– Знаєте, чому вас назвали саме так?
– У мене день народження дев’ятого квітня, а 12 квітня – День космонавтики, оскільки народився в переддень цього свята, напевно назвали в честь Юрія Гагаріна.
– Найкращий знак зодіаку.
– Кажуть, що овни дуже вперті. Це правда?
– В принципових питаннях – так, однак я завжди відкритий до спілкування й намагаюсь знаходити з людьми спільне вирішення питання. Одна з наших проблем в тому, що ми довго шукаємо спільне розв’язання проблеми.
– Народження нового життя, майбутнього, оптимізму й позитиву.
– Маєте якісь особливі плани на цю весну?
– Найближчим часом чекаю, що стану вдруге татом.
6. Як звати вашу домашню тварину? – –––––– Кажуть, що тварини схожі на своїх господарів, а люди на своїх улюблених тварин. Улюблена тварина – кіт, який любить спати. Оскільки робота пов’язана з постійним перебуванням на службі, часу виспатись й відпочити немає. Хотів би мати кота, але оскільки з 2011 року так склалося, що сім’я проживає в Хмельницьку, а я, у зв’язку з призначеннями, – у Києві, Чернівцях і з квітня минулого року у Луцьку, живу сам. Тому думаю, що якби я завів кота, йому було б дуже важко.
– Зараз немає жодних тваринок. Колись вдома були канарки.
– В дитинстві займався активно. В старших класах почав їздити на змагання й з’їхав у навчанні, тож тато сказав, що пріоритетніше бути гарним учнем й успішно закінчити школу, аніж бути спортсменом. Зараз аби більш-менш підтримувати фізичну форму, двічі на тиждень з колегами граємо у футбол.
– За яку команду вболіваєте?
– «Динамо» (Київ), звичайно. Знаю про «Волинь» й жалкую про такий стан речей, але сподіваюся, що все буде добре.
– Дитинство поділяється на декілька етапів. Коли я два роки проживав у селі з бабусею, батьки ще навчалися, то тоді дуже хотів бути шофером. Потім хотів бути пожежником й футболістом. Був період, коли хотів бути журналістом. А вибір професії – це моє бажання, з 11 класу хотів працювати у Службі безпеки України.
– Мали хорошого викладача чи сам предмет так зацікавив?
– Так склалося в житті, що завжди цікавила історія. Хоча в молодших класах любив математику. Коли цей предмет розділився на алгебру й геометрію, більше любив алгебру. Ще географія подобалась.
– Телефонує чоловік. – Здрастуйте. Це СБУ? – Так. – А мій сусід святкував Новий рік в 23.00.
– І часто до СБУ надходять такого характеру дзвінки?
– Періодично надходять. Такі дещо абсурдні дзвінки найчастіше пов’язані з весняним і осіннім періодами, коли у психічно хворих людей відбувається загострення. Як правило, це люди, за якими «полюють», «слідкують» чи «переслідують». Такі люди приходять й особисто до мене, і насправді це не надто смішно.
– Люблю Пікуля (Валентин Пікуль – автор історичних романів – авт.). На жаль, останнім часом можливість читати є не часто. Інколи перед сном можу прочитати десяток-два сторінок. Люблю історичні романи.
– «17 миттєвостей весни» – фільм, який я любив у дитинстві й донині його переглядаю. З тих фільмів, що ілюструють наше життя, – «За двома зайцями».
– (По телевізору у кабінеті йде трансляція пленарного засідання Парламенту – авт.) Засідання Парламенту часто дивитесь?
– Коли є засідання, то дивлюся.
– Дуже подобається гра Костянтина Хабенського. Хоч це і російський актор, але на сьогодні він проти політики президента Російської Федерації Путіна й підтримує Україну. Він грає, як в житті. І фільми за його участі дуже цікаві, майже всі їх передивився.
– Розкажете, хто це? Чи секрет?
– Це чоловік, який проживає у Хмельницьку. Я з ним познайомився досить давно, хрестив його сина. Він багато досяг в житті, мудрий, з ним цікаво спілкуватися, можна отримати пораду. Є друзі дитинства, але з ними бачуся вкрай рідко.
– На жаль, порибалити нині виходить два-три рази на рік. Недавно я став ще й мисливцем, в цьому році один раз був на полюванні. Тут мова не йде про кількість зловленої риби чи вбитого звіра, в першу чергу важливий душевний відпочинок.
– Пам’ятаєте свою першу риболовлю? Як це було?
– Мені було років вісім чи дев’ять. Це було у селі в бабусі. Я на риболовлю з собою взяв меншого двоюрідного брата. Ми пішли й нікому не сказали. Нас дуже довго шукали, а потім мене бабуся довго била рушником. (Сміється – авт.)
– А ви тоді щось зловили?
– Не пам’ятаю. (Сміється – авт.)
– Вірите у здійснення мрій?
– Звичайно, але для цього треба злізти з печі.
20. Ваш улюблений колір? – Синій– Мабуть, улюблені страви – це страви дитинства. Дуже люблю картопляну кишку, яку готує мама. Ні в Києві такого не роблять, ні в Чернівцях не бачив. А приїхавши сюди, куштував цю страву в «Короні Вітовта». У мами день народження на Різдво. Саме на це свято, коли є я й моя молодша сестра, нас двоє в сім’ї, мама готує кишку. Ще з дитинства люблю налисники з грибами і празький торт.
– Все-таки море, бо воно пов’язане з відпочинком. Хоча й гори люблю, лижі. В цьому році один раз був на Буковелі.
– А на морі коли останній раз були?
– У 2013 році. У 2012 був у Криму, у Служби безпеки був свій санаторій в Ялті, з 2005 рокі там відпочивали.
– Зараз чай. Коли курю, то чай. Коли не курю, то кава. Останніх півроку у мене стан покидання курити.
– Вже маю такий вік, коли на день народження не хочеться нічого матеріального, бо воно все тимчасове. Позитивний настрій був би чудовим подарунком.
– Будете мати вихідний на день народження?
– Не знаю. У мене залишилося 25 днів відпустки з 2014 року, 27 днів – з 2015-го. Надія на те, що матиму вихідний, є, але не велика.