У рубриці «BLOG на нічку» ми традиційно публікуємо думки лучан, наших читачів щодо різних цікавих та дискусійних питань.

Якщо бажаєте побачити і свій блог на сторінках нашого інтернет-видання - надсилайте тексти на електронку [email protected].

А цього разу луцький активіст Павло Заєць ділиться своїми роздумами про злободенну проблему українців - розмитнення авто на іноземних номерах.

***
Особисто для мене питання, чому владні покидьки вперлися рогами, аби не надавати людям можливості їздити на якісних вживаних автівках з-за кордону, не стоїть вже давно.

Перше пояснення цього маразму всі знають. І воно доволі очевидне - рагульсько-жадібні інтереси кількох у*обків при владі, власників мегафікції під назвою “український автопром”.

Насправді, ніякого автопрому в Україні не існує, а те, що існує, до світової автомобільної індустрії не має жодного відношення. Це, як у Остапа Бендера - один зі “способов сравнітєльно чєсного отйома дєнєг”. Не більше,не менше.

Бо невеличке виробництво автогівна родом з минулого століття, типу ланосів/сенсів та прикручивання колес до зібраних викрутками машинокомплектів, називати “автопромом” можна лише у стані шизоїдного припадку, або коли за це підкидають грошенят.

Підкидають, аби проплачені негідники розганяли муйню про "автохлам" з-за кордону і "загибель українського автопрому".

Хтось підраховував, скільки реального автохламу у вигляді тих самих ланосів-сенсів, дев'яток-десяток, калін, шестьорок, таврій та інших гробів на колесах їздить по країні? Їх сотні тисяч! Сотні тисяч вкрай небезпечних, ненадійних, забруднюючих довкілля автомобілей, на яких влада змушує їздити простих людей. 

А оцей "автопром" нехай гине. Разом зі своїми мерзенними власникам.

Ось, декілька осіб отримують надбрибутки з продажу лайна на колесиках, а інша мразота при владі з цим радісно погоджується.

І тут випливає друге пояснення, яке лежить в площині все того ж рагулізму нашої, прості господі, еліти. Цей рагулізм полягає у тому, що за розумінням владної і білявладної пиздоти, тільки її представники можуть користуватися такими показовими благами цивілізації, як імпортні якісні автівки.

Я - депутат, прокурор, суддя, більш-менш високопосадовий мусор, комерс при бюджеті, і мені “положено” мати бентлі, лексус мерс і т.д. А ти - смєрд галімий. Як мені відрізнити, що ти не з наших, якщо ти будеш теж на мерсі? Нехай і беушному?

Ви думаєте, я перебільшую? Зовсім ні. Подивіться, які ганебно дешеві автівки і взагалі лісапєди стоять біля парламентів європейських країн і яка виставка світового автопрому біля Верховної ради, КМУ, ГПУ, СБУ і таке інше.

І цей стан речей, відмова влади і її посіпак від надання можливості пересічним українцям користуватися недорогими, надійними і якісними, імпортними беу-автівками є прикладом українського елітного блядства - продажем себе і своєї гідності заради статусу і знаходження у вищій касті.
І самі від себе ці бля*і нічого гарного для народу не зроблять. Тому їх треба тиснути. Тиснути зі всієї сили. По всім напрямкам. В тому числі, щодо встановлення мінімального мита на ввезення вживаних імпортних автомобілей.

Хоча, звісно, краще цих мразот взагалі з влади повикидати. Бажано, до тюремних камер. Але це вже наступний етап. Маю надію, не дуже далекий.