• банер чікос

Головний міліціонер Луцька змушує доньку стежити за фігурою

11 Лютого 2015
Завжди строгий, при костюмі та краватці, головний міліціонер Луцька Ігор Муковоз обожнює рвані джинси та улюблені червоні кросівки. А ще зізнається, що досі по вуха закоханий у свою дружину. Він ненавидить готувати, а у юні роки мав незвичне хобі – збирав порожні пачки від цигарок.

Син експедитора хлібної машини
Народився Ігор Муковоз у маленькому містечку Берестечку. Із дитинства мріяв стати міліціонером. Каже, що у нього, як і в його сина, завжди було загострене почуття справедливості.

[caption]
Ігор Муковоз у дитячі роки[/caption]

«Коли закінчив школу, то вийшов наказ про те, що на військову службу не будуть брати тих, хто навчався у вишах, – каже Муковоз. – Тому пішов до війська, а тоді вже став студентом».

Ігор розповідає, що вчився без трійок, але ніколи відмінником не був.

«Це дружина моя розумниця, – розповідає чоловік. – З першого по десятий клас – жодної четвірки в табелі успішності. А я був собі такою небайдужою дитиною. Які у школі змагання були, то я в усіх участь брав».

Мама Ігоря Муковаза усе життя пропрацювала у споживспілці, а батько мав досить благородну професію – розвозив по селах хліб.

«Батько двадцять років був експедитором хлібної машини, а водити авто так і не навчився», – жартує Ігор Муковоз.

На усі свята Муковози приїздять до батьків. Це у них вже стало традицією. «Ми нечасто до них навідуємося – раз на три місяці. Усе часу не вистачає. Але на свята завше збираємося великою дружною родиною», – ділиться Ігор.

Загадкова панянка і міліціонер
Ігор Муковоз зустрів свою дружину Інну у Берестечку.

[caption]
Ігор Муковоз з дружиною Інною в кінотеатрі[/caption]

[caption]
Дружина начальника Луцького міськвідділу міліції Інна Муковоз[/caption]

«Я познайомився з нею у свій день народження, – каже Ігор. – Життя зробило мені тоді найкращий подарунок – дружину. Їй тоді було 18, а мені 22. Проводив її після танців додому. Досі пам’ятаю цю мить. У ній була якась загадка. Я не міг її розгадати, і мені це сподобалося. Зізнаюся, що й досі цю загадку розгадую».

А через два роки після знайомства пара вирішила побратися. У них народилося двійко дітей: старша донька Аліна і менший син Паша. Чоловік запевняє, що він, як у народі кажуть, у сім’ї голова, а дружина – шия.

[caption]
Ігор Муковоз з донькою (1990-ті роки)[/caption]

«Я вірю в те, що шлюби створюються на небесах, – каже Ігор. – Ми чудово доповнюємо одне одного, хоч насправді дуже різні характерами. Головний секрет нашого щастя – взаєморозуміння. Дружина, то мій комфорт, а дім – фортеця. Я повертаюся додому і знаю, що мене там люблять та чекають. У нас дуже відверті стосунки і діти це відчувають».

В родині Муковозів не заведено мати секрети.

[caption]
Син Павло Муковоз[/caption]

«Ми спілкуємося без будь-яких проблем. Я довіряю дітям і сподіваюся, що вони довіряють мені. Це найвищий ступінь стосунків», – каже Ігор.

«Тато завше вчив мене не брехати», – долучається до розмови донька. – Казав: доцю, не обдурюй мене. У мене робота така – розсекречувати брехню. Я тішуся, що він так добре мене виховав. Думаю, що колись виховаю своїх дітей так само, як виховав мене мій батько».






«Коли донька була у сьомому класі, вона вперше запитала мене, у чому полягає моя робота. – продовжує очільник сімейства. – Всерйоз задумався, а тоді відповів, що уже п'ятнадцять років доводжу людям, що брехати негарно».

Аліна нині студентка другого курсу Вінницького медичного університету імені Пирогова. Дівчина зізнається, що до вишу сама вступила, бо дуже хотіла стати лікарем. За це батько навіть купив їй крутий телефон у подарунок.

«Я не мажорна дитина, – запевняє Аліна. – Не люблю пафосу і за фірмами не ганяюся. А одяг купую тільки зручний. І неважливо: чи дорогий він, чи дешевий. Не економлю тільки на взутті».




Син Паша навчається у 21 гімназії. Готується до обласної олімпіади з біології. Батько каже, що він теж хоче стати лікарем.



Донька розповідає, що батько у них суворий, але добрий. «Ми з татком найкращі друзі, – розповідає Аліна. – Довіряю йому всі таємниці. Ми з братом його маленькі копії – дуже схожі ззовні. Він часто сварить мене за те, щоб я не їла багато солодкого. Бо буду товстою. Каже: доцю мені для тебе нічого не шкода, але за фігурою потрібно стежити».



«У мене дванадцятигодинний робочий день, - розповідає Муковоз. - Йду з дому о сьомій ранку, повертаюся вночі. Син вранці дружину запитує, чи тато вдома ночував». Каже Ігор, що дуже вдячний дружині, що взяла на себе левову частку виховання дітей.




«Цей хлопець подобається моїй доці, а це означає, що він подобається мені»
Ігор розповідає, що дуже любить ходити в спортзал та в басейн, а ще грати в теніс. Муковоз вважає, що гроші краще залишати у спортзалах, ніж у аптеках.

«Моє хобі – це активний відпочинок. Хоч у юності мав багато дивакуватих хобі, – ділиться чоловік. – Збирав марки, значки, вирізки з газет із відомими спортсменами та навіть порожні пачки з-під цигарок».




Сім’я Муковозів любить подорожувати, але рідко кудись вибирається.



«Цього року я не був у відпустці, ми так і нікуди не з’їздили, – каже Муковоз. – А так традиційно їздимо на море в Іллічівськ. Уперше поїхали туди у 2006 році. Ще двічі були в Криму. Але тепер туди більше не хочемо».

Коли запитую Ігоря Муковоза, чи любить він читати, то донька гучно сміється.

«Дуже рідко читаю художню літературу, – розповідає головний міліціонер міста. – Це для мене, як чистка мозку. Остання книга, яку прочитав, називалася «Полковнику ніхто не пише». Ігор ділиться, що навіть намагався прочитати еротичний роман «П’ятдесят відтінків сірого», але освоїв його тільки на вісімдесят відсотків і закинув, не сподобався.

«Цю книгу читали усі мої підлеглі. Ну і я вирішив прочитати, щоб бути в темі», – усміхається Муковоз.

А ще Ігор розповідає, що не дуже любить носити костюми і краватки. Але це робити змушує робота.

«Дивно було, якби прийшов на роботу в протертих джинсах і кросівках. Бо у нас люди й досі зустрічають за одежиною», – жартує Муковоз.
Каже, що майже усі костюми, сорочки та краватки у нього від фірми «Воронін».

«Обожнюю джинси, а особливо рвані, – каже чоловік. – А ще у мене є улюблені червоні кросівки. Хоч і рідко доводиться такий одяг носити, але все-таки, я його люблю більше, ніж галантні костюми. Мені так зручніше».

Аліна розповідає, що її тато ненавидить готувати. Але щороку на 8 Березня варить дружині та доньці куплені пельмені.



«Люблю коли Інна готує, – каже Ігор. – Це надзвичайна смакота. Її вареники з картоплею просто обожнюю. То моя улюблена страва. Коли у гості приходять наші друзі, то не приховують, що моя Інна серед усіх дружин найсмачніше готує».

Муковоз каже, що треба ще вміти і знати, як на кухні поратися. «Це як мистецтво: хтось вміє малювати, а хтось ні. От мені дайте яке завгодно м’ясо, які хоч приправи та макарони, і я це все одно не зроблю добре», – жартує чоловік.

Ігор розповідає, що вміє тільки яйця варити і смажити. «Правда, уже не пам’ятаю, коли таке було. Але колись вмів», – сміється.

Донька Муковоза розкрила нам ще й деякі свої секрети. Зізналася, що у неї є хлопець, який її дуже кохає. Її татко теж із ним знайомий. Аліна каже, що він схвалює її вибір. Найдивовижніше те, що пара познайомилася на річницю Аліниних батьків – 13 серпня. Тому для сім’ї це тепер подвійне свято. Хлопець навіть переїхав жити до Аліни у Вінницю.





«У них дуже серйозні стосунки, – каже Ігор Муковоз. – Він аспірант львівського університету. Цей хлопець подобається моїй доці, а це означає, що він подобається мені. Ніхто пари мені не обирав, і я дітям половинок обирати не збираюся. Адже жити їй з ним, а не мені».

Текст: Лілія БОНДАР


0

Читати ще

Коментарі

Григорій

Найгірший начальник міліції

Додати новий коментар

Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter