Погода – одна з найбільш мінливих речей в нашому житті. Інколи вона змінює наші плани і часто, хочемо ми цього чи ні, змушує підлаштовуватися.
 
З давніх-давен люди орієнтувалися на народні прикмети, щоб дізнатися про погодні умови. А затим – виникла ціла наука, яка розказує, як найменші зміни в атмосфері можуть підказати, чого назавтра чекати від матінки-погоди. Проте, як саме це відбувається – для більшості людей лишилося великою загадкою.
 
«Таблоїд Волині» вирішив Міжнародний день метеорології, який відзначають 23 березня, провести разом із працівниками Волинського обласного центру з гідрометеорології, аби з’ясувати, як вони «шаманять» погоду.
 
Процес дослідження погоди розпочинається із метеорологічних станцій, розповів «Таблоїду» начальник Волинського гідрометцентру Ростислав Бондарчук. Загалом в Україні – 187 таких станцій, а на Волині – шість: у Луцьку, Володимир-Волинському, Ковелі, Любешові, Світязі та Маневичах.
 
[caption][img data=wat]24_03_2016_1598813963/_mg_4097.jpg[/img] Начальник Волинського гідрометцентру Ростислав Бондарчук[/caption]

Кожна станція працює цілодобово сім днів на тиждень. Без свят і вихідних вісім разів на добу – через кожні три години – працівники проводять спостереження. Дані збирають із так званих гідрологічних постів, на Волині таких – 12. Кожне спостереження кодують та передають інформацію в обласний центр.
 
[caption][img data=wat]24_03_2016_1598813963/_mg_4104.jpg[/img] Карта гідрологічних постів[/caption]

За словами завідувача сектором метеопрогнозів Волинського гідрометцентру Валентини Набоки, усі метеостанції планети одночасно ведуть спостереження за погодою – через кожні три години в один момент.
 
Щоразу збирають дані про температура ґрунту, або поверхні землі, швидкість вітру, вологість повітря, кислотність та кількість опадів, радіаційний фон тощо.
 
[caption][img data=wat]24_03_2016_1598813963/_mg_4117.jpg[/img] Синоптики власноруч розписують карти[/caption]

[caption][img data=wat]24_03_2016_1598813963/_mg_4120.jpg[/img] За такими позначками спеціалісти «читають» погоду[/caption]

[caption][img data=wat]24_03_2016_1598813963/_mg_4121.jpg[/img] Є затверджений перелік позначок – синоптичний код, за допомогою якого метеорологи обмінюються інформацією[/caption]

Зібрані та опрацьовані відомості із Луцька передають в Український гідрометцентр та у світові. Відтак, дані з усього світу одночасно висвітлюються на різних картах, за якими можна простежити зміну клімату як в Україні, так і в інших куточках земної кулі.
 
Для встановлення повної «погодної» картини волинські метеорологи використовують власні дані, інформацію з радіозондів та метеорологічних супутників, а також – прогностичні схеми всесвітніх метеорологічних центрів у Німеччині, Великобританії, США, Франції та Росії.
 
[caption][img data=wat]24_03_2016_1598813963/_mg_4108.jpg[/img] Волинські метеорологи користуються власною інформацією і даними із супутника[/caption]

Спостереження на Волині регулярно ведуться з 1944 року. Майже всі метеорологічні станції відкрилися у 1944-1945 роках. Єдина найстаріша станція – у Ковелі, вона вела спостереження ще з 1880-х років, переривала роботу лише на час війни.
 
Як розповіла начальник метеорологічної станції Луцька Тетяна Жур, в останні роки змінилася система передачі даних. Раніше інформацію передавали по телефону, а затим через центральний телеграф відправляли телеграми. Через таку складність процесу втрачався час і навіть точність даних. З появою інтернету ситуація суттєво змінилася.
 
[caption][img data=wat]24_03_2016_1598813963/_mg_4122.jpg[/img] Тятяна Жур, начальник метеорологічної станції Луцька[/caption]

«Технічний прогрес, звісно, вплинув на роботу гідрометслужби, але менше, ніж хотілося б. Сучасні прилади – дуже дорогі, фінансування не вистачає. Тож разом із сучасними комп’ютерами доводиться користуватися і приладами, яким більше, ніж півстоліття», – зазначив Ростислав Бондарчук.
 
[caption][img data=wat]24_03_2016_1598813963/_mg_4123.jpg[/img] У хімічній лабораторії гідрометцентру за рік проводять близько 18 тисяч аналізів[/caption]

[caption][img data=wat]24_03_2016_1598813963/_mg_4130.jpg[/img] Такою системою апаратів перевіряють воду на наявність важких металів[/caption]

[caption][img data=wat]24_03_2016_1598813963/_mg_4138.jpg[/img] Оцей прилад, схожий на ускладнений кімнатний термометр, має назву – гігрометр психрометричний і вимірює не лише температуру, а й вологість повітря[/caption]

«Досі працюємо з такими приладами, як Флюгер Вільда для вимірювання напрямку і швидкості вітру, опадомірне відро для визначення кількості опадів – ці прилади не підведуть, оскільки не потребують електрики, і не можна боятися, що перепади напруги вплинуть на їхню роботу», – зазначив керівник служби.
 
[caption][img data=wat]24_03_2016_1598813963/_mg_4110.jpg[/img] Луцькому барографу (прилад, що безперервно записує зміни атмосферного тиску) – уже під сто[/caption]

Працівники гідрометеорологічного центру кажуть, що працюють для того, аби капризи природи не робили погоди у житті волинян, а навпаки – лише сприяли втіленню їхніх планів.

***
^{Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа).}