Спортсменів, які прославляють нашу державу на увесь світ, не так уже й багато. Ще менше – людей, котрі змалку навчилися боротися із життєвими труднощами. У підсумку доля нагородила їх не лише спортивними досягненнями, а й спільним особистим щастям. Та подружжя стрільців Олександра Колодія та Світлани Яценко завжди прагне до нових звершень.

Про талановиту спортивну пару розповідає тижневик «Сім’я і Дім».
 
Любов до стрільби успадкував від мами

Батьки Олександра – Валентина Степанівна та Ярослав Костянтинович – розповідають: син ще з дитинства через вади слуху звикав до іншого життя. Щоправда, жага до стрільби все ж могла передатися майбутньому чемпіону у спадок від мами: замолоду вона також досягала неабияких успіхів у цьому виді спорту. А наставник стрільця заслужений тренер України Олександр Платонов розповів, що у можливостях підопічного не сумнівався ніколи.

З перших разів, коли Олександр приходив тренуватися, було видно: він створений для кульової стрільби, – згадує він.           

Така впевненість тренера передалася і спортсмену. Зовсім скоро він виграв свої перші національні змагання, а 2007 року досяг тріумфальних результатів на першому для себе чемпіонаті Європи серед спортсменів із порушеннями слуху. Після таких звитяг і сам дебютант, і його рідні щиро вірили у те, що на стрільця Олександра Колодія чекають ще більші успіхи. Тож уже за два роки волинянин у повен голос заявив про себе спортивному світові, узявши «золото» та встановивши світовий рекорд на Дефлімпійських іграх у Тайпеї.

[img data=def]24_02_2017_878057722/1mddedfmjw0.jpg[/img]

Завдяки спорту знайшли й кохання

Ще до тієї Дефлімпіади Олександр познайомився з уродженкою Дніпропетровської області Світланою Яценко, яка також була членом національної збірної з кульової стрільби. Майбутній дружині волинського спортсмена тоді було всього 15 років. Вона з усмішкою згадує: щоранку спостерігала, як Олександр бігав та постійно тренувався.

Трохи пізніше знайомство переросло у справжнє кохання, і на Дефлімпійські ігри 2013-го року до Софії в Болгарії партнери по збірній із кульової стрільби поїхали вже як подружжя.

Одна справа – здобути звання чемпіона ігор, зовсім інша – захистити свій титул, – постійно згадує тренер Олександр Платонов. 

[img data=def]24_02_2017_878057722/fgxm7svgnk0.jpg[/img]
[img data=def]24_02_2017_878057722/sqcz8wq6i9g.jpg[/img]

Про те, що було важко, зізнається й Олександр. Він, у свою чергу, постійно підтримував дружину, якій спершу не вдавалося дійти до призових місць. Утім постійна турбота одне про одного допомогла волинським спортсменам знову привезти на рідну землю найпрестижніші нагороди з кульової стрільби: Олександр Колодій уже вдруге став на іграх чемпіоном, а Світлана Яценко – срібною та бронзовою призеркою.
           
Тренер – незамінний помічник

За такі фантастичні досягнення волинських стрільців визнали і в Україні – указом Президента України їх нагородили орденами «За заслуги». Разом із ними державні відзнаки отримали й їхні наставники – Олександр Платонов та Вікторія Свереда, які також є прикладом справжнього спортивного подружжя. Можливо, саме такий тренерський підхід значно допомагає відомим на увесь світ Олександрові та Світлані позитивно налаштуватися пере будь-якими змаганнями.  

[img data=def]24_02_2017_878057722/8w.jpg[/img]

– Спортсмен не виходить на рубіж із метою стріляти погано, тому, коли щось не вдається, завдання тренера – не розмазати його об асфальт, а разом розібрати помилки для ліпшого результату, – таким є правило Олександра Васильовича.

Найбільшою нагородою стала донька

Яскравим прикладом закоханої спортивної пари є і самі Світлана та Олександр. І тренувальний, і вільний час вони постійно проводять разом. Через деякий час після тріумфальної Дефлімпіади Світлана чекала на дитину і змушена була на деякий час залишити стрільбу. Однак Олександр, попри постійні збори та тренування, завжди тримав із нею контакт на відстані і, як справжній чоловік, піклувався про неї вдома. Коли було потрібно, то й на руках носив.

А потім була найбільша нагорода у житті молодят – донечка, якій уже виповнилося два роки. Це стало справжнім щастям для Світлани та Олександра. Тепер вони більше часу проводять вдома, допомагають дівчинці проявляти свої художні таланти з розмальовками. Гуртом граються з кошенятами та просто насолоджуються приємними сімейними вечорами.

[img data=def]24_02_2017_878057722/13sq9slparu.jpg[/img]
[img data=def]24_02_2017_878057722/45507_287498704714927_1213835453_n.jpg[/img]

Надзвичайно допомагають молодим спортсменам батьки. Звичайно ж, для них народження внучки – неймовірне щастя. А після повернення Світлани до тренувань їхню роль у вихованні дитини неможливо переоцінити.

Разом – до нових вершин

Олександр Колодій та Світлана Яценко продовжують наполегливо тренуватися. При цьому не забувають тішити волинян новими успіхами. Нещодавно у російському місті Казань відбувся перший чемпіонат світу з кульової стрільби серед нечуючих спортсменів. І на цих змаганнях представники нашої області знову були на висоті. Олександр здобув дві золоті медалі та встановив чотири нові світові рекорди! Не поступилася чоловіку і Світлана – вона також записала собі в актив звання чемпіонки світу.

У молодої пари починається новий напружений період турнірів, зборів та тренувань. Улітку цього року на них чекають чергові головні змагання за чотири роки – Дефлімпійські ігри  у Туреччині. Тренер стрільців Олександр Платонов каже, що «легкої прогулянки» не обіцяє й на національних змаганнях. Адже, незважаючи на фантастичні успіхи Олександра, його наставник знає: нові ректори – під силу його підопічному.

Наостанок нагадав Олександру, як три з половиною роки тому приходив до нього на інтерв’ю та намагався зважити неймовірну колекцію його медалей. Тепер їх значно більше, і спортсмен не впевнений, що вони помістяться навіть у відро. Залишається побажати стрільцям, щоб надалі для їхніх нагород не вистачало й воза. 

[img data=def]24_02_2017_878057722/1459162_382288878569242_1742429911_n.jpg[/img]
[img data=def]24_02_2017_878057722/15350518_892320637566061_5798096081379028244_n.jpg[/img]