​Відомий волинський журналіст презентував «Слово гаряче та щире»

Лучанам презентували книгу, якій пророкують успіх, слід в історії та десятки тисяч вдячних читачів.

10 листопада у Волинській обласній науковій бібліотеці імені Олени Пчілки відбулася презентація видання «Слово гаряче та щире» заслуженого журналіста України Євгена Яковича Хотимчука.



Модератором презентації став приятель автора, заслужений лікар України Володимир Карпук.



«Є книги, продиктовані вищим розумом, Богом. Моя мама дуже любила твори Євгена Хотимчука, бо казала, що в них правда, саме життя. Є автори, між творчістю та життям яких – прірва. А «Слово гаряче та щире» – як крапля крові, де і синівська любов до матері, і батьківське тепло до дітей, і громадянська позиція, і одвічна чесність», – поділився враженнями пан Володимир.

Євген Хотимчук – заслужений журналіст України, успішний менеджер медійної справи, шеф-редактор тижневика «Вісник +К», автор восьми художніх книг. Нове видання побачило світ у рамках проекту «Бібліотечка Вісника +К», автор розповів, що коли взяв книгу до рук, то читав і не міг відірватися, часом думаючи, що таки непогано пише.




«Хто сьогодні корів не подоїв, той вже не подоїть, бо ми тут зібралися надовго», – у звичній манері пожартував Євген Якович, вітаючись із гостями.
У залі зібралися друзі, діти, родичі, куми, свати, колеги, працівники, однокласники – усіх автор знав особисто, тож атмосфера презентації з перших митей наповнилася домашньою та довірливою атмосферою.

«Не хваліть мене надміру, я не письменник, бо іноді правду роблю більш художньою, ніж вона є. Ця книга мала показати передусім мені самому, чи Хотимчук навчився писати, чи ж деградує!», – поділився автор.

Євген Хотимчук об’їхав майже усю Європу, тож подорожні нотатки теж увійшли до нової книги. Також, не обійшлося без нарисів про відомих людей краю, цікавих, натхненних та дорогих для автора.

Один з гостей презентації, відомий волинський письменник Віктор Вербич зазначив, що ця книга – «не просто документ епохи, а документ чесної та справжньої душі».




Кума Євгена Яковича та його колега по перу Галина Світліковська назвала мистецтво володіння словом Божим даром, який дається винятковим людям.



«Такі книги входять в історію, бо в них усе так ясно і зрозуміло, ніби то тобі особисто розказує якусь історію сільський хлопець біля хати. Але водночас в них така глибока істина, яка завжди провокує на роздуми», – поділився думкою письменник Борис Максим’як.



Однокласниця Раїса Козачук не лише похвалила книгу, а й розповіла про перше юнацьке кохання до Євгена Хотимчука.



«Пригадується історія, як Женька чекав мене біля хати з букетом бузку, а я була молода і горда, довго не виходила. А біля дверей стояла банка свіжого молока, то він не витримав, встромив той букет у молоко і пішов з подвір’я! А коли без жартів, то Женька зробив себе сам, як барон Мюнхаузен сам себе витяг за чуприну. Десь, може, не міг в дитинстві дорости до дітей великих начальників, то і дав собі слово, що стане гідним, доб’ється чогось у житті».



Кульмінацією дійства стало музичне вітання піснею «Рідна мати моя» від народного артиста України Василя Чепелюка та читання кількох оповідань Євгена Хотимчука від заслуженої артистки України Лариси Зеленової.




А потім було багато обіймів, квітів, вітань, зізнань, спогадів, сліз та подяк – усього, що ще більше підкреслило гарячу щирість слова, яким володіє Євген Хотимчук.






_{***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].}