Питання під градусом до луцького ведучого Святослава Степанчука

^{Текст: Наталка МАЗЕПА}

^{Фото: Макс ТАРКІВСЬКИЙ}

^{Настрій: Ресторація болгарської кухні «ЧЕВЕРМЕТО» (вул. Молоді, 12)}

«Таблоїді Волині» дещо змінив усіма відому та любиму рубрику «Кавова розмова». Ні, не хвилюйтеся, вона залишилася! Однак, досить часто наші співрозмовники жартують: «Та що там кава! Краще б на пиво чи щось міцніше сходили!». Як то кажуть, дожартувалися, то ж ми продовжуємо хмільну рубрику «Питання під градусом».

Цього разу не побоявся відповісти на провокативні та гострі запитання молодий і перспективний Святослав Степанчук. Креативний лучанин знає, як правильно поєднувати керування маркетинговим відділом сайту motoblok.biz та проведення неповторних свят.

Про те, чим відрізняється тамада від ведучого весілля, скільки сьогодні коштують професійні послуги, як звабити жінку, про секс у туалеті та інші пікантності з життя ведучого розповів Святослав у відвертій розмові з «Таблоїдом Волині».

– Який алкоголь вживаєш?

– Я надаю перевагу трьом – горілка, текіла і джин-тонік. Довгий період часу був фанатом джин-тоніка.

У кожного напою свій ефект і своє призначення. Джин-тонік і текіла – щось для підняття настрою. Горілка – дурний напій, якщо переборщити. Але інколи й вона потрібна.

– З чого починав кар’єру ведучого?

– О, це почалося ще десь у школі, коли завжди шукали людей, які будуть оголошувати з папочки: «А зараз на сцену виходить 8-Б з постановкою…». Потім університет.

До речі, закінчив я юридичний факультет СНУ імені Лесі Українки. Робота ведучого стала левовою частиною того, що допомогло мені закінчити юрфак. (усміхається – авт.). Спочатку ти працюєш на заліковку, а потім заліковка працює на тебе.

Окрім того, що вів студентські церемонії, я ще й грав у КВНі. Після цього нас кликали на різні корпоративи… КВН закінчився, але мене продовжували запрошувати на проведення різноманітних церемоній. У якийсь момент я зрозумів, що моє хобі приносить прибуток.

Я щасливий і кайфую від того, чим займаюся.

– Хто такий ведучий?

– Для мене важливо у цій професії розвиватися – слідкувати за трендами, загалом інфопростором, їздити на тренінги… Ведучий – це не просто колишній КВНщик із заготовленими середняцькими жартами минулих десятиліть, який привертає 90% уваги до себе. Я ж бачу, що це має бути навпаки – свято роблю для людей. У цей день, усі мають кайфанути і відпочити, а не розуміти, який «шикарний» ведучий. Інколи ведучого можуть не помітити, а вийти з усмішкою…

Перед тим, як проводити чиєсь весілля, даю молодятам заповнити анкету. Володіючи такою «внутряковою» інформацією, ти можеш придумати щось цікаве та оригінальне, інтерпретувати якийсь конкурс та інтерактиви під ту чи іншу родину. Так набагато цікавіше обігрівати різні ситуації, жартувати з людьми і робити їхній час максимально кайфовим.

– Чиє весілля ти хотів би провести?

– Цікаве питання. Ніколи не задумувався над цим. Мабуть, весілля своїх друзів. У мене два кращих друга. Один ще не одружений.

Якщо взяти українських знаменитостей, то Олег Винник (сміється – авт.).

– А кого запросив би провести власне весілля?

– Сергія Притулу. Він мені шикарний приклад а) людини, б) людини з харизмою, в) ведучого, який шикарно імпровізує. Плюс люблю, коли з мене «стібаються». Я самокритичний, а Притула вміє «простібати» всіх.

– Хто вдома миє підлогу?

– У мене вдома мию я.

– Чи було таке, що діставав стусанів на весіллі?

– Ніколи мені не перепадало (усміхається – авт.).

– Які курйозні ситуації траплялися?

– У мене є інтерактив, на який потрібно вивести кілька людей. Я підходжу до одного з учасників і запитую як звати, ким працює... Чоловік мені відповідає, наприклад, Микола, і що працює у зоомагазині. Я продовжую: а ким ви мріяли стати в дитинстві та що пішло не так?..

Міні-жарт, який викликає у людей посмішку. Це риторика і не потребує відповіді.

Коли вже переходжу до іншого учасника, попередній майже вириває у мене мікрофон (ведучий ніколи не відпускає свій мікрофон) підтягує його до обличчя і каже: «Оця залетіла!». На весіллі сміються усі, крім «оцеї» (сміється – авт.).

Завжди є така пара, типу «Коля, не позор мене», «Володька не позор»… (усміхається – авт.).

– Про який весільний конкурс згадуєш з усмішкою?

– Батл Поколінь. Конкурс відбувається на танцювальному майданчику. Відбираю дві команди. З однієї сторони – молодь, з іншої – люди «30+». Я їх називаю «командою досвіду». По черзі вони обирають капітанів, які танцюють один за одним. Прикол у тому, що молоде покоління танцює під пісні, яке слухало старше покоління. І навпаки. Коли старші танцюють під пісні «Медуза», «Розовое вино». У більшості випадків виграють досвідчені, бо так як вони відриваються не вміє ніхто!

До слова, цей конкурс став улюбленим, після того як капітаном команди досвіду стала 86-річна бабуся. Якого вона життя дала під «Стиль собачки» (пісня, яку виконує Потап і Настя Каменських– авт.). Це треба було бачити. Вона тверкала (сміється – авт.).

– Яка старша дружка може тебе спокусити?

– У мене нема якогось ідеалу жінки... Харизматична, драйвова з шикарним почуттям гумору; яка грамотно заколює бутоньєрку (сміється – авт.).

– Як звабити жінку?

– Бути собою. Я не розумію чуваків, які «бачив в маршрутці таку шикарну дівчину, чуть не влюбився». У мене виникає запитання: а чого не підійшов, не познайомився? Жінки вони люблять наполегливих!

Колись читав одне дослідження на кшталт «Який чоловік вас заінтригував вас більше?». Скоріш за все, британських учених (усміхається – авт.). Були такі варіанти: 1) той, який, побачивши вас вперше, одразу підійде і поцілує у щоку; 2) той, який, зустрівши вас, потім напише у соцмережах, що ви надзвичайно красива… Розумієте?

Перших 15-20 секунд зорового контакту десь дуже глибоко у підсвідомості жінка визначає, чи вона переспить з чоловіком. Це факт. Якщо нє, то ти її не звабиш. Змирись (сміється – авт.).

– Пропонували секс у туалеті?

– Так, було.

І це невід’ємна частина тяжкої праці ведучого! Взагалі собі в рейдері прописую окремим пунктом (сміється – авт.).

– Які урочисті події тобі подобається проводити найбільше?

– Дні народженні і корпоративи. Тоді даю повну волю своєму креативу в плані конкурсів, імпровізації…

– Якими трьома рисами повинен володіти ведучий?

– Харизма. Почуття гумору. Вміння виходити з будь-якої ситуації.

– Уяви ситуацію: 40-ий квартал. Сквер за РАЦСом. Ніч. Зустрічаються Арнольд Шварценеггер і Чак Норріс. Хто кого?

– Чак Норріс!

– Скільки коштує провести весілля? Від чого залежить ціна?

– Ціна залежить від дати. Є весілля, які проводять у піст, у будень. Це найдешевший варіант. Є весілля, які проводять у суботу-неділю. Я ведучий, у суму якого входить й доїзд... Від 3500 гривень до 500 баксів.

– Перший гонорар у ролі ведучого. Яка це сума була?

– Точно не пам’ятаю. 400 чи 500 гривень.

– Ситуація, в якій було насправді страшно?

– Три-чотири роки тому я зламав руку. Тепер в мені дві залізні пластини і я пікаю у всіх аеропортах.

У момент, коли робили операцію, мене не взяла анестезія. Я був нерухомий, але все відчував. Розуміння того, що тобі надзвичайно боляче – тебе ріжуть по живому…

Я бачив просто годинник, але не можу нічого сказати, поворухнутися, у мене внутрішня істерика… В якийсь момент просто почав молитися, щоб повернутися нормальним. Біль страшенний. Думав, що будуть якісь наслідки… Що гріха таїти, перших півроку після цього я був дуже нервовий, запальний…

Але, але… всі ситуації створені для чогось. Вони нас загартовують. Для чогось, бл*ть, ми їх переживаємо. Це не просто банальна фраза. Мабуть, після цього випадку я став значно дорослішим.

– Скільки коштує найдорожча і найдешевша річ у гардеробі?

– Хороший дорогий костюм – дванадцять тисяч гривень; футболка – кілька гривень.

– За скільки ти погодився би провести весілля у трусах?

– Безкоштовно. У «Чевермето». З ракією, джин-тоніком і текілою. Ну, а якщо серйозно, то зараз я не знаю відповіді на це питання, але у всього є своя ціна.

– Два факти про тебе, які знали лише друзі.

– Перший: у вісім років продав кота сусідки на «Північці» за 25 гривень.

Другий: у 10 класі зустрічався з дівчиною, яка вчилася на 2-му курсі. Вважав себе дуже крутим (усміхається – авт.). Вже тоді розумів, що коли ти щасливий, то патякати про це не варто.

– З ким ти хотів би зробити селфі?

– З Висоцьким.

– Коли можна обманювати?

– Все залежить від ситуації. Краще гірка правда, ніж солодка брехня. Однак бувають моменти, коли та правда зовсім не краща. По факту, всі ми брехуни – від політиків до баби Параски, яка доїть корів 40 років.

Якщо хочете, то записуйте:

1. Для дітей від 6 до 14 років – ніколи;

2. Від 14 до 18 років – зажовуйте;

3. З 18-річного віку – вирішуйте самі.

– Гори чи море?

– Зараз гори. Я відмовився від 3-х випускних, аби разом із своїми колегами з’їздити в Карпати. Я розумію, що років через п’ять, коли в мене буде своя сім’я, діти, то море, особливо з аніматорами, буде кращим варіантом.

–Marvel чи DC?

– Marvel.

– Туфлі чи кросівки?

– Туфлі.

– Говорити чи слухати?

– Говорити.

– «Реал Мадрид» чи «Барселона»?

– «Реал Мадрид».

– Гучна компанія чи сімейний затишок?

– Гучна компанія. Поки що.

– Який випускний цьогоріч запам’ятався найбільше?

– Я люблю проводити випускні церемонії, але цьогоріч довелося відмовитися, аби провести час з колегами. Моя основна робота – маркетолог. Я займаюся створенням креативної реклами для motoblok.biz. Ми разом з колективом вирушив на тимбілдинг у Карпати. Я дуже люблю свою роботу і вважаю, що у нас найкрутіший колектив. Я щасливий (усміхається – авт.).

– Що таке фабрика ведучих і що вона дала тобі?

– Подібні івенти вартують певну суму грошей. Це не просто зірковий майстер-клас. Фабрика змінила мою свідомість ведучого, не ведення якоїсь події безпосередньо. Додала впевненості, розуміння того, що я рухаюся у правильному напрямку, бачення вектору. Дуже цінним для мене було й знайомство з людьми, які з тобою на одній хвилі.

Ти маєш бути в курсі усіх актуальних подій і новин – від політики до шоу-бізу. Завжди бути в тренді, хайпувати. Постійно розвиватися.

***

Передрук без дозволу редакції «Таблоїда Волині» заборонений