Нав’язливе та іноді безпідставне відчуття провини нерідко супроводжує нас та заважає нашому спокою. Сьогодні у рубриці «BLOG на нічку» читайте про те, як позбавитися цього гнітючого відчуття. Корисними порадами поділилася на своїй фейсбук-сторінці сімейна психологиня Наталія Гаєвська. 

Якщо бажаєте побачити і свій блог на сторінках нашого інтернет-видання – надсилайте тексти на електронну пошту: [email protected].

***

На сьогоднішній допис мене наштовхнув коментар, який я давала вчора одному з місцевих видань. Розповідала, як поводити себе, коли тобою намагаються проманіпулювати.

Одна справа, коли це чужі, незнайомі люди, які пристають на вулиці чи в транспорті, яких легко «послати» куди подалі і зовсім інша, коли це рідні, домашні, друзі – ті, від кого найменше хотілося б чогось такого... Тут вже просто так не «пошлеш»...

Поради родичів і колег, речі, взяті рідними без дозволу – «невже ти будеш проти? Я ж твоя сестра!», адекватні і не зовсім вимоги на роботі, прохання дітей – постійно перевіряють наші кордони на міцність.

BLOG на нічку: як позбутися відчуття провини

Одим із маркерів того, що у нас порушено сприйняття власних кордонів і ми ризикуємо піддатися на маніпуляції – ПОЧУТТЯ ПРОВИНИ, так знайоме багатьом з нас ще з дитинства!

Провина виникає, коли від нас хтось чогось хоче. Ми внутрішньо, свідомо чи підсвідомо, погоджуємося, що ця людина має право вимагати це від нас.
І відмовляємо їй в цьому. «Мамо, ну пограйся зі мною ще!. – Вибач, але не зараз, давай іншим разом». Так, дійсно, я визнаю те, що мала б більше часу приділити власній дитині, але я дуже втомлена після важкого дня і потребую відпочинку, тому відмовляю. І отримую тягуче відчуття провини, як розплату за своє рішення. Плюс думки, що «хороші мами» завжди знаходять час для своїх дітей.

Якщо чітко провести межу і відповідати тільки за «своє», то почуття провини зникає. Для цього я рекомендую вправу Роберта Туйкіна «Карта провини», щоб навчитися окреслювати власну територію відповідальності, не беручи чужої.

BLOG на нічку: як позбутися відчуття провини

Отже:

1. Запишіть у стовпчик все, в чому ви звинувачуєте себе.

2. Викресліть пункти, в яких незрозуміло, перед ким саме ви винні – перед «людьми», «світом», «життям» і т. д. Як правило, це провина, що виникає під впливом внутрішньої тривоги і тільки посилює напругу та шукає зовнішнього втілення, щоб розрядитися. Це як сніжний ком, що неконтрольовано котиться згори і який вам необхідно зупинити.

3. Обов'язково детально опишіть, в чому і кому ви відмовили, що і кому не дали, коли у вас просили. А потім запитаєте, чи дійсно людина ВИМАГАЄ це від вас. Якщо «ні» – викресліть.

4. Прогляньте на ситуації, що залишились. Можливо, ви даєте людині те, що вона потребує, але вона в силу якихось власних причин не бере. І продовжує звинувачувати, що ви відмовляєте у задоволенні її потреб. Повірте, це далеко не поодинокі випадки. Якщо це ваша ситуація, викресліть і її з переліку.

5. Можливо, залишилися якісь ситуації, в яких не виходить закрити свій борг перед кимось, і ви страждаєте через це. В цьому випадку можна додатково опрацювати запит самостійно або з психологом. Але погодьтеся, з коротким списком легше впоратися ніж з велетенською провиною перед всіма і кожним. 

BLOG на нічку: як позбутися відчуття провини