Робочий день для пекарів з Кічкарівки починається пізно ввечері. Для того, щоб вранці лучани могли купити свіжий хліб, його випікають вночі. 

Вдень цехи теж не пустують. Хлібопеки працюють над здобою, печивом, а також допікають додаткові партії хліба – для тих, хто хоче купити теплий буханець вдень.

[img data=wat]30_03_2015_8116166/1.jpg[/img]

Загалом, щоб спекти хлібину треба близько восьми годин.

Для житніх та житньо-пшеничних сортів хліба виставляють закваски, для пшеничних – опари, коли вони виростають – замішують тісто, яке має ще вибродити.

Пекарі розповідають, що використовують традиційні, перевірені роками, способи хлібопечення. Основою приготування тіста називають натуральні житні молочно-кислі закваски, заквашені заварки і довге бродіння. Саме така технологія забезпечує тривалий термін зберігання та хороший смак.

[img data=wat]30_03_2015_8116166/2.jpg[/img]

Для кращих смакових якостей і позитивного впливу на здоров’я, у деякі сорти хліба додають вівсяні пластівці, пшеничні висівки, натуральний житній солод, насіння соняшника і льону, родзинки, кмин, кунжут. Ці добавки містяться в хлібі «Мультизлаковому», «Урожайному», «Висівковому» та інших.

Виброджене тісто ділять на хлібини. Для традиційного «соціального» хліба цей процес – автоматизований, проте для багатьох видів хліба це відбувається вручну.

[img data=wat]30_03_2015_8116166/3.jpg[/img]

[img data=wat]30_03_2015_8116166/4.jpg[/img]

Формувальниці на вагах відміряють потрібну кількість тіста, а затим роблять хлібину. До речі, для того, щоб спечений буханець, наприклад, «Волинського» важив 1,2 кілограма, тіста має бути 1,4 кг.

[img data=wat]30_03_2015_8116166/5.jpg[/img]

[img data=wat]30_03_2015_8116166/6.jpg[/img]



Хліб кладуть у форми або в корзини, обгорнуті тканиною, і відправляють у спеціальні кімнати для «розстоювання».

[img data=wat]30_03_2015_8116166/7.jpg[/img]

[img data=wat]30_03_2015_8116166/8.jpg[/img]



У цих камерах за рахунок подачі пари зі спеціальних труб підтримується температура 30-35 градусів та висока вологість. Хліб «підходить» близько години, а затим – відправляється в піч.

[img data=wat]30_03_2015_8116166/9.jpg[/img]

Промислова піч схожа на довгий закритий контейнер, куди відправляють тісто, сформоване у буханки, а на виході – отримують золотисті спечені хлібини. Хліб «їде» всередині печі і одночасно печеться близько 45 хвилин.

[img data=wat]30_03_2015_8116166/10.jpg[/img]

[img data=wat]30_03_2015_8116166/11.jpg[/img]

Спечені хлібини потребують охолодження. Спершу вони відправляються на «лінію» зі спеціальним вентилятором, а тоді – в ящики, де зберігаються ще кілька годин – до повного охолодження.

[img data=wat]30_03_2015_8116166/12.jpg[/img]

[img data=wat]30_03_2015_8116166/13.jpg[/img]



Коли температура хлібини стає такою ж, як температура навколишнього середовища, її можна запаковувати.

[img data=wat]30_03_2015_8116166/14.jpg[/img]

[img data=wat]30_03_2015_8116166/15.jpg[/img]

Випікання булочок – окрема історія. Кожен етап, хіба окрім замішування, відбувається вручну. Працівниці зважують тісто для кожної булки, накладають начинку, надають потрібної форми. І все це відбувається на неймовірній швидкості.

[img data=wat]30_03_2015_8116166/16.jpg[/img]

[img data=wat]30_03_2015_8116166/17.jpg[/img]

Асортимент здоби – широкий: калачі, булочки, плюшки, маковики, кекси. Але пекарі мають «набиту руку» для кожного виробу: швидкості перетворення тіста в апетитну булочку може позаздрити будь-який автомат.

[img data=wat]30_03_2015_8116166/18.jpg[/img]

[img data=wat]30_03_2015_8116166/19.jpg[/img]



На Кічкарівській пекарні розповідають, що асортимент їхньої щоденної випічки складається із близько 25 видів хліба та 30 видів булочних виробів.
 
Текст: Людмила ЯВОРСЬКА
Фото: Юрій РЕБРИК