Мрії батьків, дитячі маніпуляції та дисципліна: луцька психологиня розповіла про правильне виховання. ФОТО

25 Листопада 2019

Днями у Луцьку відбувся «Апгрейд для матусі» – цікава подія для жінок, які планують стати мамами або виховують малечу. Окрім тематичного ярмарку та фотовиставки, на четвертому поверсі РЦ «Промінь» влаштували лекції та майстер-класи за участі фахівчинь з різноманітних галузей.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ЯРМАРОК, Б'ЮТІ-СЕКРЕТИ ТА ПОРАДИ ПСИХОЛОГА: У «ПРОМЕНІ» ВЛАШТУВАЛИ «АПГРЕЙД ДЛЯ МАТУСІ». ФОТО

Однією зі спікерок стала психологиня, власниця тренінгового центру EGO та мати трьох дітей Дарина Самолюк. «Як зробити дитину щасливою? Як мамі знайти натхнення?» – так звучала тема її змістовної доповіді. «Таблоїд Волині» відвідав подію та ділиться з читачами фрагментами лекції луцької психологині.

***

Якось видатний вчений Томас Едісон, будучи хлопчиком, прийшов додому та передав мамі лист від директора. Мама заплакала і прочитала вголос: «ваш син – геній і наші викладачі не здатні його чомусь навчити. Вчіть його самостійно».

Пройшло багато років. Після смерті матері він знайшов цей лист і прочитав його. Там було написано: «ваш син – розумово відсталий і наші викладачі не здатні його чомусь навчити. Вчіть його самостійно». Після цього вчений написав в своєму щоденнику: «Томас Едісон був розумово відсталою дитиною. Завдяки своїй героїчній матері він став одним з найвидатніших геніїв століття».

Віра – це впевненість в існуванні невидимого. Ми декларуємо, що віримо один в одного та в самих себе. Ми писали про це в шкільних творах, зараз пишемо на сторінках соцмереж. Але питання полягає в тому, чи реалізовуємо ми це переконання на практиці.



***

Віра в дитину дуже тісно пов’язана з тим, як батьки розуміють поняття «успіх». Ми закладаємо в підсвідомість зерна зневіри, коли самі не можемо пояснити дитині, що означає бути успішним.

Фрейд казав: «єдина людина, з якою ви можете порівнювати себе – це ви вчорашній. А єдина людина, на яку ви можете рівнятися – це ви завтрашній». Звичка порівнювати себе з іншими глибоко вкорінилася в нашій культурі та підсвідомості, але успіх – це, насправді, результат того, як ми змінюємося та стаємо кращими за себе вчорашніх.

***

Виховуйте не лише дітей, але і самих себе. Ми щодня демонструємо власні моделі поведінки та безпосередньо передаємо їх малечі. Вони бачать багаторазове повторення ваших дій і формують власні навички.

Ми перебуваємо в тісному взаємозв’язку зі своєю дитиною. Коли мама відновлює свої ресурси та виходить на новий емоційний рівень, у дитини, в якої були проблеми, все налагоджується. Тому, працюючи з малечею, ефективніше буде почати з дорослих.

***

Шлях, який дитина проходить від першого до одинадцятого класу – це шлях успіху. Навіть якщо вона не застосовує інтеграли і логарифми у подальшому житті, вона вчиться докладати зусилля і в результаті отримувати успіх.

В дорослому житті доводиться робити речі, які нам не подобаються. В кожній професії є свої «інтеграли» та «логарифми»: вони не несуть прямої користі, але потрібні для досягнення загальної мети. Тому вчити дитину прикладати зусилля – дуже важливо.



***

Вже в три-чотири роки дитина підсвідомо вчиться маніпулювати, фіксуючи наші реакції на її слова та дії. Проте, як би ми не любили свою малечу, дисципліну ніхто не відміняв.

Коли дитина не хоче вчити уроки, вона каже: «мама, я хочу спати». Звісно, у нас виникає думка: «я буду поганою мамою, якщо не дозволю своїй дитині поспати». Але уроки можна було доробити ще три години тому, тож треба зібратися і відповісти: «спочатку ти доробиш домашнє завдання, а потім можеш лягати». Батьки мають бути відповідальними за дисципліну.

***

Талант дитини – це ті її здібності, в яких вона найбільш обдарована. Сьогодні існує величезна кількість гуртків та секцій, тому наш обов’язок – підтримати дитину у пошуках власних здібностей. Талант закладений в кожному з нас природою.

***

Коли батьки роблять щось за дітей, вони забирають в них успіх. Все починається з першого класу, коли ми виконуємо за них завдання. В дитинстві я малювала разом з мамою і, врешті, малювати так і не навчилася.

Проте існує тонка межа між тим, щоб навчити дитину самостійності і пустити все на самоплив. Деякий час ми маємо її контролювати та вести до цього. Ми ж не кидаємо дитину в басейн з надією, що вона одразу сама навчиться плавати.



***

Проблема багатьох сучасних дітей в тому, що вони не фіксують час. Ми їх будимо зранку, веземо до школи, потім забираємо звідти. І тільки коли вони починають ходити на заняття самостійно, приходить усвідомлення, що існують часові обмеження. Тому варто з трьох років починати вчити дитину ідентифікувати час: казати їй, довгою була прогулянка, чи короткою, пояснювати, що до цього магазину ми дійдемо швидше, ніж до наступного. Так у дитини будуть з’являтися перші уявлення про плин часу.

***

Щаслива мама дозволяє собі мріяти.

На жаль, дітям часто доводиться реалізовувати нездійснені мрії своїх батьків. Моя порада матерям: напишіть список своїх мрій і спробуйте їх самостійно реалізувати. Якщо ви колись мріяли співати, запишіться на вокал. Цю енергію треба вивільняти незалежно від віку.



***

Більшість людей не усвідомлюють, що вони відчувають. Буває так, що мама кричить на дитину через неприбрану кімнату, але істинна причина її емоційного стану в чомусь іншому. І потім, коли вона накричиться, приходить відчуття провини.

Дитину можна навчити комунікувати зі своїми емоціями, тільки якщо ми самі почнемо усвідомлювати, що відбувається з нами.

***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].

8

Додати новий коментар

Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter