Історія підприємства «Ікос» бере свій початок з невеличкої взуттєвої майстерні, створеної у 1994 році в місті Луцьку. Директор підприємства Іван Ковальчук розповідає, що колись він працював на взуттєвій фабриці, але одного дня вирішив кинути роботу і розпочати власний бізнес. Нині на взуттєвій фабриці задіяна уся родина: донька, дружина та пан Іван, який започаткував сімейну справу.
[img data=wat]18_03_2015_824981035/img_0340.jpg[/img]
«Одного разу прийшов додому і сказав дружині, що залишаю цю роботу і буду сам шити взуття, - розповідає Іван Ковальчук. - Купив стару швейну машинку і почав шити. Так пошив кілька пар, відвіз у Рівне на ринок і там продав. Потім орендував маленьку комірчину для роботи, працював так кілька років. Взяв кілька людей, щоб допомагали. У мене працюють люди, з якими ми вже співпрацюємо по 15 років. У нас є сім сімей, які тут познайомилися, а потім одружилися. На підприємстві ніколи не було текучки кадрів. Ми піклуємося про своїх працівників, відзначаємо та нагороджуємо найкращих. Це моя маленька родина, яка нараховує 30 робітників».
[img data=wat]18_03_2015_824981035/img_0327.jpg[/img]
Чоловік розповідає, що зараз на фабриці шиють тільки чоловіче взуття, але планують створювати й жіноче. Ціна на весняно-літнє взуття коливається від 400 до 800 гривень.
Пошиття чоловічого взуття тут розпочинається із ідеї, яку втілює в життя дизайнер.
[img data=wat]18_03_2015_1380872829/img_0121.jpg[/img]
[img data=wat]18_03_2015_1380872829/img_0122.jpg[/img]
[img data=wat]18_03_2015_1380872829/img_0125.jpg[/img]
[img data=wat]18_03_2015_1380872829/img_0127.jpg[/img]
[img data=wat]18_03_2015_1380872829/img_0128.jpg[/img]
«Нам привозять вже готові колодки та підошви, - каже директор підприємства «Екос» Іван Ковальчук. - На виробництві є два модельєри. Вони обклеюють колодку папером і малюють ескізи. Є багато фірм, які копіюють моделі відомих брендів та створюють ідентичні. Але у нас усі моделі свої».
На взуттєвій фабриці є спеціальна технологія із сучасною програмою, на якій модельєр створює кожну деталь взуття.
[img data=wat]18_03_2015_1380872829/img_0131.jpg[/img]
[img data=wat]18_03_2015_1380872829/img_0133.jpg[/img]
[img data=wat]18_03_2015_1380872829/img_0135.jpg[/img]
[img data=wat]18_03_2015_1380872829/img_0136.jpg[/img]
[img data=wat]18_03_2015_1380872829/img_0138.jpg[/img]
[img data=wat]18_03_2015_1380872829/img_0140.jpg[/img]
[img data=wat]18_03_2015_1380872829/img_0141.jpg[/img]
«Тут створюється модель, яка потім закидається в комп’ютерну базу, - каже модельєр. - Програма вираховує усі розміри до міліметра. Кожна пара взуття складається із маленьких шматків шкіри.
Найсучасніша машина з усіх, які є у світі. На ній кроять шкіру. Таких машин в Україні всього кілька. Вона не тільки ріже шкіру, а й малює і робить наколи. Колись таку роботу виконували п’ять людей. Тепер - одна машина і один оператор.
[img data=wat]18_03_2015_1258985131/img_0142.jpg[/img]
[img data=wat]18_03_2015_1258985131/img_0145.jpg[/img]
[img data=wat]18_03_2015_1258985131/img_0147.jpg[/img]
[img data=wat]18_03_2015_1258985131/img_0148.jpg[/img]
[img data=wat]18_03_2015_1258985131/img_0149.jpg[/img]
[img data=wat]18_03_2015_1258985131/img_0150.jpg[/img]
[img data=wat]18_03_2015_1258985131/img_0151.jpg[/img]
Усе взуття шиють тільки із натуральної шкіри. Використовують натуральні укладки, бавовну, щоб нога дихала і не потіла.
[img data=wat]18_03_2015_1677666304/img_0183.jpg[/img]
Це шкіра різних кольорів, яку використовують у роботі модельєри. Перед тим, як вшивати шматки шкіри, зменшують її товщину. Цю роботу теж виконує машина.
[img data=wat]18_03_2015_1258985131/img_0159.jpg[/img]
Тоді усі деталі потрапляють на пошиття.
[img data=wat]18_03_2015_1258985131/img_0156.jpg[/img]
«У нас усі машини нові. Нещодавно замінили їх на італійські», - каже директор.
[img data=wat]18_03_2015_1677666304/img_0181.jpg[/img]
Це фурнітура. Майстер прикріплює невеличкі залізні деталі, які вигадав модельєр.
Так створюються задники. Усе залежить від роботи: один задник осідає відразу, а інший може дуже довго служити. Машина розігріває шкіру задника під температурою 120 градусів, щоб він прийняв потрібну форму.
[img data=wat]18_03_2015_1677666304/img_0196.jpg[/img]
[img data=wat]18_03_2015_1677666304/img_0203.jpg[/img]
[img data=wat]18_03_2015_2040758905/img_0220.jpg[/img]
«Колись це все я робив своїми руками, забивав кожен цвях, а тепер це роблять машини, - розповідає Іван Ковальчук. - Носок взуття нагрівають, щоб він став м’яким, потім затягують та прикріплюють.
[img data=wat]18_03_2015_1677666304/img_0206.jpg[/img]
[img data=wat]18_03_2015_1677666304/img_0208.jpg[/img]
[img data=wat]18_03_2015_1677666304/img_0212.jpg[/img]
[img data=wat]18_03_2015_1677666304/img_0213.jpg[/img]
Ця машина забиває у п’ятку взуття 22 цвяхи.
[img data=wat]18_03_2015_2040758905/img_0232.jpg[/img]
[img data=wat]18_03_2015_1677666304/img_0214.jpg[/img]
[img data=wat]18_03_2015_1677666304/img_0215.jpg[/img]
[img data=wat]18_03_2015_2040758905/img_0217.jpg[/img]
[img data=wat]18_03_2015_1677666304/img_0173.jpg[/img]
[img data=wat]18_03_2015_1258985131/img_0160.jpg[/img]
[img data=wat]18_03_2015_1258985131/img_0161.jpg[/img]
[img data=wat]18_03_2015_1258985131/img_0165.jpg[/img]
[img data=wat]18_03_2015_1258985131/img_0167.jpg[/img]
[img data=wat]18_03_2015_824981035/img_0288.jpg[/img]
Тоді взуття відправляють у сушку. У ній випрямлюються усі складки та недоліки. Після цього взуття зачищають.
[img data=wat]18_03_2015_2040758905/img_0236.jpg[/img]
І усе – взуття майже готове. Але перед тим, як воно потрапить до крамниць, його відправляють на «макіяж» - полірують спеціальними пастами, які нададуть блиску.
[img data=wat]18_03_2015_2040758905/img_0240.jpg[/img]
[img data=wat]18_03_2015_2040758905/img_0261.jpg[/img]
[img data=wat]18_03_2015_2040758905/img_0266.jpg[/img]
[img data=wat]18_03_2015_2040758905/img_0271.jpg[/img]
[img data=wat]18_03_2015_1380872829/img_0110.jpg[/img]
[img data=wat]18_03_2015_1380872829/img_0115.jpg[/img]
[img data=wat]18_03_2015_1380872829/img_0119.jpg[/img]
Текст і фото: Лілія БОНДАР
Схожі публікації
Історія ВАТ «Луцький пивзавод» або ж Пивзаводу «Zeman» починається із 1888 року, коли чеський пивовар Вацлав Земан побудував у центрі Луцька маленьку пивоварню на 5 робочих місць, збудував для себе будиночок і відкрив пивну лавку.
08 Лютого 2019
Журналістам «Таблоїда Волині» також пощастило потрапити на завод, підгледіти, чим живуть працівники підприємства
01 Липня 2018