Унікальні: шість волинських бороданів. ФОТО

27 Січня 2021

Текст: Аліна ХОЛБАН

«Якщо любиш – відпусти», – йдеться у відомому вислові. Наші герої любили неголеність, тому відпустили бороди.

Для чергового випуску проєкту «Унікальні» ми поспілкувалися з шістьома волинськими бороданями. Про жіночу увагу та експерименти з довжиною, барбершопи та ламберсексуальність – читайте у матеріалі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: УНІКАЛЬНІ: РУДІ ВОЛИНЯНИ ТА ВОЛИНЯНКИ. ФОТО

Микола Панченко вперше відростив бороду через кохання. Сталося це у 2014 році.

«Я вчився тоді в університеті та жив в гуртожитку. Зі мною на поверсі жила дівчинка, до якої в мене була симпатія. До того часу в мене на обличчі було мінімум волосся – воно просто-напросто не росло: смішні вуса та поодинокі волосини на підборідді, – згадує хлопець. – Одного разу ця дівчинка каже: "Тобі б личила борода". Це для мене була ідея фікс: я просто мав відростити красиву бороду і підкорити її серце.

Ось вже кінець семестру, ми роз’їжджаємось по різних містах. Я розумію, що для мого «геніального» плану в мене є ціле літо і починаю відрощувати ту бороду. Після канікул в мене вже була така-сяка борода, побачивши яку та дівчина просто розсміялася. В пориві емоцій я збриваю ту бороду. І що цікаво, після того випадку волосся на обличчі почало рости просто гіпершвидко. З того часу я й ношу бороду», – розповідає Микола.

Зараз хлопець надає перевагу коротшій довжині – мовляв, так зручніше носити маску. Хоча у докарантинну еру борода Миколи подекуди доростала до рівня «Гендальф».

Товариші часто підбивають його поголитися в обмін на гроші чи пляшку дорогого віскі, але позбавлятися своєї «фішки» хлопець не планує. На роботі борода стала його візитівкою, а більшість друзів навряд чи впізнають Миколу з поголеним підборіддям.

«Та й борода додає певного шарму та солідності», – вважає герой. Тої ж думки дотримуються і знайомі йому жінки, хоча дехто каже, що з щетиною було б гарніше.

Особливу увагу Микола приділяє догляду.

«Я, мабуть, за волоссям на голові не так прискіпливо доглядаю, як за бородою», – зізнається хлопець. Серед його «арсеналу» – спеціальний шампунь, бальзами під різну погоду та віск для укладання. Раніше Микола регулярно відвідував барбершоп, сьогодні ж самостійно експериментує за допомогою тримера та радиться зі своїм майстром.

Дізнавшись, що таке ламберсексуальність, хлопець одразу зрозумів, що це про нього.

«Мені подобається офіційний стиль, в гардеробі маю чимало сорочок, брюк та черевиків. Люблю охайність і стараюся підтримувати її. Чи додають такі атрибути мужності? Звісно, що так».

Волинського бренд-шефа Юрія Хазіпова складно уявити без бороди. Воно й не дивно: чоловік не збривав її з 1997 року!

«До того часу, оскільки служив офіцером, відпускав бороду двічі на рік, під час відпусток. І останні два роки в армії не голився», – згадує бренд-шеф.

Спеціальними доглядовими засобами Юрій Хазіпов не користується, а барбершопи, хоч і любить їх, відвідує рідко.

«До поняття "ламберсексуал" ставлюся нормально. Себе не зараховую до жодних категорій та напрямків, – каже бренд-шеф. – Форма бороди змінюється від настрою й від того, як ножиці пішли», – додає Юрій.

«Ламберсексуал? Тра загуглити. А, ніт, я лисий, дрова рубати – то не моє», – дає неочевидну відповідь луцький рокер Йорік.

Музикант відпустив бороду одразу, як тільки природа почала нагороджувати його цим чоловічим даром.

«Бо всі дядьки з важкими гітарами мали рвані джинси, шкіряні куртки, футболки з черепами і бороди, а от мені її не вистачало...», – згадує Йорік.

За його словами, шістнадцять років тому борода викликала чимало критики з боку «мешканців луцької фауни». А серед жінок були такі, хто просив зробити рослинність на обличчі коротшою, або повністю неї позбавитися.

«Але моїми кумирами були ZZ Тop, тому тих жінок зі мною вже немає, а борода є», – підсумовує Йорік, додаючи, що без бороди почувається ніяково, ніби «не голений, а оголений».

Для «наведення краси» музикант користувався спеціальними засобами, але карантин змінив його доглядові звички.

«Зараз не бачу сенсу, оскільки під маскою борода така, ніби її плойкою вжарили, – каже рокер. – Але в барбершоп ходжу, майстри зараз круті!», – додає він.

Через небажання голитися фотограф Роман Домбровський майже завжди носить солідну густу бороду.

«Але раз на пару років можу повністю збрити», – зауважує лучанин.

Роман не користується спеціальними засобами, втім регулярно відвідує барбершоп. Довжина його бороди почасти залежить від настрою.

«Іноді перерва між стрижкою може тривати 3-4 місяці, а іноді 3 тижні», – розповідає фотограф.

Роман вважає, що термін «ламберсексуал» застарів так само як культура емо. Себе ж він ніколи не вважав представником тої чи іншої течії.

«В мене була борода, ще до того, як це стало мейнстрімом, і буде, коли це вийде з моди», – стверджує герой.

Дмитро Щоголєв відпустив бороду, коли вперше помітив рослинність на обличчі. Тоді дотримуватися обраного стилю завадила заманлива реклама Gillette. Лише десять років тому чоловік повернувся на «праведний шлях», і тепер бриє тільки голову.

«Жінки сприймають, мабуть, по-різному, але не кажуть цього. Вголос висловлюють лише захоплення», – недовірливо зауважує бородань.

Барбершопи Дмитро категорично зневажає, а для домашнього догляду використовує тример.

«Експериментувати з довжиною бороди дуже просто – треба забити на її стрижку. Вона сама бере та експериментує і з довжиною, і з формою», – ділиться лайфхаком чоловік.

Як і більшість наших героїв, ламберсексуалом Дмитро себе не вважає.

«Дровосексуали? Нє, я простий цисгендерний яйценосець. Хоча вдома є дві сокири – іноді я ними в лісі дрова рубаю».

Дмитро Байда вперше відпустив бороду на другому курсі університету.

«Занадто довга сесія та відсутність часу й думок на піклування про себе», – пояснює фотограф.

Зараз Дмитро користується послугами барбера Павла Якобчука та носить коротшу бороду через зручність у догляді.

«Донедавна відрощував бороду близько року. Коли вона була довша, доводилось спочатку вкладати її щоранку, а потім після сушки зволожувати», – згадує лучанин.

До поняття «ламберсексуальність» фотограф ставиться байдуже.

«Я асоціюю себе з вулицею, а не трендами, тому все просто: є адекватний шматок зовнішності – користуюся», – каже Дмитро.

Востаннє герой позбавлявся бороди кілька років тому, коли старався закрити останню сесію.

«Обіцянку стримав: диплом зі мною, як і борода», – підсумовує Дмитро.

***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].

1
Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter