_{Фото: Людмила Герасимюк}

_{Текст: Ксенія Степанюк}

У неділю, 13 листопада, у Луцьку відбулась презентація одразу двох книг команда Ukraїner: «Ukraїner. Країна зсередини 2» про друге коло експедиції Україною, що тривало протягом 2019-2021 років, та фотокниги «Ukraine from above» – книги неймовірних фото України з висоти пташиного польоту. Розповідали про проєкт засновник Богдан Логвиненко, шеф-редакторка текстових форматів Євгенія Сапожникова та оператор, режисер Микола Носок. Модерувала розмову із командою Ukraїner журналістка Олена Лівіцька. 

Цей захід організувала команда літературного фестивалю «Фронтера», а сама подія відбулась у просторі Культурне УКРИТТЯ.

Ukraїner — це спільнота та організація, що з 2016 року досліджує український контекст, розповідає неймовірні історії про людей, а також транслює це все у світ, перекладаючи десятками мов. Медіамайданчик фіксує історії перевтілень, впровадження реформ, історії успіху людей та громад, збереження історичної спадщини та український контекст за кордоном. 

Кілька років тому команда проєкту у рамках другого кола масштабної експедиції Україною приїжджала на Волинь. Розмовляли про Луцьк із Сашком Положинським, знімали сюжет про театр «ГаРмИдЕр» і культурний простір «ГаРмИдЕр ангар-stage». Цього разу Ukraїner не знімав сюжети, але учасники розповіли, що встигли відвідати Музей сучасного українського мистецтва Корсаків та відвідати будинок з химерами скульптора Миколи Голованя.

«Ми були біля будинку з химерами Миколи Голованя, бо ми робили про нього історію. Це одна з моїх улюблених історій. Я дуже перейнялася його підходом до життя, його мистецьким баченням. А на зустріч ми приїхали з музею Корсаків. Раніше наша знімальна команда теж там була, але для мене сьогодні це стало відкриттям. Я навіть не уявляла, що існує музей такого масштабу», – Євгенія Сапожникова.

Богдан Логвиненко наголосив, що команді Ukraїner важливо показувати наш опір: «Ми, як нація, пережили безліч болю і травм і ми мало уваги звертаємо уваги на свої перемоги. Ми говоримо про Голодомор, але рідко говоримо про його причини, про незліченні повстання українців в той час».

Також Богдан Логвиненко пригадав улюблену історію з експедиції на Волині, яка насправді не увійшла в матеріал:

«У поліському селі Чорнижі нам було складно, бо там нас, напевно, як ніде примушували пити. Там прозвучала фраза, яка мені запам’яталася назавжди. На сніданок у нас уже налито і каже цей чоловік: "Або ти будеш пить, або ти йдеш". Така привітність, гостинність, але насправді це було максимально гостинно. Ми знімали весь вечір, ранок – хто як міг, але мені дуже шкода що одну частину ми не зняли.«

Один зі старших чоловіків сказав: "Нам треба їхати на точку по запаси". Я не знав, про що йдеться, і повіз його. Ми приїжджаємо в будинок, де є тільки голі стіни, стяжка і по всьому будинку якісь тари. Я спочатку подумав, що з водою, але очевидно, що ні. І цей чоловік каже: "Але мені того, свіженького". Вони заходять, а там – повна ванна самогону. Той дає йому черпаком пробувати, наливає в тару і ми вже з тарою повертаємося назад святкувати. Це був, здається, восьмий день Пасхи». 

Під час презентації команда також показала відео на пісню Паліндрома «Мій Херсон. Хоробрі міста» та зауважила, що дуже чекає на експедицію звільненою Таврією.

Наостанок Євгенія Сапожникова поділилась планами команди про вихід книги «Різдво й Маланка», як результат зимової експедиції, що відбулась перед повномасштабним вторгненням:

«Осмислюючи все, що відбулося, ми розуміємо:  класно, що ми зробили цю експедицію, що зафіксували багато традицій святкування зимових свят у різних регіонах України. Думаю, в нас буде ще не один такий проєкт».

Більше про презентацію – дивіться на фото: