Текст: Аліна ХОЛБАН
У проєкті «Унікальні» «Таблоїд Волині» розповідає про тих, хто вирізняється із загальної маси. Ми покажемо, як живуть волиняни, які наважилися на оригінальність, або ж з тих чи інших причин почуваються трохи іншими.
«Ти розумієш, що це на все життя?» – таке питання, мабуть, неодноразово чули всі героїні сьогоднішнього випуску рубрики. Цього разу ми знайомимо читачів з волинянками, які захоплюються татуюваннями.
Про те, що сонях іноді символізує просто сонях, а також про помилки юності, найболючіші тату та ідеї на майбутнє – читайте в нашому матеріалі.
Спортсменка Вікторія Казакова набила своє перше татуювання у 18 років. З того часу на її тілі з’явилося близько 45-50 малюнків!
«Якось отримала звання найтатуйованішої леді Луцька», – згадує спортсменка.
Такий титул не надто тішив батьків Вікторії. Втім, згодом і вони зрозуміли, що татуювання – явище не настільки погане.
«Сім’я ніколи не придивлялася до моїх тату, на відміну від незнайомих людей, – ділиться лучанка. – На малюнки постійно витріщаються, часто фотографують».
Вікторія ніколи не виводила жодного свого татуювання, адже всі вони мають для неї особливу цінність.
Серед численних кольорових малюнків на тілі спортсменки можна побачити цитати з Кобзаря і портрет Шевченка, зображення, пов’язані зі спортом, а також жовто-блакитний Крим і напис «Народжена в Луцьку». Про те, що вони означають для неї, спортсменка не розповідає навіть чоловіку.
«Це моє особисте. Вони символізують певні етапи життя, якісь цінні речі», – пояснює Вікторія.
Хоча іншим лучанка не радить робити татуювання, сама вона планує набити ще чимало нових малюнків – ідей для цього у Вікторії багато.
Зображення трьох кольорових діамантів – бірюзового, рожевого та фіолетового – з’явилося на тілі танцівниці Анни Рекретюк сім років тому, на День Незалежності.
«Тоді тільки почала танцювати східні танці та виступати, і все думала, яке тату вибрати, щоб гарно дивилося з костюмами», – розповідає Анна.
Сьогодні танцівниця може похизуватися дев’ятьма розкішними малюнками на ногах, правій руці, животі та спині.
«Тільки одна рука поки незаймана», – посміхається лучанка.
Мама Анни була категорично проти татуювань, але з часом, як і більшість батьків, змирилася із захопленням доньки. Тепер татуювання викликають в матері тільки інтерес.
«А от незнайомі люди все менше звертають на них увагу», – додає танцівниця.
Виводити тату Анні ніколи не доводилося – вона однаково любить всі свої малюнки.
«От тільки напис на лопатці муляє око моєму чоловікові, – згадує лучанка про свою другу половинку та за сумісництвом персонального тату-майстра. – Він одразу не хотів його робити... Але я вчинила скандал», – згадує Анна.
У відповідь на питання, що символізують її тату, танцівниця іронічно посміхається.
«Вовк у мене символізує вовка. А от леопард на животі символізує… Не повірите – леопарда!, – жартує дівчина. – Хоча, насправді, в кожному з моїх тату є символізм, але його не пояснити словами. Думаю, це дуже індивідуально», – каже танцівниця.
В майбутньому Анна планує завершити «рукав» в українському стилі та оновити малюнок дракона.
«А ще – закрити новий шрам на нозі...», – додає лучанка.
Зі своїм тату-майстром, який живе в Ужгороді, Іванка Мартинів познайомилися у 2017 році завдяки гурту Morphine Suffering. Музиканти часто заїжджали в закарпатське містечко, а лучанка на той час працювала з ними.
Але перше тату в Іванки з’явилося задовго до цього знайомства, у далекому 2008-му.
«Це були дубові листочки на лопатці. Таке місце обрала, щоб можна було легко заховати тату – тоді ще існували всі ці упередження», – згадує Іванка.
Хоча перше татуювання згодом довелося перекрити, зараз в лучанки майже повністю забиті обидва «рукави». Більшість її тату – це зображення на космічну тематику – згадка про те, про що мріялося в дитинстві.
Своє найболючіше татуювання Іванка робила протягом п’яти годин.
«Насправді, тату найбільше болять перші 2-3 дні, поки заживають. Кольорові сильніше, ніж чорно-білі», – ділиться вона.
В майбутньому на тілі Іванки з’явиться ще чимало малюнків – нові цікаві ідеї вже «на підході».
Своє перше татуювання відома ведуча Вікторія Жуковська вважає помилкою юності, тому радить всім добре подумати перед тим, як набити малюнок на тілі.
«Краще ніщо, ніж абищо», – зауважує Жуковська.
«Зараз настільки багато татуйованих людей, що вже нікого не здивуєш метеликами на попереку, – розмірковує Вікторія. – В містах і бабусі під під’їздом сприймають це нормально. А друзі? Вони такі ж самі, як я», – усміхається ведуча.
З роками татуювання стають невід’ємною частиною особистості, вважає Вікторія. Втім, символізму в її тату немає.
«Мій сонях означає просто сонях, мотанка – мотанку, лелека – лелеку, і так далі», – повторює ведуча думку однієї з наших попередніх героїнь.
«Скільки б ти не робив пірсингу і тату, завжди хочеться ще, – ділиться Вікторія. – Мене стримує лише те, що мій улюблений майстер працює у Польщі та вкрай рідко приїздить до України».
Ця обставина тішить хіба що батьків Вікторії, які радіють, що донька робить менше татуювань.
«Я завжди обіцяю мамі, що нове тату стане останнім. Звісно, обманюю. У мене ще цілі рука та нога не забиті, купа вільного місця», – каже ведуча.
Вікторія вважає, що всі свої татуювання треба виконувати в одній стилістиці.
«Не повинно бути все на купу – і люди, і коні, і печиво, – каже ведуча. – Але це моя суб’єктивна думка».
Гармонійно поєдналися в одному стилі та символіці татуювання медійниці Олени Кузьмич.
«Тату я хотіла ще з юності, але тоді в голові не було чіткого образу», – розповідає журналістка.
Перше її татуювання – фіолетово-зелений листок плюща – з’явилося у 2013 році.
«Це символ вічного життя, адже плющ росте взимку, може пробитися через сніг і кригу. Це також і чоловічий символ – я дуже емансипована жінка», – пояснює Олена.
Піони, листя омели, лотос – всі ці малюнки, за словами медійниці, говорять про життя, смерть і відродження. До слова, ескізи татуювань для Олени створює її чоловік – Сергій Боремчук.
«Дуже важко було набивати тату під грудьми, на ребрах – біля кісток завжди боляче. Мій чоловік так добре промалював деталі на ескізі, що кожного разу, коли майстер повертав голку, малюючи візерунок, я думала «ну дякую тобі, чоловіче»», – з іронією згадує журналістка.
Всі тату Олени набиті там, де їх складно помітити – на нозі, під грудьми, ззаду на шиї, а також на стегні.
«Іноді сама забуваю, що вони в мене є, – зізнається Олена. – А ще дуже дратує, що не можу побачити татуювання на шиї».
Приєднуючись до татуйованих «сестер по інтересах», Олена радить подумати, перш ніж набивати малюнок на тілі.
«Все-таки татуювання – це така річ, що пов’язана з певною містикою, магією. Наші предки робили їх для ініціації, боїв, чи для того, щоб показати приналежність до якогось племені. А зараз це просто модно», – каже лучанка.
В майбутньому Олена планує набити собі зображення трьох японських рибок. Вони символізуватимуть родину – її, чоловіка та доньку.
***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу tabloyid@gmail.com.
