BLOG на нічку: мотивація – наш ворог?

05 Лютого 2019

Сьогодні у нашій постійній у рубриці «BLOG на нічку» читайте роздуми про мотивацію та дисціпліну. Чи справді мотиваційні ролики та книги про успіх допомагають нам досягнути своєї мети?

Матеріал опубліковано на сайті Kefline.

Якщо бажаєте побачити і свій блог на сторінках нашого інтернет-видання – надсилайте тексти на електронку: [email protected]

***

Якщо вас надихають мотиваційні ролики, тренінги і книги, але це нічого не змінює у вашому житті або змінює дуже повільно і недостатньо, то сьогодні пропоную вам мотиваційну статтю, в якій я буду мотивувати вас зістрибнути з мотиваційної голки.

Сьогодні інтернет і полиці книжкових магазинів переповнені мотиваційним продуктом, покликаним надихнути нас на нове життя і великі звершення. Чому ж ситуація, яка повинна, по суті, принести благо, стала для багатьох прокляттям, породивши масу незадоволених людей, які постійно мріють про поїздку, планують маршрут, але так і не зсунулись з місця?

Для багатьох людей поглинання чергової порції мотивації стало схоже на прийняття наркоманом дози, після якої проходить абстинентний синдром, а в житті все залишається як і раніше, крім почуття власної безпорадності і нікчемності, яке неухильно зростає.

І щоб прорватися, щоб хоч якось зрушити з місця, ми вводимо чергову дозу мотивації, замикаючи порочне коло.

Мотивація — на гребені емоцій

Завдання мотивації — розпалити в нас емоції, підняти хвилю почуттів, яка понесе нас до заповітної мети. Це серфінґ на гребені хвилі, але ніяк не наполеглива робота веслами. Красиво, натхненно, легко.

Але якщо на узбережжі океану хвилі можуть не припинятися, то в реальності нашого життя емоції — це одне з найбільш тендітних, швидкоплинних і непостійних явищ. Можна тижнями і місяцями сидіти на березі, але так і не дочекатися хвилі.

По суті, наше життя — це пляж, усіяний серферами, єдине заняття яких і є таке очікування. Тільки одиниці беруть весла і гребуть, повільно, але невблаганно віддаляючись від берегів посередності і порожнечі.

Популярність і влада ілюзій

Мотивація популярна, але не тому, що призводить до результатів. Вона популярна, як і будь-який інший легкий шлях. На жаль, людина так влаштована, що шукає легку, а не правильну дорогу. І якщо вона створює хоч якусь видимість правильного вибору, то, швидше за все, її й обере.

Але мотивація не робить шлях легким, вона всього лише роздає обіцянки і створює ілюзію того, що все вийде легко і на емоційному підйомі. Людина, що знаходиться у владі цих ілюзій, абсолютно не готова ні психічно, ні фізично до труднощів і перешкод, які завжди зустрічалися, зустрічаються і будуть зустрічатися на будь-якому шляху до більш-менш вартісних цілей.

Тому найменші труднощі можуть привести до відступу на берег для очікування наступної потрібної хвилі. Звичайно, всі ми любимо позитивні почуття: радість, емоційний підйом, захоплення — і в цьому немає нічого поганого. Погано те, що ми стаємо залежними від них, а не вони від нас. Ми стаємо схожими на пияка, який без вливання спиртного не може і не хоче працювати.

Виправдання для ледарів

Звичайно, будівельник чи водій не зможе зіслатися на відсутність натхнення, але представники творчих професій мають для своєї ліні, як їм здається, чудове алібі.

Знаю, що зараз в мене полетять гнилі помідори, але я глибоко переконаний: творча людина не потребує натхнення, щоб почати творити! Перефразовуючи знаменитого Чака Клоуза, можу сказати і підтвердити особистим досвідом: «Натхнення — для ледарів: інші просто працюють».

Тому сьогодні я пропоную вам відмовитися від служіння натхненню і прийняти істинну королеву успіху. Зустрічайте: її величність дисципліна!

Дисципліна: на веслах крізь хвилі

На відміну від мотивації, дисципліна не чекає відповідної погоди і зручної хвилі. Її не хвилюють емоції і почуття, вона не потребує їх, а при певному досвіді сама ж їх створює і примушує служити своїм цілям. Так, дисципліна дається не так легко.

Вона не виникає після ролика, фільму, семінару або подкасту. Будучи маленькою і слабкою, вона насилу продирається крізь лінь, страх і «не хочу». Але якщо її плекати і тренувати, то, виростаючи і набираючи обертів, вона допоможе вам знести будь-які перешкоди на шляху до успіху і самореалізації. До того ж із кожним днем ​​вона буде вимагати від вас все менше зусиль і уваги.

У дисципліни тільки один недолік: це вірний, але важкий шлях. Тому вона непопулярна і тому її оббрехали, як тільки могли.

Міфи і брехня про дисципліну

Міф 1. Дисципліна і творчість несумісні

Коли я чую подібне, то розумію, що справжні біографії знаменитих художників, композиторів, літераторів та інших творців оповиті таємницею. При ближчому знайомстві виявляється, що більшість геніїв працювали наполегливо, багато і не чекали натхнення.

Звичайно, може скластися враження, що дисципліна — ворог натхнення. Можливо, натхнення і є ворогом дисципліни, але дисципліна — найкращий друг натхнення.

По-перше, коли завдяки дисципліні ми зібрані, завершили побутові справи (нехай не всі, але основні), коли не тисне почуття провини через фінансові або соціальні борги, то для творчості і натхнення вивільняється маса енергії, яку ми можемо використовувати.

По-друге, дослідження показали, що моменти осяяння, які начебто виникають з нізвідки, є результатом попередньої їм напруженої роботи мозку.

Яскравим прикладом творчої людини, яка приборкала натхнення через дисципліну, для мене є Яна Франк. До прочитання її книги «Муза і чудовисько» мені здавалося, що з усім вищесказаним згоден тільки я і Сомерсет Моем.

Але, починаючи з Яни, я все частіше і частіше стикаюся із творчими людьми, які заявляють, що дисципліна і організованість — найкращі друзі натхнення і творчості.

Тому дізнайтеся, як творити, не чекаючи натхнення, і в бій!

Міф 2. Дисципліна — це рабство

Люди часто, після того як дізнаються про моє життя, застосовують такі епітети: рабство, в'язниця, каторга. Одна моя знайома, яка страждає на діабет, має зайву вагу і ще масу дуже неприємних нездужань, не може впоратися зі своїм апетитом і нікотиновою залежністю, але вважає рабом мене і дуже шкодує про моє життя.

Філософія таких людей зрозуміла. Її висловив ще Вольтер: свобода — це робити те, що хочеш і коли хочеш. Але був і інший французький мислитель — Жан-Жак Руссо, — який сказав, що справжня свобода — це можливість робити те, що необхідно і правильно.

З логічної точки зору рацію має Руссо. Адже яка це свобода, якщо ти ходиш на роботу за графіком, виконуєш те, що говорять тобі інші люди, слухняний до законів держави, але не можеш впоратися із самим собою?

Міф 3. Дисципліна і щастя несумісні

Цей міф ґрунтується на переконанні, що здорова їжа обов'язково не смачна, хороша музика — нудна, заняття спортом не можуть приносити задоволення, наполеглива праця (інтелектуальна і фізична) пригнічує ...

Тобто все, для чого необхідна дисципліна і самоконтроль, пов'язане з негативними почуттями та емоціями , а значить, є несумісним зі щастям і яскравою цікавою життям. Але завзятість винагороджується, при фізичних навантаженнях посилюється виділення гормону щастя, будь-які смаки можна змінити, а їжу приготувати смачно.

Скажу більше: якщо їжа корисна, поживна і збалансована, але не смачна, то це не здорова їжа. З іншого боку, є маса справ, які за визначенням ну просто не можуть принести задоволення і радість, справ, які все одно необхідно зробити.

А зробити їх треба хоча б тому, що між їхнім виконанням і нашим щастям є прямий зв'язок. Наприклад, багато людей не люблять спортивні вправи тільки тому, що ще не спробували їх. Але є і ті, хто ніколи не зможе полюбити заняття спортом, незважаючи на всю їхню корисність для мозку і тіла. І тут не допоможе ніяка мотивація і самонавіювання, але дисципліні це під силу.

До того ж багато що залежить від нашого ставлення. Мені здається, важко не отримувати радості і задоволення від подолання самого себе, від досягнення власних цілей. Можна бути щасливим від простої думки, що ти не тюхтій без волі, а людина, що володіє собою.

Виходить, справжнє щастя важко знайти без дисципліни. Без дисципліни неможливо бути вільним, володіти натхненням і прориватися крізь хвилі. Що будемо робити з мотивацією? Викинемо баласт за борт? Ні в якому разі! Просто почнемо правильно ставитися до мотиваційного продукту.

Мотивація — картина майбутнього

Мотивація дуже хороша, коли малює перед нами картину майбутнього, показує нам, що на нас чекає, якщо ми візьмемо себе в руки і за підтримки дисципліни йтимемо вперед.

Мотивація хороша, коли нагадує, заради чого нам потрібен самоконтроль і безперервний рух. Тому обов'язково дивіться мотиваційні відео, читайте мотиваційні книги і статті.

Але ще краще — шукайте і зрощуйте внутрішню мотивацію. Думайте про свої цілі, мрійте про них, плануйте свої досягнення, малюйте картини.

Навчіться любити те, чим ви займаєтеся, просто закохаєтесь в свою справу і станьте кращим... Нехай мотивація надихне вас вийти в море, а дисципліна дасть сили і завзяття доплисти до мрії.

2

Читати ще

Додати новий коментар

Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter