^{Текст і фото: Юлія ДЗЬОБИК}

Цього літа Музей сучасного українського мистецтва Корсаків продовжує дивувати не лише тих відвідувачів, які завітали до нього вперше, але й свою постійну аудиторію. Тільки трохи стихли емоції від проєкту «(de)Термінація», в рамках якого величезний ангар транспортно-відвантажувального відділу колишнього заводу став мистецьким простором, як тут вже відкривають нову урбан-залу площею 1100 квадратних метрів!

Гуляючи звичною експозицією на другому поверсі Музею, підходячи до улюблених робіт, ніколи не можеш бути впевненим, що десь за дверима не ховається ще одна нова виставкова локація. Так було і цього разу!

Ті самі двері у незвідану величезну залу примостилися поряд із сакрально-символічною роботою Володимира Бахтова «Народження».

У другу річницю відкриття Музею в новій локації презентували проєкт «Антиципація + Імунітет»: понад 300 робіт, які 180 митців із 6-ти країн світу творили під час карантину! Митці, які живуть в Україні, Росії, Німеччині, Індії, Австрії та Англії протягом першого запровадження заходів у зв’язку з пандемією коронавірусу втілювали страхи та сподівання у творчі роботи.

Антиципація – означає передчуття, отож ініціатори артпроєкту прагнули показати митців як персоналій із пророчими якостями. А ще – зрозуміти, що відчувають і передчувають під час пандемії люди, які більш чутливо сприймають світ та себе в ньому.

«День незалежності України – саме час проговорити про культуру, яка насправді є незалежністю. Вона і є держава. Вона і є нація», – розпочала відкриття виставки мистецтвознавиця Зоя Навроцька.

Відтак ініціатор проєкту, фундатор МСУМК Віктор Корсак розповів про ідею та особливе втілення експозиції:

«Слава Україні! Зі святом! Починаючи цей проєкт, ми хотіли, щоб кожен митець міг виразити себе, коли тиснуть не лише політичні, економічні, технологічні, але й біологічні фактори. На мій подив, роботи не є депресивними, не є пройняті проблемами. Переважно митці налаштовані оптимістично, а це означає, що все в нас буде добре!

Експозицію ми збудували таким чином: якщо на неї подивитися зверху, можна побачити форму хромосоми. Тобто ми переконані, що культура – це генетичний код нації, а мистецтво має напрямки так само, як хромосома – гени. Кожен ген виконує в організмі певні функції, так само і кожний з напрямків впливає на нас по-різному».

Також пан Віктор розповів, що рушійною силою еволюції вважаються біологічні мутації, в процесі природного добору шкідливі мутагени видаляються з генофонду, так само і в мистецтві: є «шкідливі» пошуки, які його стримують, є «нейтральні», які ні на що не впливають, а є «сприятливі», які започатковують нові напрями, течії та стають відправними точками розвитку.

«Щиро тішуся, що вас сьогодні так багато! Вітаю вас із Днем незалежності, вітаю із другою річницею нашого Музею! Як виявилося, за ці 2 роки МСУМК відвідали понад 50 тисяч людей. Ми робили масштабні виставки, мистецькі проєкти… Я вважаю, що Музей змінив життя Луцька, Волині, України, змінив думку іноземців про нас. Створення таких майданчиків необхідне, щоб наші митці мали де себе зафіксувати і проявити в часі і просторі. Як сказав Віктор, мистецтво – духовний код нації, а я додам: митці – це провізори, які видають нам лікувальні таблетки своїх робіт. Це міжнародна виставка, до якої залучили українців, які мешкають в Росії, а також митців із Німеччини, Індії, Англії та Австрії. Створено також інтернет-майданчик «Антиципація», в рамках якого митці різних країн можуть ділитися роботами, емоціями та разом переживати цей непростий досвід», – поділилася керівна партнерка Музею Леся Корсак.

До вітальних слів долучилася також куратора проєкту Катерина Михайлюк, а співкураторка Юлія Степанок провела мініекскурсію одинадцятьма напрямками, на які символічно розділили ці 300 робіт.

Найперше, звісно, вражає кількість кольорів довкола, їх не можливо чітко розділити та виокремити щось одне. Згодом в око впадає надзвичайна добірка фактур: полотно, дерево, високі «хребти» олійних фарб, пластик, гіпс, папір, картон, нитки тощо. Навіть яскравий килим, із тих, які ви точно могли бачити у своїх бабусь чи дідусів. Словом, тактильність виставки вражає!

Під час відкриття проєкту відбувся також перформанс Ярини Шумської. 

Ще однією «родзинкою» форми експозиції є безліч можливостей в ній загубитися. Так-так, саме «родзинкою», адже за один раз пройтися і хоча б просто оглянути роботи нереально. Що вже казати про те, аби кожній приділити час та ввімкнути певні рефлексії.

З досвіду радимо пройти усі мінізали виставки хоча б 7 разів, тим паче що часу вдосталь – проєкт триватиме майже 2 місяці і завершиться 15 жовтня.

1

^{_***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].}