Сьогодні у традиційній вечірній рубриці «Таблоїда Волині» читайте одинадцять історій про новорічне диво. Матеріал опублікував інформаційний портал vlasno.info.

Якщо бажаєте побачити та свій блог на сторінках нашого інтернет-видання – надсилайте тексти на електронну пошту: [email protected].

***

– Минулого року 31-го поверталася до дому з роботи: засмучена, новорічні плани рухнули, чоловік поїхав у термінове відрядження. І от, заходжу я заплакана в під'їзд, а з ліфту виходить Дід Мороз (знаєте, підробляють люди). Він зупиняється біля мене і запитує, чого це я в таку чарівну пору ллю сльози, а я від цього ще в більшій істериці. Тут він мовчки дає мені якусь коробку і каже: "Ти пробач, що так довго, але зараз цей подарунок тобі більш потрібний". Потім швиденько вибігає з під'їзду. Я вирішила, що в коробці звичайний солодкий дитячий подарунок, прийшла додому, поставила чайник і вже збиралася заїдати цим подарунком своє горе. Але в коробці були не цукерки..... а шкатулка з балериною, музична і "заводна", ‒ саме така, яку я просила в Діда Мороза в 12 років. Написала довгий лист і пустила його літачком в останній рік моєї віри в нього. Шкатулку мені тоді ніхто, звичайно, не подарував. А ось тепер, через 20 років у мене на поличці кружляє балерина. Я не знаю хто це був, випадковість чи.... вирішуйте самі, але з того часу я знову почала вірити у чудеса.

Аліна, 32 роки

– Завжди вірила в новорічні чудеса, бо кожен рік моє бажання збувалося. Але однієї новорічної ночі я загадала бажання не для себе, а для своєї подруги, з якою ми дружимо ще з 5 років. Хоча й живемо в різних країнах, але бережемо нашу дружбу досі. Вона дуже хотіла дітей, але чомусь не складалося. Тому я загадала, щоб вона стала мамою. Закінчувався рік, а вона досі не вагітніла, а я так чекала... Потім в листопаді вирішила з'їздити до неї в гості і дізналася про диво ‒ вона вагітна. От тоді я й розповіла їй про своє новорічне бажання. Лікарі поставили термін народження дитини 6 числа, а вона народила 12 ‒ прямо на мій день народження.

Вікторія, 24 роки

– В дитинстві ми жили небагато. І якось одного Нового року в батьків не було грошей купити мені подарунок. Тоді мама взяла в гарний пакетик наклала різних брошурок і чеків з аптек та магазинів. А я була така щаслива, адже це були мої перші «документи», з якими я грала в бізнес. Сьогодні, до речі, я успішний фінансист.

Олена, 40 років

– Пам'ятаю, як під Новий Рік тато зі мною і братом вибирали для мами каблучку на подарунок. За декілька хвилин до опівночі тато вийшов з квартири і подзвонив в дзвінок. Я відкрив двері і він дав мені коробочку з каблучкою, нібито від Діда Мороза, я побіг і передав її мамі. Потім задоволена мама ще довго ходила за татом і хвалилася, що сам Дід Мороз зробив їй пропозицію.

Богдан, 24 роки

– Запам'яталося мені одне новорічне свято в садочку. Всі дівчатка були красивими сніжинками, хлопушками, Мальвінами, а я... Я була ТІСТОМ! І це не тому, що не було грошей на костюм, а тому, що моя мама писала сценарії для дитячих свят. На цей Новий Рік хтось мав вилазити з величезної каструлі і розказувати віршик. Ну, звичайно, цю місію мама довірила мені.

Катерина, 26 років

– Купила в магазині дитяче шампанське, синові (5 років) воно дуже сподобалося. Тепер цей хитрун малий вимагає в мене купити йому "дитячу горілку " на Новий Рік, раптом вона також смачна).

Олена, 28 років

– Минулого Нового Року я загадала бажання, щоб мій хлопець зробив мені пропозицію руки і серця. На дванадцятому ударі курантів я підпалила записочку з бажанням, кинула її в келих з шампанським і швиденько випила. Хлопець поглянув на мене, і мабуть, подумав що в мене "не всі в дома" та й махнув рукою. А потім став на коліно і дістав обручку. Я аж викрикнула: "Невже так швидко?"

Тетяна, 22 роки

– Коли мені було 7 років, батьки змусили мене повірити у диво. Після бою курантів, раптом в будинку зникло світло, і буквально через секунду знову з'являлося. У цю мить під ялинкою "десь бралися" новорічні подарунки. Дякую їм за таке новорічне диво, тепер і для своїх дітей так роблю.

Дмитро, 34 роки

– Починаючи з першого грудня і до Нового Року кожен день я кидаю в нашу поштову скриньку листи для донечки від імені феї Сніжинки. У лист вкладаю невеличкий подаруночок і новорічне завдання. Донечка з нетерпінням чекає нових листів і старанно виконує усі завдання. Листи із завданнями пишу в перервах між справами, на обідню перерву бігаю вибираю сувенірчики. Це для оточуючих я набурмосена тітка в безглуздій шапці з помпоном, а насправді я ‒ фея!

Ольга, 31 рік

– Ми з подругами дружимо ще зі школи. Кожен Новий рік стараємося святкувати разом. І якось прийшла нам геніальна ідея. Ми взяли трилітрову банку і на кожну зустріч кидали туди по 20 гривень. Вирішили, що ці гроші забере та, яка перша з усіх вийде заміж. Тиждень тому мій хлопець зробив мені пропозицію. Тепер ця баночка моя).

Вікторія, 20 років

– Обожнюю зимову пору, тому, що тоді на "запітнілих" вікнах можна писати усілякі "послання". Одного разу на вікні в автобусі я написала "Щоб збулися усі Ваші мрії" і пішла до водія розраховуватися за проїзд. На моє місце сіли мама з дочкою. Дівчинка почала розпитувати маму, що це за напис і хто це зробив. А мама, підморгнувши мені, відповіла, ‒ що це був Дід Мороз.

Надія, 19 років