Модерне мистецтво не визнає умовностей, не має обмежень і виходить за рамки будь-яких правил. Підтвердженням цього є творчість київських постмодерністів Андрія Александровича-Дочевського та Анатолія Твердого, які у п’ятницю 19 лютого завітали до луцької галереї сучасних мистецтв «Арт-кафедра».
Попри те, що обидва митці мають серйозні доробки живопису, їхній художній талант не обмежується створенням полотен. Андрій Александрович-Дочевський є головним художником Київського національного академічного театру імені Івана Франка, відтак, створює неймовірні сценографії для театральних постановок. Анатолій Твердий керується у житті та роботі принципом: робити те, що відчуваєш, і серед його робіт – надзвичайні інсталяції, в яких модерна скульптура відтворюється у динаміці і несе глядачу глибокий філософський меседж.
[caption][img data=wat]20_02_2016_2036536931/2.jpg[/img] Художник-постмодерніст Андрій Александрович-Дочевський є головним художником Київського національного академічного театру імені Івана Франка[/caption]
Відвідувачі «Арт-кафедри» добре знайомі із живописом Андрія Александровича-Дочевського. Відразу при вході у галерею вже кілька місяців виставлений його триптих «Адам, Ліліт і Єва».
Художник каже, що ця робота – початок біблійного циклу, і наступною планує зобразити історію Каїна та Авеля. Передає Старий завіт постмодерніст у своєрідній манері: хтось би назвав це еротикою, а Александрович-Дочевський каже, що не розуміє, чому люди вирішили прикривати тіло, а, приміром, ніс і вуха лишають голими.
[caption][img data=wat]20_02_2016_2036536931/2_1.jpg[/img] В луцькій «Арт-кафедрі» виставлений триптих Александровича-Дочевського «Адам, Ліліт і Єва»[/caption]
«Це єврейський апокриф, він не увійшов до Старого заповіту, за яким першою дружиною Адама була не Єва, а Ліліт. Бог створив її так само, як і Адама, а не як Єву – із ребра. Але перша дружина не підкорялася Адамові, точніше – законам, які пропонували на той час… Думаю, характером Ліліт була близькою до українських жінок: вони такі ж вільні, повноцінні люди – не з ребра зроблені», – прокоментував триптих автор.
[caption][img data=wat]20_02_2016_2036536931/3.jpg[/img] Андрій Александрович-Дочевський каже, що любить зображати людське тіло. За спиною – репродукція його картини «Дівчина на кулі», яку художник називає полемікою з Пікассо[/caption]
«Український театр, на жаль, існує в тому просторі, який був років тридцять тому, і не рухається. Я – повністю за реформи, які мають відбутися. А в живописі я – сам собі сценарист і драматург, актор, художник і режисер», – розповів Андрій Александрович-Дочевський.
[caption][img data=wat]20_02_2016_2036536931/4.jpg[/img] Руда натурниця – масажистка. Художник каже, надзвичайно яскрава і незалежна жінка[/caption]
«Я маю цікавість до тіла як до субстанції, ми ж усі народжуємося голими, і не має на нас усіх цих прикрас… Цікаво, чому ми не ховаємо ніс чи вуха, а ховаємо інші речі, це ж трохи абсурд. Мої роботи у стилі ню – це не закоханість у жіноче тіло, це просто портрети тіла», – каже постмодерніст.
[caption][img data=wat]20_02_2016_2036536931/6.jpg[/img] Проект «Стільці» був виставлений у львівській «Дзизі»[/caption]
«Аби заявити про себе у світі дорослих дитина обирає підвищення. Цим підвищенням може бути табурет, а інколи – перегонутий таз, стілець тощо. Звідти – зверху – можна читати вірші або співати, проявляти свою акторську сутність. Таким чином, стілець є першим театральним помостом, тобто – сценою. І це – по-перше. По-друге, одяг та речі, що залишились забутими на стільцях, зберігають дещо від власника. У дитинстві в темній кімнаті ми лякались забутих речей на стільцях, вигадуючи із них цілі образи. Взаємодія речей зі стільцями народжує химери. По-третє, окрім ужиткового значення, стілець етимологічно – стіл, це той же престол, або трон і символізує закон та владу, або владу закону. Влада завжди знаходиться в діалозі з особистістю, або в монолозі. Тож представляючи проект «Стільці», прагнули практичним засобом, кольорово, безкольорово, безпредметно чи химерно студіювати сучасний стан взаємин в різних соціальних ситуаціях», – пояснив митець, чому героєм цілого циклу робіт виступив предмет меблів.
[caption][img data=wat]20_02_2016_2036536931/7.jpg[/img] Картина «Німфа і сатир». На її створення наштовхнуло реальне хутряне крісло, яке викликало думки: «жінка завжди прагне руху, а козел лишається козлом»[/caption]
[caption][img data=wat]20_02_2016_2036536931/8.jpg[/img] Картина «Європейський вибір»[/caption]
[caption][img data=wat]20_02_2016_2036536931/9.jpg[/img] Картина «Маскулізм». «Таке відбувається, коли мужчина знищує жінку», – прокоментував автор[/caption]
Серед портретів Александровича-Дочевського – колега Анатолій Твердий, символічно одягнутий у тілогрійку, яка є частим образом на картинах художника, та іспанське національне вбрання – причиною цього є зовнішня схожість.
[caption][img data=wat]20_02_2016_2036536931/10.jpg[/img] Портрет Анатолія Твердого[/caption]
[caption][img data=wat]20_02_2016_2036536931/11.jpg[/img] Анатолій Твердий[/caption]
Анатолій Твердий розповів, що у мистецтві веде подвійне життя. З одного боку, вчить академічному живопису, а з іншого – творить постмодернізм. Митець продемонстрував свої інсталяції, які викликають захоплення. Окрім неабиякого мистецького таланту для таких робіт необхідно мати ще й інженерну кмітливість та глибокі філософські ідеї.
[caption][img data=wat]20_02_2016_2036536931/12.jpg[/img] На створення інсталяції надихнув Кастанеда. Герой його книг під дією психотропних кактусів «стрибав у себе». У кактусах Анатолія Твердого – дзеркала, які теж створять відвідувачам ефект самопізнання[/caption]
[caption][img data=wat]20_02_2016_2036536931/13.jpg[/img] В цій інсталяції манекен реагує на приближення людей, повертається і націлює дуло пістолета[/caption]
[caption][img data=wat]20_02_2016_2036536931/14.jpg[/img] Для цієї роботи задіяли реальний автомобіль «Москвич»[/caption]
[caption][img data=wat]20_02_2016_2036536931/15.jpg[/img] Робота Анатолія Твердого, виставлена в «Арт-кафедрі»[/caption]
[caption][img data=wat]20_02_2016_2036536931/17.jpg[/img] Зустрічі з художниками-постмодерністами відбуваються в рамках виставки «23+1»[/caption]
Нагадаємо, зустрічі з найвідомішими українськими художниками-постмодерністами відбуваються в рамках виставки «23+1», що триває в галереї сучасного мистецтва «Арт-кафедра».
Схожі публікації
Картини, представлені на експозиції «ХарБарБонд «Знак Маріуполя» виражають думки, почуття переживання через фігуру, символ, поєднання фарб.
02 Червня 2025
За 20 років волинянин вишив «Мону Лізу» італійського художника Леонардо да Вінчі і ще 86 робіт, серед яких найбільше – на духовну тематику.
17 Травня 2025
У межах Тижня факультету культури та мистецтв у головному корпусі Університету відкрили виставку стилізацій портретів викладачів
14 Квітня 2024