«Я хотіла би одружитися в Україні​​​​​​​»: інтерв'ю з луцькою лесбійкою

31 Січня 2020

Текст: Анна ПАНЧЕНКО

Фото: Макс ТАРКІВСЬКИЙ

Настрій: паб «Кораблик-Оболонь» (вулиця Коперника, 8-а)

Вона виділяється з натовпу: любить яскраві кольори, експерементує зі своєю зовнішністю та мило посміхається перехожим. А ще вона сильна духом, бо не боїться любити, хоч багато її знайомих сприймають з відразою та нерозумінням одностатеві стосунки.

Лєра – 18-річна студентка, яка планує стати викладачкою і видати свою книгу про життя лесбійської пари. Вона зрозуміла, що її місія – розповідати, що любити – прекрасно. Лєра вирішила про все відверто розповісти, щоб допомогти людям, які опинилися у схожій ситуації.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «БУТИ ГЕЄМ – НЕ ГРІХ!», – ГОМОСЕКСУАЛ ІЗ ЛУЦЬКА РОЗПОВІВ ПРО СТЕРЕОТИПИ, ДІТЕЙ ТА ПОБАЧЕННЯ

– Чи складно бути лесбійкою у Луцьку? Чи стикаєшся ти з хейтом?

Я вже це пережила і ставлюся до всього нейтрально. Я офіційно «камінгаутнулася» (камінг аут – процес добровільного й усвідомленого визнання людиною своєї сексуальної орієнтації чи гендерної приналежності) в 14 років, це був дев'ятий клас. Спочатку люди, яким я відкрилася, дуже негативно на це зреагували. Було складно, але я це пережила. Я горжусь тим, якою я є і тим, що та кого я люблю.


– Як це сталося? В який момент ти зрозуміла, що тобі подобаються дівчата?

Я завжди розуміла, що мені все рівно, кого любити. Коли я перейшла у нову школу, у мене з'явилося «свіже» оточення – дуже багато дівчат. Пам'ятаю, як ми ввечері в кімнаті з сусідками розмовляли про симпатії, хлопців, і я розповіла, що мені подобається дівчинка. Подумати й не могла, що зі мною щось не так, що це якось неправильно. Хейт від моїх сусідок був для мене дуже неочікуваним.

Мені говорили різні образи, недоречні жарти, мене штовхали та навіть старалися розібратися зі мною фізично. Я це пережила і не жалкую, що це трапилося.

– Як ти зізналася своїй мамі?

Це було десь два місяці назад, коли почалися мої нові стосунки. Я вирішила, що для мене дуже важливо поділитися цією радістю з найріднішими.

Ми просто сиділи на кухні зранку, пили каву. Я така: «Мамо, я тобі хочу зізнатися. Ти ж знаєш, що я хочу тобі сказати». Мама відповіла, що вже давно підозрює, що мені подобається та дівчина. Вона мене обійняла – і це все.

Я раніше думала, що буде якийсь негатив чи неприємна реація, але ні. Вона просто каже, що я – її дочка і моє щастя для неї важливіше. Для неї немає різниці, кого я люблю, головне – щоб мені це подобалося. Мені пощастило з мамою та з сестрою.

Моя сестра дізналася про це раніше, ніж мама. Вона дуже рада, що я їй розповіла правду. Спочатку ця інформація її шокувала, та потім вона змирилася.


– Чи знають про це твої родичі чи друзі?

Мені здається, що підозрюють. Мені не потрібно розповідати родичам, бо ми не такі вже і близькі.

Проте, про це знають мої друзі, вже досить давно. Своїм однокласницям я прямо і казала, що у мене є дівчина. Вони до цього поставилися простіше, бо і я почала сприймати це належно. Я не ховаюся. Можливо, мені просто пощастило, оскільки знаходжуся в ЛГБТ-френдлі оточенні.

– Ти ніколи не думала, що можеш бути бісексуалкою?

Спочатку – так. У мене бути експеременти з хлопцями. Коли я була з чоловіками, то відчувала себе якось неправильно, винною. Я хотіла плакати. Тут до мене дійшло, що щось-таки я роблю не так.


Коли у тебе почалися перші стосунки?

Мені тоді було 14, це було з дівчиною. Вони тривали два місяці. Я не можу сказати, що це були серйозні стосунки, це – досвід.

На початку одинадцятого класу я почала зустрічатися з дівчиною. Це тривало більше двох років. Я навіть купила їй каблучку-обіцянку (річ, яка є символом вірності, і часто виконує роль обручки, яку дарують перед вінчанням чи одруженням). Потім я зрозуміла, що мені потрібно втікати. Вона мене любила, але ця любов була не як до рівній собі людини, а як до речі, яка їй повністю належить. Я – дуже свободолюбива людина, тому вирішила закінчити ці стосунки. Я дуже рада, що це зробила.

– Чи було таке, що ви показували свої почуття на публіці?

Так, було. Це було восьмого березня біля входу в «ПортCity». Тоді було дуже багато людей. Нас не побили (сміється). Я не пам'ятаю, чи щось сказали. Просто подивилися чи то злим, чи здивованим поглядом.

Розумієш, це все – сексуалізація. Дуже сумно, що все так. Краще б до нас ставилися однаково, ніж сексуалізували. Бути предметом чиїхось сексуальних фантазій – не дуже приємно.


– Наскільки важливо для тебе говорити те, що ти – лесбійка?

Дуже! Я сама пережила у своєму піділітковому віці весь хейт та не мала підтримки однолітків у той момент. Я хочу, щоб діти та підлітки знали, що це нормально і цього не потрібно соромитися. Любити – це круто, і не важливо: дівчина це чи хлопець. Не потрібно боятися.

– Чи плануєш ти одружуватися та мати дітей в майбутньому?

Так, звичайно. Я би хотіла докласти руку до змін, щоб в майбутньому зі своєю жінкою одружитися в Україні. Впевнена, що я на всі 100% є лесбійкою.

А народжувати – точно не буду. Для мене чужих дітей не існує, якщо я захочу, то зможу зробити щасливою дитину, в якої нікого немає. Я готова взяти дитину з дитбудинку більше, ніж до пологів.


– Ти розповідала, що зараз маєш партнерку. Як ти можеш описати ваші стосунки?

Це союз людей, які одне одного підтримують і надихають. Якби не вона, я би тут не сиділа. Моя дівчина додає мені впевненості, оскільки вона дуже смілива і впевнена в собі.

Якби її не було, то мені не потрібно було би творити революцію. Не було би для кого. Це інтерв'ю заради нас двох.

– Чи важко в Луцьку знайти партнерку?

На сайтах я ніколи не шукала – у мене не було проблем знайти дівчину. Моя партнерка не з Луцька, а з мого рідного містечка. Навіть серед населення в 10 000 людей, я знайшла споріднену душу.

Зазвичай, ми знайомимося в інстаграмі.


– Ти дуже яскрава, це теж виклик?

Я все ще себе шукаю, щось ідеальне для себе, тому я так часто змінюю колір волосся, стрижку. Раніше мені постійно говорили, що я повинна бути дівчинкою, тому я вирішила підстригтися дуже коротко.

У першу чергу, я – людина, і можу виглядати так, як хочу, а потім вже – дівчина.

– Щоб ти сказала тим, котрі говорять, що гомосексуальність – це відхилення?

Хай собі говорять. Я психічно та психологічно здорова людина. Мені здається, що люди – просто заздрять. Є така думка, що всі люди – бісексуали, але хтось більше «нахилений» до певного гендеру.


– Чи користуються лесбійки контрацептивами?

Ми користуємося контрацепцією, це правда. Основне правило – це гігієна, обов'язково має бути антисептик для рук, вологі серветки та латексні рукавиці та серветки. Це – необхідно.

Сексом можна назвати все, що завгодно. Зараз є складність у тому, щоб придбати контрацептиви для лесбійок. Мій лайфхак: розрізати презерватив та користуватися ним замість латексних серветок.

– Чи не боїся ти, що після цього інтерв'ю люди ставитимуться до тебе гірше?

Оцінювати людину за зовнішностю чи сексуальною орієнтацією – це нерозумно.











***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]

12

Читати ще

Коментарі

Лізбіян

<p>Ни***ова.</p>

1756

<p>&quot;мені здається, що люди просто заздрять&quot;<br /> Заздрять чому?...</p>

Тарас

Я тут свої п’ять копійок вставлю, бо бачу, що ніхто не коментує.

Потрібно бути не толерантним, а свідомим, бо нас з лгбт нічого не відрізняє. Хіба що їх постійно дискримінують. Вони просто люди, які просто кохають. Такі завжди були і будуть. Час їх прийняти, надати рівні права. Згадайте, як колись ставилися до людей з іншим коліром шкіри: чорний, отже – раб.
Дивно, що у світі є цікавіші питання, аніж виясняти, кого суспільство повинно обмежувати у правах. Замість того аби починати колонізувати інші планети, ми далі осуджуємо людей за те, з ким вони сплять, вважаючи, що це наш прямий обов‘язок.

Рік тому я мав аналогічно розмову зі своєю донькою. Вона не перестає бути моєю дитиною. Якщо вона щаслива - щасливий і я.
Круто, що тут, у Луцьку, починають про це сміливо говорити. Щастя тобі, Лєр!

Dina

Люди схаменіться,про що ви говорити це просто жах.Ми хочемо показатися сучасними образованими людьми і підтримуємо цей маразм.Їй 18 років вона ще життя не бачила,про яке кохання ця дитина може говорити.
Взагалі як можна не хотіти відчути себе мамою,це найбільше мене заципилу у її інтерв'ю,це жахливо.І взагалі треба думати про психотерапевта і лікувати ці всі незрозумілі симпатії.Нащо дивляться батьки,так звичайно вони підтримують бо дитина це найважливіша Любов,але дівчино задумайся як твоїй мамі важко і неприємно,подумай хоч трішки про інших.І тим паче подумай про діток , які оточують тебе на вулиці коли ти все ці ,,Стосунки,, виставляєш на показ.Це може стати психологічною травмою для чиєїсь дитини ,яка побачить такий жах...............
В інтерв'ю йшлося про те що ви є більше як чиясь сексуальна фантазія-це не правда і зі 100% опитаних людей на сайтах для 89%це противно і викликає відразу .
Ми живемо в Україні і перестаньте соромити нашу країну.

Коментатор

Зустріч з Еном змінила б її орієнатцію

Гетеросексуал

Мене ця тема не хвилює, але ж вона ще "Дитьо")))

Мама

Хочу відповісти на коментар Діни. Просто не змогла залишити це в стороні. Ваше бажання «показатися образованою» людиною вказує на рівень вашої освіченості. Діно, зрозумійте, що з вами давно живемо у іншому світі. У світі розумних людей, які поважають інакшість. Кожен з нас різний і абсолютно кожен має право на вираження своїх почуттів. Саме такої істини я навчаю свою дитину. Роки тому я усиновила дитину і, повірте, це найкраще, що зі мною сталося за усе життя.

Не згідна

Я проти ось таких дівчат, які у свої 18 кажуть, що це нормально???!!! По-моєму це НОРМАЛЬНО!!!! Не потрібно нав'язувати і пропагандувати це!

Сучасність

Чомусь в темі чимало всіляких емоцій, натомість, замало ґрунтовних відомостей.
"Героїня" - гомосексуалістка каже: "я почала зустрічатися з дівчиною". Але ж дівчина - це особа незаймана, тобто, вона не має сексуального досвіду. А тут йдеться про блудницю.
"Героїня" пулікації - нещасна, у якої спотворена репродуктивна функція, не народжуються діти від гомосексуальних зносин, тож замість лікувати, вона пишається своєю хворобою.

Стосовно коментаря з підписом "Мама", ось уривок звідти "У світі розумних людей, які поважають інакшість".
Ці ваші слівця розраховані на цілковито непідготовлених психологічно та слабкодухих осіб.
Мовляв, поважай гомосексуалістів, бо вони є інакшістю, а як не поважатимеш, то ти не зі світу розумних.
З вашого боку, "Мамо", це очевидна і примітивна спроба маніпуляції.
Інакшістю можна чимало деструктивних явищ назвати, а не лише гомосексуалізм. Наприклад, наркоманію чи клептоманію. Так! Це явища одного ряду!

Ви, "Мамо", дитину виховуєте. Тож не робіть з неї лицеміра. Бо ж обов'язок поважати, а особливо за хворобливу інакшість, робить з людини лицеміра (під тиском скажу, що не проти збоченців, бо інакше зацькують, назвуть гомофобом, нацистом тощо).

Публікація тенденційна та не професійна. Витримана в ключі "збоченці хороші, а суспільство агресивне".

Не зауважено на головному, ключова фраза гомосексуалістки "Я завжди розуміла, що мені все рівно, кого любити".
Про вірність та честь годі й говорити, в цієї особи нема такого, слово "честь" для "героїні", ймовірно, є порожнім звуком.
Але гомосексуалісти та психопати (читайте відповідну літературу, якщо цікавить) відзначаються великою кількістю сексуальних партнерів, яка значно перевищує середню кількість у здорових людей.

Ось такими благими намірами і є пропаганда гомосексуалізму. Яка мета у них?

Все очевидно (а їх підтримують сотнями мільйонів доларів закордонні структури, на гей-параді у Києві було 6000 патрульних в охороні збоченців, й це при некоплекті самої патрульки на 50% штату):
1) спершу досягли декриміналізації, тобто, вже не саджають за збочення у в'язницю;
2) вони стають владою, бо ж вимагають для себе квот (візьміть нас, якщо ви не гомофоби; нас не ребуть, бо тут дискримінація);
3) вони доможуться законів, де злягання двох осіб однієї статі вважатимуть шлюбом;
4) вони всиновлюватимуть дітей (є дослідження, що 25% всиновлених дітей гомосексуальних пар були зґвалтовані самимиж всиновлювачами), бо в них же "шлюб";
5) вони доможуться ОБОВ'ЯЗКОВОСТІ гомосексуалних зносин для всіх, бо інакше зацькують звинуваченням у гомофобії та нацизмі.

Зараз вам це здається дивиною, як мені колись не вірилося, що притаманні чужині гей-паради ходитимуть вулицями українських міст. На жаль, воно є.
Така динаміка, жабку варять, поступово нагріваючи. І ховаються за ось таких бідненьких, яких позбавили медичної допомоги (кажу це обґрунтовано, я з родини медиків, мати психіатр в мене)

Ну й насамкінець.
Коментар від "Тараса" явно є неправдивим, виразно простежується "соросівська говірка", лексикончик, властивий для певного кола осіб, які постійно насаджують в Україні інтернаціоналізм та гомосексуалізм. Нічого дивного, в разі потреби чужоземні фонди можуть мобілізувати десятки тисяч коментаторів щодня. І в кожного з них буде "маю знайому, вона класна, а на неї нападають гомофоби". Все за темниками та методичками.

Не давайте себе одурити! Гомосексуалізм є хворобою, він лікується. Якщо хочете особисто спілкуватися з тими, хто вилікував це захворювання, гугліть "Любов проти гомосексуалізму"

Додати новий коментар

Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter