BLOG на нічку: «Безкоштовна медицина в Іспанії: чому ж ми платимо, аби жити?»

Традиційний блог на нічку сьогодні – це роздуми читачки «Таблоїда Волині» Юлії Галецької на серйозну тему платної та малоефективної медицини.

Якщо ж ви бажаєте поділитися своєї історіє або думками з приводу будь-чого важливого для вас, пишіть нам на [email protected].

***

Що перше приходить на думку при згадці про Іспанію? Привітне тепло яскравих, сонячних днів, яке відгукується далеким шумом Середземного моря та торкається дрібненькими краплинками морського бризу... І хіба захочеться звідсіля поїхати?

Окей, повернемось до реалій.

«Пф, я там ніколи не був, то навіщо мені це читати?» - подумали Ви. Але, хочу Вас запевнити, що в цю країну можна закохатись навіть на відстані, що саме і зробила я.

Перше, що спаде Вам на думку – мабуть, там дуже дорого. Так, ціни різняться від наших - катастрофічно, але в зрівнянні з прибутком середньостатистичного Іспанця – це дріб’язкові витрати, особливо, якщо він володіє власним майном.

Так-от, приїздивши, наприклад, до Барселони, і відчувши легке нездужання, Вас радо приймуть у будь-якому державному госпіталі. А окрім приємної усмішки лікаря, ви отримаєте цілий пакет безкоштовних послуг, якщо оформите медичну карту, яку по силі зробити навіть громадянину іншої країни. І стосується це не лише легких форм захворювання, а й тяжких. Навіть, якщо вам потрібне довготривале лікування, або ж дороговартісна операція.

Мало того, якщо ви потребуватимете якихось ліків, то з легкістю отримаєте їх майже безкоштовно у будь-якій аптеці країни за наявністю рецепта.

Фантастика, чи не так?

А що маємо ми? «Не дуже» (абсолютно не – ред.) доброзичливо налаштованих медиків ( воно й зрозуміло, ви бачили їхні заробітні плати?), добровільно-примусові благодійні внески, та карколомні ціни на ліки. До речі, це вже багатообіцяюча реформа вступила в дію. Все тепер «по-новому». Зате, в кожного українця тепер є сімейний лікар. Вау.

Годі й казати за важкохворих українців, які мусять будь-яким чином дістати потойбічні суми, аби ВИЖИТИ. І не важливо, чи продадуть вони останнє майно, або життєво важливий орган, або ж молитимуть хоча б по копійці скинути на їх рахунок кошти, знову ж-таки аби ЖИТИ.

Однією з вагомих причин міграції великої кількості українців являється саме не доступна для наших кишень медицина, але, можливо все ж таки все буде по-новому?