_{Текст: Анна ПАНЧЕНКО}

_{Фото: Лідія КОЖЕВНІКОВА}

_{Настрій: Ring Cafe (4 поверх РЦ "Промінь")}

«Таблоїд Волині» продовжує серію інтерв'ю з «Красунями місяця», яких обрали наші читачі: кожна з них розповість, чим вона живе та чим захоплюється. Ми будемо розповідати про чарівних волинянок, про їхні захоплення та стиль життя. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «У МЕНЕ ДУЖЕ ВАЖКИЙ ХАРАКТЕР»: ІНТЕРВ'Ю З КРАСУНЕЮ ЛЮТОГО

Коли гортаєш її інстаграм-сторінку, то відразу розумієш, що ця дівчина вміє позувати та круто виходить на всіх знімках. Інна Куса – 24-річна модель, яка стала «Красунею березня 2019» за версією «Таблоїда Волині». Дівчина народилася в селищі, та згодом переїхала в Луцьк. Її мама вирушила в Італію на заробітки, коли красуні було 10 років,  Інна зізнається, що перший рік був морально тяжким, але це зробило її самостійною – вона змалечку вміє готувати та робити дрібну роботу по господарству.

– Зі скількох років ти займаєшся моделінгом? Чи було важко «влитися» у цю сферу?

Я почала цим займатися в 17,5 років, коли пішла в модельну школу Марини Занюк.  Я взагалі цього не хотіла, на цьому наполягала моя мама з років 15, напевно. Якби була розумнішою, то пішла би раніше. Спочатку мені було цікаво: коли  вперше була на зйомці, я була дуже скута та, напевно, навіть трішки асоціальна. Я не хотіла виходити зі своєї зони комфорту та щось змінювати у своєму житті. Завдяки  моделінгу я стала більш відкритою та впевненішою у собі, познайомилася з багатьма дуже класними людьми, з якими я досі спілкуюсь. Я дуже рада, що стала моделлю і завдячую всьому мамі. Якби вона мене не «добила» – нічого б і не вийшло.

– Чи відчуваєш ти певний тиск? Типу, мусиш постійно слідкувати за собою, мати певний стиль, викладати певні фото.

Коли я тільки прийшла у моделінг, нам не розповідали про те, як вести свій інстаграм. Вони лише зазначили, що ми мусимо мати відкриту сторінку для того, щоб клієнти змогли побачити наші фото. Зараз це набагато важче – дуже велика конкуренція. Через це дуже непросто просто помітити хороший профіль.

А про догляд – мене змалечку вчила мама, що я маю доглядати за собою, правильно харчуватися. Модельна школа мені це довела. Єдине, що раніше робила – це бігала зранку, бо дуже це люблю. Я вдалася статурою у тата, він – дуже худий і високий. Загалом,  просто не люблю солодке, а дуже полюбляю фрукти, рослинне молоко, мед – я була п'ять поспіль років вегетаріанкою.

– Як тобі бути вегетарінкою? Чи не тривожилося твоє оточення, що ти, певно, постійно голодна і зла?

Найцікавіше було те, що коли тебе хтось питає про твій спосіб харчування – люди цікавляться цим. Моя мама років три не могла змиритися з тим, шо я не їм м’яса. Змушувала спробувати трохи (ред. – посміхається)

– Чи маєш ти особливі б’юті-лайфхаки для того, щоб завжди виглядати красивою.

У мене немає своїх фішок, я видивляюсь все на інстаграм-стрінках відомих моделей. Слідкую за Емратою, Коко Рошою – це найкраща модель, яку я знаю, та Женею Катовою. 

– Зараз набирає популярності рух боді-позитиву. Як ти до цього ставишся? Чи подобаються тобі плюс-сайз моделі?

Мені справді подобаються плюс-сайз моделі та дівчата з формами. Плюс-сайз – круті. Мені не подобається моя фігура, бо я – плоска, і, здається, що якби я потовстішала, то точно була би плюс-сайз моделлю. У мене є подруга, яка має фігуру за типом пісочний годинник, і це так круто виглядає. Я не маю ніяких комплексів, мені просто не подобається моя фігура.

– Як ти ставишся до пластичних операцій та «ін'єкцій краси»? Чи хотіла би щось у собі змінити?

Якщо це шось мінімальне, не збільшення грудей на 3  розміри, або веддення імплантів в попу – то це нормально. Мені здається, що кожен хоче щось в собі змінити. Немає людей, які повністю собою задоволені. Поки в собі нічого робити не збираюсь. Я – за природність. Взагалі, я дуже мало фарбуюсь, ніколи не перефарбовувала волосся і не хочу.

– Як всім відомо, у модельному бізнесі багато конкуренції. Чи відчуваєш ти її?

Ну, насправді, я вже декілька місяців не займаюся моделінгом. Я розігравала контракт зі своїм агенством. Коли я приїхала свою першу поїздку, то зовсім не відчувала конкуренції, бо не було так багато дівчат. Наприклад, під час останньої роботи в Мілані, конкуренція була дуже велика – я відчула невпевненість у собі.  Так трапляється, що ти підсвідомо порівнюєш себе з кимось, хочеш рівнятися на когось кращого. Хоча, у мене завжди були дуже круті руммейти та хороші люди навколо. Кожна дівчина, коли приходить на кастинг, щоб отримати цю роботу, то згодна робити все для цього.

– Чи траплялися курйози  на зйомках? Розкажи про найкращу та найгіршу зйомку у своєму житті.

Найжосткіша зйомка тривала два дні. Я працювала у Тайбеї і тоді дуже захворіла: мала температуру майже 40 градусів.  У мене було дві забраковані роботи, тому я просто мусила працювати. Мені дали купу ліків. А коли ми фотографувалися у човні і почав лити дощ.

Найнезвичайніша – це та сама зйомка, до речі. Там було дуже багато локацій, бо це була історія для журналу. Я позувала у весільних сукнях. Кінцевий результат – це щось з чимось. Фотограф дуже круто погрався з фотошопом. Ми фотографувалися на різних підвищенях, які він потім забрав і все виглядало так, ніби ми я літаю у повітрі. 

«Трешак» був ще коли я поїхала в першу поїздку. Моя найперша робота – каталог білизни. Мені було ну дуже незвично. У мене, насправді,  немає потрібних параметрів як для моделі такого жанру. Була важка лише перша година. Я не сказала б, що знімала дуже багато каталогів у білизні: Jasmin і кілька за кордоном.  На мене клієнти не дуже і дивилися, бо  модель білизни повинна мати форми.

– Як ставиться твій партнер чи, скажімо, мама, до постійних роз’їздів та фотосесій в білизні?

Так, у мене був хлопець. Це не впливало на наші стосунки, бо я не прив’язувалася для цього. Для мене на першому плані були поїздки. Мені було набагато цікавіше кататися, ніж заводити стосунки. Зараз я хочу самореалізовуватися, і будь-які відносини теж не на першому місці.

Мама звикла та нормально до цього відноситься. Насправді, старші люди мають інше бачення, але моя – дуже сучасна.  Вона мені раніше говорила, щоб я більше закидала фото в інстаграм.

– Як тобі працювати та жити в різних країнах. Це не було тяжко?

Це було класно та цікаво. Мені подобалося  споспостерігати за людьми, дізнаватися побільше про їхній менталітет, як вони відносяться до нас, українок. У Китаї – це просто капець. Під час першої поїздки це такі контрасти між тим, що було в Україні та за кордоном. Дивно те, що китайці, коли зустрічали європейок на вулиці, то могли підходити та без дозволу фотографувати «втіхаря». Я спочатку дуже злилася. Особливо тоді, коли їдеш після роботи вся така втомлена, замучена, а за тобою так пильно спостерігають. Потім я звикла. Китайці користуються спеціальним сайтом, чимось схожим на наш WhatsАpp, де потім можна «зустріти» свої фото.

Дуже круто відносилися в Таїланді. Це моя маленька мрія – жити там. У Таїданді дуже добрі, хоча і бідні, люди. Просто дивишся на таїладців та розумієш, що справа не в багатстві, а як ти до всього відносишся. Там дуже крутий клімат, люди та краєвиди. Це просто настільки гармонійно, ніби картинка. Я там була всього два місяці.

Я не можу довго засиджуватися на одному місці, як «дитя світу». Коли я довго сиджу в Україні, то відчуваю, що задихаюся. Я ні за ким не скучала навіть.

– Розкажи про свою мрію

У мене є план – я дуже хочу працювати стюардесою.  У мене був маленкий досвід, я проходила  кастинг і вже мала їхати в Київ, проте злякалася. І тому я хочу спробувати наступний раз. Це моя мрія і ціль.

1

1

_{***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].}