Успішно!

біхелсі

Луцькі спортсмени вчать тайського боксу і дошкільнят, і депутатів

Текст: Роман ЖИЖАРА

Волиняни можуть навчитися боксувати по-тайськи у луцькому клубі «Пітбуль», що у культурно-розважальний центр «Адреналін Сіті».

Один із тренерів бійцівського клубу - 21-річний чемпіон України Сергій Снитюк, який у свої роки є ще й срібним та бронзовим призером Чемпіонату світу, володарем безлічі кубків, йдеться на сторінках тижневика «Сім’я і дім».

Тут професійний спортсмен і наставник навчає вихованців азам екзотичного різновиду бою – тайського боксу, який поміж інших контактних видів спорту справедливо вважають найдосконалішим.

ПІСЛЯ ПЕРШОГО ТРЕНУВАННЯ – ПАН АБО ПРОПАВ

[caption][img data=def]17_10_2016_235736683/4_cb-l2_j10rbeeu.jpg[/img] Сергію Ситнюку (крайній справа) путівку у спорт дав тренер Богдан Мороз (у центрі)[/caption]

Тайський бокс за динамікою, жорсткістю і видовищністю перевершує класичний бокс, але на Волині ще не зажив такої слави. Та все ж, тутешні майстри тайського боксу добре відомі у світі. Як, скажімо, головний тренер клубу Богдан Мороз – іменитий спортсмен, який виступає в елітній суперважкій ваговій категорії. Лучанин готується до титульного бою в США, де зійдеться на ринзі з достойними суперниками із найвищого дивізіону.

– На відміну від класичного боксу, в тайському головне – це коліна і лікті. Можна завдавати будь-які удари, навіть у клінчі, – розповідає тренер. – Зважаючи на високий травматизм, аматори боксують у налокітниках. А в професійних боях боксери лише в рукавичках і шортах.

Сергій захопився тайським боксом ще старшокласником. Якось із товаришем пішов на секцію. Перше тренування пройшло надзвичайно важко. Місяць відходив. Друг покинув тренування, а Сергій таки повернувся, бо не звик здаватися.

– У нас реально важкі тренування. Не всі витримують фізичні навантаження, – каже спортсмен. – Спочатку тренувався тричі на тиждень. Думав, цього достатньо. Однак, після перших змагань зрозумів: відточувати майстерність треба двічі на добу.

Та і щоденних подвійних тренувань стало недостатньо. Сила волі плюс наполегливість таки дали результат. На Чемпіонаті світу з тайського боксу в тайванському Бангкоку посів друге місце.

ТРЕНУЮТЬСЯ Й ДОШКІЛЬНЯТА, Й ДЕПУТАТИ

[caption][img data=def]17_10_2016_235736683/3_cb-uyooxjud0vq.jpg[/img] ​Загалом у бійцівському клубі боксує близько півсотні вихованців[/caption]

Загалом у бійцівському клубі боксує близько півсотні вихованців. Окрім виступів на змаганнях, Сергій тренує кілька груп у школі-студії «Формула здоров’я». Його бійцівський клуб відкритий для всіх: на тренування ходять шестирічні малюки, старшокласники, лікарі, юристи, директори фірм і навіть області депутати. Займатися можуть і жінки: хто заради здоров’я, а хто – професійно.

– У нас навіть є чоловіки за 50 років. Мені приємно, що вони дотримуються здорового способу життя. Це й мені додає наснаги до тренування, – каже Сергій.

Загалом у бійцівському клубі боксує близько півсотні вихованців. Є наймолодша група – дитяча, де тренуються діти від 6 до 15 років.

– Беремо не молодших 6 літ, щоб дитя вже розуміло, що від нього хочуть. Якщо навіть дитина на тренуванні кілька разів відіжметься – це вже добре, бо додає здоров’я і привчає до спорту.

До всього, дітей не лише тренують з боксу. Принагідно їм роз’яснюють, як правильно харчуватися, відпочивати і навчатися.

– За тиждень до змагань я цукор взагалі не їм – лише мед. Щоранку стовідсотково снідаю вівсянкою. Їм овочі, фрукти, білкову їжу. Оскільки багато тренуюся, то вживаю спортивну їжу – протеїн, амінокислоти, комплекси для укріплення суглобів. У професійному спорті без цього ніяк. Тим паче, якщо хочеш вийти на наступний професійний рівень, – переконаний Сергій.

Спортсмен, який постійно боксує на змаганнях, на голову вищий за суперників, які уникають боїв поза спортзалом

У клубі є аматорська група «Здоров’я» для учасників різного віку, які займаються тричі на тиждень по годині.

– Окрім відвідин групи, деякі тренуються персонально, бо лише додатково можна досягти жаданого. Наприклад, як було у мене. Мій тренер Богдан Мороз постійно заохочував займатися боксом. Практично усіма своїми досягненнями я завдячую йому. Він вимагав, допомагав порадами, ділився досвідом. Бо бачив: я дуже хочу боксувати. Та й наші поїздки на світові змагання теж стали можливими завдяки головному тренеру. Скажімо, на чемпіонат у Бангкок я та молодший тренер з тайського боксу Роман Демчук поїхали за рахунок Волинської федерації тайського боксу, – розповідає Сергій.

– Спортсмен, який постійно боксує на змаганнях, на голову вищий за суперників, які уникають боїв поза спортзалом. Бо в кожному бої присутній мандраж. Як би не хотів, а 90 відсотків сил зостаються за канатами через хвилювання. Хто переконує, мовляв, у нього немає мандражу – він лукавить. Лише з досвідом зникає той страх, хвилювання за наступний бій, – переконує молодший тренер бійцівського клубу «Пітбуль» Сергій Снитюк.

[img data=def]17_10_2016_235736683/1_cb-dff5vnwcss4.jpg[/img]

***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа).