСТО ЇЇ ІСТОРІЙ: ДРУЖБА СВІТЛАНИ ГУРИК ТА ЮЛІЇ ЛІТВІНЧУК

Героїнями цього випуску є дві успішні мами: Наталія Демченко, власниця студії «Щаслива мить», та Катерина Бай, ютуберка, на каналі якої понад 195 тисяч підписників.

З ними ми поговорили про підтримку, загадали цікаві історії та дізналися, як розпочалася дружба жінок. Але про це – читайте у публікації!

Pro Women UA: Як ви познайомилися?

Наталія: Ми якраз це пригадували (гигикають, - авт).

Катерина: Десь дев'ять років тому ми познайомилися в інтернеті, заочно. Ми тоді, можна так сказати, одна одну не бачили, але знали. Я знала, що Наташа займається зліпками, а вона – що я займаюся букетами. Ми, в принципі, десь разом і почали. У нас була різниця в кілька років.

Наталія: В рік.

Катерина: На той момент у Луцьку хенд-мейд майстрів було дуже мало. Згодом ми почали переписуватися онлайн.

Pro Women UA: А хто перший почав розмову?

Катерина: Ну от Наташа думає, що першою я їй написала.

Наталія: Нас запросили на ефір «Ранок Волині», це було ще в 12-му році. Катя мені написала, бо побачила мене в тому анонсі. Вона пише: «Привіт. Можеш розповісти, як там?». Вона хвилювалася, бо це був її перший прямий ефір у житті. Я їй пишу, що не знаю, як там, бо тільки йду завтра.

Після ефіру вона мені знову написала, я їй розповіла, що там класно, просто будь готова.

Pro Women UA: Коли ви вперше зустрілися офлайн?

Наталія: Це вже було на якійсь виставці. Сто відсотків! У Луцьку пішов тренд щодо хенд-мейд виставок. Ми тоді заочно добре одна одну знали, то і стали поряд.

Pro Women UA: В який момент ви зрозуміли, що це ваша людина і ви готові дружити?

Наталія: Мені здається, що найкращих друзів ми знаходимо в школі або університеті. Здається, що коли ми йдемо у доросле життя, знайти друзів – набагато тяжче.

Що в моїй діяльності, що в Катіній, мати колегу у Луцьку – це нереально. По суті, ми подруги через нашу діяльність. Нас поєднало те, що ми обоє реалізуємося у творчості, думаємо про те, як нам розвиватися, одна одну підтримуємо. Потім Катя стала теж мамою, чого я нарешті дочекалася...

Катерина: Потім і я ще чекала (гигикають, - авт).

Наталія: Материнство укріпило наше спілкування. Спочатку Катя у мене питала, що і як, будучи «свіжою» мамочкою, а у мене вже досвід який був...

Катерина: Я до тебе тоді дзвонила у паніці, пам'ятаєш? (гигикають, - авт). У мене був такий важкий рік з малим. Я до Наташі дзвонила, а вона мені реально надавала підтримку.

Pro Women UA: Що вам найбільше подобається одна в одній? За що ви найбільше одна одну цінуєте?

Катерина: Ой, я взагалі Наташу дуже поважаю. Мені подобається, що з роками Наташа розвивається. Я люблю таких людей, які не стоять на місці, розвиваються, щось нове дізнаються.

Від Наталі я ніколи не чула ніяких скарг, що все не таке. Вона собі знає, куди йти, знає ціль, і мені це подобається. Я люблю спілкуватися з людьми, які в чомусь за мене кращі, от. Мене Наталя дуже мотивує, це така людина, до якої я можу звернутися і запитати пораду. Я їй довіряю і послухаю цю пораду.

Наталія: Оці інтерв'ю для того, щоб про себе багато приємностей наслухатися (гигикають, - авт). Я точно те саме можу сказати про Катю. Для мене дуже важливо сформувати своє коло спілкування, людей, які чогось хочуть в житті, які прагнуть не зупинятися і розвиватися. Особливо коли це підкріплено ще творчим нахилом.

За Катею мені було цікаво спостерігати ще тоді, коли ми спілкувалися в інтернеті. Мені вона подобається тим, що вона вміє свої дизайнерські рішення показати у роботах. Я не маю художньої освіти, а от у неї – більш профільна. Я можу в неї повчитися у творчості, от.

От коли закрили ВКонтакті, то і у мене, і у Каті там були дуже потужні сторінки і основний віртуальний офіс. У мене тоді було відчуття, що все падає з рук. Перша людина, до якої я подзвонила, щоб запитати, як жити далі, це була Катя. Вона сказала, щоб я трималася, порадила інстаграм. А я тоді була впевнена, що цей інстаграм мене не любить. Катя мені сказала, що просто до інстаграму треба інший підхід. Я ж у неї побачила те, як вона класно розвивалася у ютубі. Це мене мотивувало не зациклитися на одних платформах, а дивитися трохи ширше.

Я думаю, що ми одна для одної були мотиваторами, підтримкою.

Pro Women UA: Чи було таке, що з вами хотіли дружити лише через вашу популярність?

Катерина: Да! Неодноразово. Я оце помічаю протягом свого життя, що як тільки я доходжу до якоїсь популярності, то мене всі вітають. Тоді біля мене з'явилося стільки людей, які десь ховались, але потім згадали.

Таке буває дуже часто – тільки ти на вершині, відразу всі починають до тебе приходити. Так само і в інстаграмі. Я почала там працювати, проводила різні навчання, щоб набрати аудиторію. Так, у мене це вийшло. Всі потім почали до мене писати, щоб я їх прорекламувала. Всі мене згадали!

Але як тільки у моєму житті сталася повна ж*па – тишина! Я побачила, як люди просто пропадають. Для мене це не було розчаруванням: я така людина, що коли від мене хтось йде, то хай йде. Я не буду плакати і скучати, а прийму це.

Зараз от я приходжу до життя, і, може, скоро – спойлер – вийде відео на ютубі.

Pro Women UA: Що для вас означає дружба?

Катерина: Дружба для мене, в першу чергу, – це довіра. Мені важливо, щоб я довіряла людині. Важливо, щоб це було взаємно, бо якщо це в одну сторону, то це не дружба.

Довіра, взаємність, підтримка. Порадіти – то всі порадіють, а от...(гигикає, - авт). А от коли не зовсім добре, то не всі розуміють. Якщо це справжня подруга, то вона мене зрозуміє.

Для мене також дуже важлива повага.

Pro Women UA: Як ви підтримуєте одна одну?

Наталія: Ми можемо одна одній написати у будь-який час, поставити будь-яке питання і бути впевненим, що буде і підтримка, і повага.

Pro Women UA: А чи буває таке, що ви сваритеся?

Наталія і Катерина: Не було! (гигикають, - авт).

Катерина: Не сваримося, бо ми не так часто бачимося. Ми ж не бачимося кожен день і не набридаємо одна одній.

Наталія: Навіть коли ми проводимо час разом, то ми спілкуємося на близькі нам теми. Ми не ображаємося одна на одну, бо ми не вириваємо одна одну з життя, яке для нас є звичним.

Якщо мене кудись запрошують на якусь виставку, то я відразу дзвоню Каті. Або коли мене кличуть на інтерв'ю, то я кажу Каті, що їй теж там було б добре «засвітитися». У мене завжди після інтерв'ю питають, чи я знаю когось цікавого, а я така: «Звичайно знаю!».

У мене немає таких друзів, з якими я була б зобов'язана просто прийти і провести час. Я в цьому не бачу потребу, оскільки я оновлюю свій ресурс, коли залишаюся вдома сама.

Pro Women UA: Доповніть: Зі своєю подругою я люблю найбільше...

Катерина: Робити щось творче. Мені цікаво з Наташею, бо вона може зі мною чимось поділитися, щось розказати.

Pro Women UA: Чи думали ви про якусь колаборацію?

Наталія: У нас дуже різні напрямки. От Катя пішла на ютуб, записує свої майстер-класи. Я собі також прикидала, чи могла б я таке робити. Просто я не зацікавлена в тому, щоб писати майстер-класи зі своєї діяльності.

Катя викладає це у вільний доступ, а те, що я особисто розказую, це – професійне навчання майстрів.

Катерина: Тоді тобі можна просто продавати навчання...

Наталія: Я так і роблю.

Катерина: Класно, що ти пішла далі, не зупинилася.

Pro Women UA: Доповніть: Жінки повинні підтримувати одна одну, бо...

Наталія: Разом ми сильні, по-перше...

Катерина: Бо чоловіки не зрозуміють цього. У них мислення інше, відрізняється. У певних ситуаціях тільки жінка може зрозуміти жінку. Особливо тоді, коли народжується дитина.