Великий киянин Михайло Булгаков сам себе називав «містичним письменником». Сьогодні – 124 роки від дня його народження. З цієї нагоди «Таблоїд Волині» публікує п'ять моторошних місць Луцька, де (нібито) живуть привиди. Ці історії сміливо можна називати «булгаківськими».
 
ДІВЧИНА ІЗ ЗАМКУ
 
Подейкують, що у Луцькому замку живе привид дівчини Оксани. Колись давно її вбили і вкинули в річку, порубавши перед тим на шматки. Тепер її привид нібито бродить містом і шукає частини свого тіла. Потроху Оксана зібрала своє тіло, не змогла знайти лише голову. Існують перекази, що привид без голови не раз бачили ще перед Першою світовою в місті. Розповідають також про Оксанину каблучку. Її нібито продають на місцевих ринках за безцінь. Хто її купить чи знайде – зазнає невдачі.
 
[img data=def]15_05_2015_1489998440/zamok.jpg[/img]
 
*          *          *
 
ЛУЦЬКЕ ПІДЗЕМЕЛЛЯ
 
Кожен, хто був на екскурсії у підземеллях під Луцьким Петро-Павлівським католицьким кафедральним собором, чув від Олега Виноградова історію, яка якось трапилася з ним. Хоча підземелля були розграбовані у 1950-х роках, там досі зберігається гробниця Магдалини Тализіної. Щоправда, без труни.
 
«Ми колись цю гробницю фотографували і зробили два знімки з верхнього поверху. Всі знімки підземелля були нормальні, а на тих двох знімках щось розпливчате зафотографували. Якби був брак плівки, то на одному зображенні це було б, а на іншому – не було б. А так щось розпливчате було на двох знімках.
 
І коли ми запросили сюди людину, яка працює за допомогою біолокації, вона піднялася на гробницю, пройшла по колу купола. Ніде рамка не відхилилася. Тільки він дійшов до того місця, де було на зображенні розпливчато, рамка почала кружляти», - розповідає Виноградов.
 
Бували й інші історії з так званими привидами.
 
«У нас є коридор, який веде до криниці. Був якось випадок. Коли 15 лампочок згоріло. І ми з однією помічницею прийшли на годинку раніше за всіх. Зайшли в той коридор. А він був затоплений майже по чобіт. Я ніс драбину й інструмент, а вона – лампочки і свічку. Коридор – щонайменше 30 метрів.
 
І на протилежному боці я бачу якусь білу пляму. Підійшли ближче, поставили драбину, щоб міняти лампочку. Я дивлюся – та пляма вже біля драбини. Кажу: «Лєнка, привид!» Вона вже побачила і почала панікувати. Запалили свічку, і воно зникло.
 
Але це не головне. Після того було чути, як по воді хтось пішов. Було разів 10-15 чути льоп-льоп-льоп, а хвиль не було. Потім півтора місяця в темряві у нас ніхто не ходив», - розповів Олег Виноградов.
 
[img data=def]15_05_2015_1489998440/pidzemellya.jpg[/img]
 
*          *          *
 
БУДИНОК НА КОВЕЛЬСЬКІЙ
 
Ще одна легенда з привидами пов’язана із будинком №18 на вулиці Ковельській. Він збудований 1907 року. Мешканці розповідають історію про привид чоловіка у костюмі. Мовляв, не раз бачили якогось чоловіка у квартирі сусідів, хоча ті заявляли, що там нікого не було. Постійний стукіт і грюкіт ночами змусили одну з мешканок навіть викликати священика, щоб той освятив приміщення.
 
Мешканці кажуть, що навіть викликали у свій дім спеціалістів з апаратурою, які визначили, що біля будинку знаходиться так звана геопатогенна зона. Загалом це поняття не є науковим, але вважається, що вони пов’язані з фізичними і хімічними процесами в землі і тому мають негативний вплив на здоров’я людей.
 
Інша версія: частина вулиці Ковельської, на якій стоїть «будинок з привидом», - колишнє болото. Століття тому тут захотіли будуватися євреї, які засипали заболочену територію ґрунтом. Давня назва району також відображає його природну особливість – Мокрий Луг.
 
[img data=def]15_05_2015_1489998440/budynok_na_kovelskiy.jpg[/img]
 
*          *          *
 
14-ПОВЕРХІВКА НА ВОЛІ
 
14-поверхівка біля Луцької гімназії імені Модеста Левицького на проспекті Волі – центр багатьох містичних історій. Колись на цьому місці було православне кладовище.
 
Одна з історій про цей будинок: у батьків була мала дитина. Одного разу вона була в іншій кімнаті і плакала. А потім раптом почала сміятися і веселитися. Коли батьки прийшли в кімнату, то побачили силует жінки в білому, яка стояла біля дитячого ліжка. Батьки дуже злякалися. Силует зник, а дитина знову почала плакати. Після цього сім’я продала квартиру і переїхала звідти.
 
[img data=def]15_05_2015_1489998440/14-poverhivka.jpg[/img]
 
*          *          *
 
МОГИЛА НА ЧЕРНИШЕВСЬКОГО
 
На Чернчицькому цвинтарі, що на початку вулиці Чернишевського, у найстарішій могилі похована дружина та син архітектора Максимова. Це захоронення відоме як «склеп відьми». Могила розграбована. Але серед лучан «гуляє» переказ: кожного, хто побуває всередині, чекають нещастя.
 
Лучанка Зореслава розповіла, що свого часу залазила у склеп. Після цього у неї почалися проблеми.
 
«Сам 5-ти хвилинний факт мого там перебування – маленька складова всього того, що робилося навколо тієї жінки. Те, що там – неупокоєна душа, яка немає спокою, - це можу гарантувати. Вона мене туди покликала, примушувала приходити, а я так і до кінця не зрозуміла для чого. Спершу думала, щоб я туди зайшла і щось зрозуміла. Потім - щоб посприяла, аби могилу запечатали.
 
Були інші натяки: вона снилася мені і моїй сестрі і казала, що хоче повернутися через нашу сім’ю. І поки не назвемо дитину Олександрою - в родині не буде народжуватися хлопчиків. В результаті, в мене - донька, і в сестри – 4. Я півроку не знімала пояс з захисними молитвами, а чорний одяг теж захищає від різних впливів», - розповіла Зореслава.
 
[img data=def]15_05_2015_1489998440/mogyla.jpg[/img]
 
 
За матеріалами «ВолиньPost» підготувала Анастасія ПЕРЕДРІЙ