«Франчайзинг в умовах невизначеності»: West Franch Forum 2024 відбудеться в онлайн-форматі
Участь у форумі безкоштовна
04 Червня 2024
На луцькому форумі Board.lutsk триває активне обговорення пікантної теми: хто і що крав на роботі.
«Ну от таку темку вирішив створити. Темка скажу відразу – непроста і не все там так однозначно», – написав користувач Romaxa11, який створив обговорення.
І відразу опублікував власне зізнання: «Я от почав своє злодійське життя з кавунів, які заманливо поглядали на мене з сусідського камаза з причепом. Я за ними спостерігав без зайвих думок, кавуна звісно хотілось, але не настільки, щоби вкрасти. А тут йде собі мужичок і так природно, органічно залазить на причеп, бере два кавуни і йде собі далі, як ні в чому не було, ніби свої забрав. Для мене малого це стало аргументом і вкрав я тоді кавуна, пригостив ним всіх, і дідуся і бабцю. Але дотепер пам'ятаю».
Як з’ясувалася під час обговорення найпопулярніші об’єкти крадіжок – канцелярське приладдя, а на виробництві – звісно, ж виготовлена продукція.
«Планку оперативки на два гіга, хоча знав би що роботодавець виявиться таким мудаком, зібрав би вдома комп’ютерний клуб з деталей. І скотч для вікна. Всі ми не без гріха», – зізнався користувач під ім’ям AnimaNoir.
[caption][img data=def]02_02_2016_984286224/10.jpg[/img] Зайвий моток скотчу в господарстві ніколи не завадить[/caption]
Поняття крадіжки в українському світосприйнятті – дуже розмите. Приміром, один з учасників форуму не відчуває за собою гріха, бо – якщо щось і «потягнув», то в офіс однаково приніс суттєво більше.
«Скотч і папір для заміток рахується? Навіть не знаю, чи це компенсує вартість степлера і ручок, які потрібно було «подарувати» компанії-роботодавцю. У моєму випадку, для філіалу завжди не вистачає коштів на такі дрібниці», – написав Brovko.
«Колись, в класі 6-му, проходили практику на хлібзаводі, що на Франка. Пакували вівсяне печиво. Ну як, як можна було дитині не винести пачку такого смачного печива!», – зізнався YouRich.
«На работе ты не гость – унеси хотя бы гвоздь», – поділився народною радянською мудрістю ще один дописувач.
[caption][img data=def]02_02_2016_984286224/11.jpg[/img] Була і така думка…[/caption]
Більшість учасників розмови переконані: крадіжки на роботі – не від доброго життя, були б більшими зарплати – подібного б не траплялося. Та не всі з цим згодні. Мовляв, питання не в матеріальному забезпеченні, а – в совісті.
«У нас на роботі, при солідних зарплатах є люди, котрі беруть чужі продукти з холодильника собі, є такі, що міняють освіжувач повітря на свій з дому, котрий закінчився, тирять кавові зерна із кавових машин з безкоштовною кавою, що стоять по всьому офісу. Причому все це для них не є чимось дорогим та недосяжним, швидше, дрібничками, але тим не менше… Це не проблема уряду, країни чи малих зарплат, це питання рівня свідомості і совісті людей», – розповів користувач madkot.
Часто нарікають і на менталітет. «Розказувала колись жіночка на роботі. Поїхала вона в гості до дочки, яка живе в Канаді. Одного разу, коли зять прийшов з роботи, дочка попросила його піти в супермаркет купити яєць. І тут її здивуванню і обуренню не було меж. Як так?! адже її зять працює на птахофабриці! Вона не могла зрозуміти, що люди навіть поняття не мають красти», – поділився історією Selbeor.
[caption][img data=def]02_02_2016_984286224/12.jpg[/img] Користувачі кажуть: крадіжки – не від бідності[/caption]
На форумі розповіли навіть про випадкові крадіжки.
«Виносив. Колись мене списали с корабля, була часткова зміна екіпажу. Судно стояло в місті Констанца (Румунія). З Одеси приїхав Рафік з фірми, привіз людей, нас забрав. Привезли нас в Одесу. В Одесі я сів на потяг і з радістю помчав додому, до мами, до друзів, до дєвок. І все не міг зрозуміти, чому в мене сумка така важка. І вже дома, в квартирі, коли розбирав речі, майже на дні сумки я знайшов якірну скобу», – поділився дописувач. Для довідки: якірна скоба – деталь, за допомогою якої якірний ланцюг з’єднується з якорем.
[caption][img data=def]02_02_2016_984286224/13.jpg[/img] А ще часто в обговоренні звучала фраза «ну, з ким не буває?..»[/caption]
У декого із дописувачів тема викликала серйозні філософські роздуми. «Крав. Але крав не в варіанті «ну з ким не буває». В основному, від нужди, і неможливості офіційно заробити на кусень хліба. Колись, в часи сесеру, крав для задоволення (посидіти в кабаку, зробити подарунок дівчині). Урка якраз і не керується інстинктами, він не клептоман хворий, і в нього, якщо він не банальний алкаш, який краде з метою випити, розум холодний, бо сенс не просто вкрасти, а ще й не «сісти»...
Морально чи аморально красти? Аморально, з позиції релігії і кримінального кодексу. Але легко судити про моральність, коли в хаті є кусень хліба. Згадав розповіді батька, царство йому небесне, коли за те, що мати вкрала жменю колосків з колгоспного поля, щоб нагодувати діток, на якому вона жала, її засудили», – провів сумні паралелі дописувач.
Усе пізнається в порівнянні – переконаний ще один форумчанин. «Дивлячись на депутатів та інших чинуш, людина керується тим, що нічого не станеться, якщо візьме два кілограми цукру чи 20 метрів дроту. Вони ж мільярди крадуть і нічого...», – написав HelloBoy.
«Ну от таку темку вирішив створити. Темка скажу відразу – непроста і не все там так однозначно», – написав користувач Romaxa11, який створив обговорення.
І відразу опублікував власне зізнання: «Я от почав своє злодійське життя з кавунів, які заманливо поглядали на мене з сусідського камаза з причепом. Я за ними спостерігав без зайвих думок, кавуна звісно хотілось, але не настільки, щоби вкрасти. А тут йде собі мужичок і так природно, органічно залазить на причеп, бере два кавуни і йде собі далі, як ні в чому не було, ніби свої забрав. Для мене малого це стало аргументом і вкрав я тоді кавуна, пригостив ним всіх, і дідуся і бабцю. Але дотепер пам'ятаю».
Як з’ясувалася під час обговорення найпопулярніші об’єкти крадіжок – канцелярське приладдя, а на виробництві – звісно, ж виготовлена продукція.
«Планку оперативки на два гіга, хоча знав би що роботодавець виявиться таким мудаком, зібрав би вдома комп’ютерний клуб з деталей. І скотч для вікна. Всі ми не без гріха», – зізнався користувач під ім’ям AnimaNoir.
[caption][img data=def]02_02_2016_984286224/10.jpg[/img] Зайвий моток скотчу в господарстві ніколи не завадить[/caption]
Поняття крадіжки в українському світосприйнятті – дуже розмите. Приміром, один з учасників форуму не відчуває за собою гріха, бо – якщо щось і «потягнув», то в офіс однаково приніс суттєво більше.
«Скотч і папір для заміток рахується? Навіть не знаю, чи це компенсує вартість степлера і ручок, які потрібно було «подарувати» компанії-роботодавцю. У моєму випадку, для філіалу завжди не вистачає коштів на такі дрібниці», – написав Brovko.
«Колись, в класі 6-му, проходили практику на хлібзаводі, що на Франка. Пакували вівсяне печиво. Ну як, як можна було дитині не винести пачку такого смачного печива!», – зізнався YouRich.
«На работе ты не гость – унеси хотя бы гвоздь», – поділився народною радянською мудрістю ще один дописувач.
[caption][img data=def]02_02_2016_984286224/11.jpg[/img] Була і така думка…[/caption]
Більшість учасників розмови переконані: крадіжки на роботі – не від доброго життя, були б більшими зарплати – подібного б не траплялося. Та не всі з цим згодні. Мовляв, питання не в матеріальному забезпеченні, а – в совісті.
«У нас на роботі, при солідних зарплатах є люди, котрі беруть чужі продукти з холодильника собі, є такі, що міняють освіжувач повітря на свій з дому, котрий закінчився, тирять кавові зерна із кавових машин з безкоштовною кавою, що стоять по всьому офісу. Причому все це для них не є чимось дорогим та недосяжним, швидше, дрібничками, але тим не менше… Це не проблема уряду, країни чи малих зарплат, це питання рівня свідомості і совісті людей», – розповів користувач madkot.
Часто нарікають і на менталітет. «Розказувала колись жіночка на роботі. Поїхала вона в гості до дочки, яка живе в Канаді. Одного разу, коли зять прийшов з роботи, дочка попросила його піти в супермаркет купити яєць. І тут її здивуванню і обуренню не було меж. Як так?! адже її зять працює на птахофабриці! Вона не могла зрозуміти, що люди навіть поняття не мають красти», – поділився історією Selbeor.
[caption][img data=def]02_02_2016_984286224/12.jpg[/img] Користувачі кажуть: крадіжки – не від бідності[/caption]
На форумі розповіли навіть про випадкові крадіжки.
«Виносив. Колись мене списали с корабля, була часткова зміна екіпажу. Судно стояло в місті Констанца (Румунія). З Одеси приїхав Рафік з фірми, привіз людей, нас забрав. Привезли нас в Одесу. В Одесі я сів на потяг і з радістю помчав додому, до мами, до друзів, до дєвок. І все не міг зрозуміти, чому в мене сумка така важка. І вже дома, в квартирі, коли розбирав речі, майже на дні сумки я знайшов якірну скобу», – поділився дописувач. Для довідки: якірна скоба – деталь, за допомогою якої якірний ланцюг з’єднується з якорем.
[caption][img data=def]02_02_2016_984286224/13.jpg[/img] А ще часто в обговоренні звучала фраза «ну, з ким не буває?..»[/caption]
У декого із дописувачів тема викликала серйозні філософські роздуми. «Крав. Але крав не в варіанті «ну з ким не буває». В основному, від нужди, і неможливості офіційно заробити на кусень хліба. Колись, в часи сесеру, крав для задоволення (посидіти в кабаку, зробити подарунок дівчині). Урка якраз і не керується інстинктами, він не клептоман хворий, і в нього, якщо він не банальний алкаш, який краде з метою випити, розум холодний, бо сенс не просто вкрасти, а ще й не «сісти»...
Морально чи аморально красти? Аморально, з позиції релігії і кримінального кодексу. Але легко судити про моральність, коли в хаті є кусень хліба. Згадав розповіді батька, царство йому небесне, коли за те, що мати вкрала жменю колосків з колгоспного поля, щоб нагодувати діток, на якому вона жала, її засудили», – провів сумні паралелі дописувач.
Усе пізнається в порівнянні – переконаний ще один форумчанин. «Дивлячись на депутатів та інших чинуш, людина керується тим, що нічого не станеться, якщо візьме два кілограми цукру чи 20 метрів дроту. Вони ж мільярди крадуть і нічого...», – написав HelloBoy.