Луцька телеведуча Галина Падалко зараз подорожує Марроко. 

Своїми враженнями та світлинами із мандрівки вона ділиться на сторінці у Facebook.

Одним із міст, які її вразили, стало блакитне «інстамісто» Шефшауен. 

«Гуляючи містом, перші хвилини було відчуття перебування у віртуальній реальності, здавалось, ніби ти дивишся на місто у окулярах, де увімкнений інстаграмний фільтр, який показує синім усе, на що наводиш камеру. І сам Шефшауен можна цілком називати інстамістом в якому намистом розсипались інставулички, інстадвері, інставікна, інстасходи і навіть інстагорщечки для рослин.

Тепер про те, чому усе так. Прибулі й осілі у великій кількості тут іспанські мусульмани і євреї, яких вигнали з Іспанії згідно Альгамбрскому едикту від 1492 року, сформували зовнішній вигляд марокканського міста за зразками своєї батьківщини - Андалузії. Це і стало найсильнішим імпульсом до розвитку Шефшауена у тому вигляді у якому його зараз споглядають мільйони туристів. Теперішні жителі бережно ставляться до такої історічниної спадщини, щороку підфарбовуючи оселі у головний колір міста», - пише Галина.

У зв’язку з тим, що протягом століть місто було оголошено священним місцем і відвідини його іновірців було заборонено під страхом смерті, Шефшауен максимально зберіг у недоторканності свій середньовічний вигляд. За ті часи було лише троє європейців, яким вдалось відвідати це унікальне місце: кореспондент лондонської «The Times» Уолтер Харіс, який переодягнувшись мавританським купцем, зібирав матеріали для своїх статтей, монах, дослідник Африки Шарль Ежен де Фуко, який видавав себе за равина та американський місіонер Уільям Саммерс, який невдовзі був жорстоко отруєний там.

1