Торговці луцького ринку розповіли про «базарне» меню

^{Автор: Валентина РОМАНИШИНА}

«Чааай-кавааа-капучі-і-іно!», «Пиріжки-и-и гар-я-ячі!», «Варе-е-еники-чебуре-е-еки!»… Хто ходить по ринку, не раз чув цей протяжний заклик, що лунає між торговими рядами. Та одна справа – перехопити щось із цього кулінарного переліку раз в тиждень, коли завітав на ринок, забарився і зголоднів, а інша – харчуватися такою їжею щодня. Чи все ж продавці на ринку мають іншу альтернативу?

«Таблоїд Волині» вирішив «позаглядати в тарілки» працівників Завокзального ринку і дізнатися, чим вони харчуються в екстремальних умовах торгівлі на свіжому повітрі.

«Я отримую 55 гривень в день, – каже продавчиня з хлібного кіоску, – а шаурма он поряд коштує 30 гривень. Якось спочатку брала, а потім з подругою, що торгує поряд, на двох одну купували. А тепер не беру. За цю суму можна м’яса купити і приготувати щось вдома. Не вигідно. Від цих пиріжків на олії – печія, а в хот-догах – сосиска не відомо яка. Тут у мене стоїть електрочайник, каву і чай варю собі сама, і булочку тут теж купую».



На іншому боці жіночки торгують одягом. Розповідають, що у них на обід – гарячі страви: «Беремо з дому інколи, але в основному – купуємо. До нас приїздить кухня на колесах. Рис, гречка, картопля, котлета, відбивна… За 15 гривень можна наїстися досхочу».

На запитання, чи не купують шаурму або хот-доги, здебільшого всі працівники ринку відповідають одне й теж саме: дорого, та й отруїтись можна, якщо овочі несвіжі чи м’ясо недосмажене.

Та, як кажуть – на колір і смак… Зустрілися і надзвичайно позитивні відгуки про шаурму «Дамаск». «Роблять її перед очима покупця, а інгредієнти завжди свіжі та у великій кількості. Тож, коли з’їси, і живіт не болить, і «відрижки» неприємної немає», – запевнила одна із продавчинь.



А є на ринку й продавці, які ретельно стежать за здоровим раціоном. Наприклад, спортсменка-велосипедистка, яка торгує посудом. «Беру з собою вівсянку, інколи відварене яйце, салат, якщо є, сир з медом, купую сухофрукти, яблука, п’ю кефір, але приготований вдома на заквасці. А каву – то вже з автомата».

Для хлопців на «рибних» рядах гарячі сніданки привозить спеціальна доставка. Тарілка їжі з гарніром та м’ясом або рибою коштує 25 гривень. На обід, розповідають чоловіки – чай з печивом.

Так само харчуються й продавці з оптових точок. Про приїжджу кухню відгукуються схвально. Кажуть, що і смачно, і якісно, і вибір великий. Є тут фарширований перець, голубці, різні салати, дуже смачна риба.



У дівчат із відділу парфумерії – теж свої смаки. Їжа із візка, яка щоденно курсує їхнім рядом, їм не смакує. Мовляв, вона має якийсь зайвий нехарактерний для страви присмак. Несмачна для них і узбецька кухня. На щастя, поряд є кафе «Шерідан», де готують «по-домашньому».

«Обід коштує від 15 до 25 гривень, – кажуть продавчині. – Каву та чай п’ємо з автомата. Коли є настрій і час, то й поїсти можна більше. Все залежить і від апетиту. В середньому в день на харчування йде 30 гривень. Але для себе не треба шкодувати, а то потім гастрити з’являються».

Зустрілося на ринку й немало людей, які запевнили: на роботі не їдять. Причини у кожного свої: хтось не встигає за покупцями, у когось – піст, а дехто – на дієті.