«Бути геєм – не гріх!», – гомосексуал із Луцька розповів про стереотипи, дітей та побачення

^{Текст: Петро БОБЕР}

17 травня – Всесвітній день боротьби із гомофобією. «Таблоїд Волині» не говоритиме читачам, що треба бути толерантними. Ні, ми не покажемо Вам статистику. І ми не чули жодного випадку коли геї, наприклад, ґвалтували натуралів. Ми розкажемо Вам про життя Андрія Анонімного (ім’я та прізвище змінено). Хлопець – гей. І він відверто розказав, як живе та що думає про суспільство, в якому будує своє життя та стосунки.

Ця бесіда проходила вдома в героя. Говорили відверто та просто. Одна луцька квартира перетворилася на середовище історій, думок та одкровень.

- Розкажи, як ти зрозумів, що тобі подобаються люди аналогічної статі?

- Десь в років 10 я відчув, що щось зі мною не так. У всіх вже зароджувалась якась дитяча любов, а в мене не було такого ніколи. Остаточно я зрозумів, що щось не так, у років 12. Далі це все підтверджувалося. Дівчата можуть подобатися мені ззовні, але фізіологічно не притягували ніколи.

- Чи були в тебе серйозні стосунки?

- Три роки.

- Чим вони закінчилися?

- Я вступив до університету, а хлопець поїхав працювати в Польщу. Він одразу сказав, що чекати і терпіти не зможе. Проте, закінчилося все мирно.

- Тобто тривалі стосунки були. Секс має бути захищеним?

- В будь-якому випадку. Як на мене, це обов’язково.

- Чи є в Луцьку симпатії та закоханості, адже ти переїхав зовсім недавно?

- У Луцьку значно більше таких людей, як я. Є окремі групи, які організовують прогулянки. Їх чимало, пальців не вистачить, щоб перерахувати. В Луцьку зовсім інша ситуація, ніж в моєму місті. Я з малесенького містечка, тож спершу було незвично, а потім було багато симпатій та розчарувань.

- Чи бувало, що ти відчуваєш потяг, але не можеш визначити, якої орієнтації об’єкт симпатій?

- Ніколи натурал не гляне на натурала чи гея пильним поглядом. Іноді це відчувається. Але буває, що важко зрозуміти. Щоб визначити, чи ця людина «з теми», треба дивитися на погляд, мову, поведінку. Найлегше глянути у Інстаграм, там все зрозуміло.

- Чи плануєш ти створювати сім’ю з коханим та її узаконювати?

- Це залежить від того, з ким я буду, як мені буде з цією людиною. Узаконити я б хотів, але документ про те, що ми чоловік і чоловік, як на мене, не головне. Якщо я захочу все задокументувати, то це буде в форматі красивої подорожі.

- Ти чайлдфрі чи плануєш в майбутньому дітей?

- Тільки якщо буду впевнений, що зможу поставити дитину на ноги. Пригадуючи своє дитинство, не зможу витримати, якщо подібне станеться з моєю дитиною. Я маю бути впевнений, що зможу дати дитині матеріальне, фізичне, моральне. Я маю її забезпечити всім. Не розбестити, а саме забезпечити. Зараз я дітей не хочу.

- Чи можеш ти в Луцьку сходити на побачення?

- Можу.

- Чи здогадувалися знайомі, що ти гей?

- Неодноразово. Була ситуація, коли дівчина намагалася проявити якусь симпатію, але її намагання не були успішними, тоді вона здогадалася.

З нами на кухні його найближча подруга. Пригадує, як намагалася покликати його в кіно, на каву.

«Я думала, ну як це так, що я йому взагалі не подобаюся? Я вже думала, що то я страшна(сміється – ред.). Але ж звикла, що хлопці проявляють ініціативу, так і задумалася», - додає подруга.

- Як тобі взагалі зізнаватися друзям, що ти гей?

- Якщо друзі, то по барабану. Друг прийме мене таким, який я є. Якщо мене не сприймають, то не такі це вже й друзі. Я відкритий для всіх, але з обережністю, це все ж не Амстердам і не США.

- А рідним?

- Є рідні, яким я навіть не хочу говорити, бо це буде катастрофа і зрозуміти мене не захочуть. Знає тільки мама.

- Як вона відреагувала?

- Спокійно. Все було досить лояльно, я навіть здивувався. Звісно, для неї це було потрясіння.

- Ти й сам сказав, що ми в Україні. Чи відчував ти тут якісь утиски?

- Ніколи. Одного разу навіть відвідував лікаря та був вимушений йому сказати. Він навіть бровою не повів. Відкрито ніхто агресії не проявляв. Часом знайомі проявляли якесь презирство, але це не грає для мене ролі.

- Чи готовий ти виходити на гейпаради?

- В Україні тема парадів «заминалася» ще на початку. Я не противник і не прихильник. Якщо це просто свято, то це класно. Якщо ж люди виходять «за права»… Ніби й так, але ж законодавство України не заперечує наших прав. Є окремі особи, які вважають громадянським обов’язком загнобити, заплювати. В багатьох країнах гейпарад проходять спокійно. Я не розумію мети таких дійств.

Друга сторона медалі – ментальність. Якщо кажуть, що дивляться діти і вони можуть «заразитися» і стати геями… Я кажу таким, щоб читали книжки. Будь ласка, Зигмунд Фрейд «Вступ до психоаналізу», «Прив’язаність до сексуального». Про це можна зібрати бібліотеку праць. В нас вважають, що гомосексуалізм – це хвороба. Хворого треба засунути в дурку або вести до Бога. Насправді, це закладається ще в утробі. Коли людина формується, перебудовується генетичний код і так виходить. Цього не змінити. Є ж геї, бісексуали, транссексуали, трансгендери, пансексуали. Всі вони – люди, які такими народилися. Якщо людина не визнає свого стану, то з часом це виливається в замкнутість та психічні розлади. Це підтверджено науково, проблема в тому, що люди не готові до таких знань.

- Звідки така упередженість в українців, як думаєш?

- Люди готові терпіти жахливу медицину, жахливі умови проживання. Гляньте на освіту, це ж просто безтолковий треш! Люди готові терпіти війну, непотрібну владу, приниження. Але коли інша людина виходить за межі її світогляду, в неї вибухає мозок. Треба обзивати та поливати лайном. Це навіть не лише про нетрадиційну сексуальну орієнтацію. Це про нетиповий стиль одягу, думок, мови. В кожного з тих, хто каже своє «фе», в шафах приховані такі скелети, що нетрадиційна сексуальна орієнтація тускніє поряд.

- Говорити «гей» – толерантно?

- Мене не ображає. Гей, гомосексуал – це синоніми. Є взагалі окрема ланка. Скажемо грубо – п**си. Вони вибирають партнера без розбору. В них нема моралі, все «паралельно». Це моє визначення і воно про натуралів також.

- Як навчити наше суспільство толерантності до представників нетрадиційної орієнтації?

Наше ніяк. Ті, хто народився до 90-х, сприймають нас тяжко. Їм завжди казали, що це погано, нібито так писала Біблія, це тема нон-ґрата. Скільки раз читав Біблію, але такого не бачив. Має зникнути мабуть усе покоління до 90-х років. Люди, які готові до змін, народилися після 90-х, ті, хто стверджує, нібито Бог каже, що бути геєм – гріх. Перечитайте Біблію від першої до останньої сторінки. Ви такого не знайдете. Це – надуманий стереотип. Кажуть, на все воля Божа. Якщо на все, що зараз відбувається в цьому світі, воля Божа, то подумайте, хто ваш Бог...

***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].