Успішно!

біхелсі

Запитай у психолога: як уникнути осінньої депресії та розпізнати депресивний стан

Осіння депресія – явище сезонне і вкрай неприємне. Цьогоріч вона знову спіткала багатьох волинян

Текст: Соня ГУДИЧ
Фото: Юлія КОЦЮБА
Настрій: «Бравий Швейк»

Осіння депресія – явище сезонне і вкрай неприємне. Цьогоріч вона знову спіткала багатьох волинян, адже холод і дощі в нашому регіоні настали ще на початку вересня. Тож «Таблоїд Волині» вирішив запитати у психологині про це явище і розтлумачити читачам, яка депресія сезонна, а яка значно серйозніша.  

Юлія Дзюба – практикуюча психологиня, психосоматологиня, експертка з відносин. У сферу психології жінка прийшла, зрозумівша, що перша освіта – не її шлях. Тож Юлія вступила в університет вдруге і нині надає приватні консультації. Стосунки, сім’я, самооцінка, важливі рішення… Ці слова психологиня чує щодня, допомагаючи людям розібратися в собі.  

Юлія Дзюба
Юлія Дзюба

– У нас не зовсім райдужна тема. В соцмережах вже починають сипатися пости з текстами про осінню депресію, яка звідкись взялася і «накрила». Існує таке явище взагалі?

– Так, існує! В психології побутує як «сезонна депресія», адже буває вона не лише восени. Весняну депресію переживають навіть важче. Це найперше пов’язано з тим, що день коротшає, ми отримуємо менше світла. Як наслідок, в організмі виділяється  менше гормону щастя серотоніну. Разом з тим ми активно повертаємося до роботи після літа і відпусток. Восени ми відчуваємо холод, треба закутуватися і швидко змінювати локації, багато хто взагалі відмовляється від прогулянок. Щоб бути в нормальному стані осінню треба докладати зусиль, тому й виникає сезонна депресія.

 

– Першопричину ми визначили. Проте, хтось розповідає, як любить осінь, пожовкле листя, модне тепле пальто, а інший – як хоче лягти в ліжко і нікуди не йти. Чому ж тоді одні радіють, а інші відчувають упадок сил?

– Ми різні по типажу і темпераменту, вподобаннях. Наприклад, якщо хтось народиться зимою, то це може бути його улюблена пора року, сповнена очікувань. Взимку одні діти плачуть, бо треба одягати шапку, а мій син, народжений зимою, чекає сніжок. Хтось не любить і літо, страждає від спеки фізично.

Юлія Дзюба
Юлія Дзюба

– То якщо наш керівник осінь любить, а ми ні, то йому все ж треба зрозуміти, що явище є. А от коли людина з осінньою депресією йде до психолога і стверджує, що вже не може зібрати себе докупи, куди починає «копати» спеціаліст?

– Якщо мова йде про осінню депресію, то ми розбираємося, що саме запустило упадок сил, коли  настрій погіршився. Треба знайти відправну точку нересурсного стану. Насправді, саме з осінньою депресією звертаються рідко. Проте, часто доводиться діагностувати легку форму депресії як патологічного стану. Причин в сучасному динамічному світі, де треба бути успішними, відповідати вимогам, мати матеріальний ресурс, бути красивими, чимало. Середньостатистичну людину цей багаж вимог придушує і вона йде в упадок. Чомусь слово «депресія» ввійшло в ужиток настільки, що ми вживаємо його навіть в описі поганого настрою. Так ми недооцінюємо небезпеку справжньої депресії, серйозного захворювання.

 

– Скажи, чи більшає в тебе клієнтів осінню?

– Так, справді восени приходить більше людей.

Юлія Дзюба
Юлія Дзюба

– Якщо людина каже, що в неї депресія, а ти розумієш, що це певний негативний досвід, виснаження, вплив якихось подій на настрій, яка риторика коректна? Як називати цей стан?

– Якщо це пов’язано з порою року, то називаємо стан «сезонною депресією», адже поняття є. Якщо ж погода і природа тут ні до чого, а люди переповнена негативними емоціями, тоді треба шукати, що так негативно вплинуло і аналізувати емоції, сум ми називаємо сумом, злість – злістю.

 

– Поки ми накопичили трохи сонячного світла і маємо запаси, як вберегти себе від сезонної сезонної хандри?

– Профілактика й справді найкращий метод! Щоб не допустити сезонної депресії треба відчувати власний внутрішній стан. Якщо сьогодні вранці ви прокинулися в поганому настрої, то не ігноруйте це, адже завтра піде дощ і стане ще гірше.

Робіть щось для себе! Всім своїм клієнтам я рекомендую мати список того, що приносить задоволення, «драйвить». Просто сядьте та запишіть в стовпчик всі ці речі. Не треба думати лише про нові машини, дорогі покупки. Любите чай з імбирем? Запишіть. Кілька років тому отримували кайф від катання на скейті чи роликах? Час записати і порадувати себе цим.

Коли вам погано, то запитуйте себе: «Що я можу зробити, аби мені стало краще?»

Треба їсти більше овочів, багатих клітковиною, продукти з Омега-3, хоч восени й хочеться більше солодкого і жирного.

Приділіть увагу фізичній активності. Не треба виснажливих пробіжок і тривалих тренувань. Розімніть зранку своє тіло, приділіть цьому 5 хвилин, в інтернеті можна навіть підібрати ідеї для зарядки в ліжку. Елементарна фізична активність викличе прилив енергії. Коли у мене самої виникають погані думки, то намагаюся двадцять раз присісти, кілька раз віджатися і найчастіше це минає.

Юлія Дзюба
Юлія Дзюба

 

– Що робимо, коли депресія спіткала, а овочеві салати, зарядки і прогулянки не тішать?

Раджу звернутися до людини, яка допоможе розібратися, чому профілактика не допомогла. Дуже часто за осінньою депресією є ще якась ситуація. Не треба дивуватися, якщо до нас в життя потягнуться незрозумілі ситуації та невдоволені люди. Треба зізнатися, що ми стали жертвою підступної дами депресії, а потім швидко почати щось робити. Також я рекомендую підшукати мотивуючі книги або відео, це дуже допомагає, особливо якщо депресія сезонна.


 

– Як визначити, що у нас не брак вітамінів та осіння хандра, а справді серйозна проблема – депресія?

– Якщо говорити про депресію не сезонну, то її супроводжують: тривалий упадок сил і настрою, апатія, навіть думки про самогубство. Якщо два тижні й більше у вас апатія та перепади настрою, зміна апетиту, нетипово низька активність, небажання спілкуватися з іншими. Звісно, у кожного має бути своє безпечне місце, де хочеться заховатися, але не на місяць. Ви можете набратися сил за день-два і піти далі. Людина, яка перебуває в депресії, сама цього зробити не може. І, на жаль, справитися з нею самотужки дуже важко. Найчастіше потрібна допомога спеціаліста. Жінки частіше хворіють на депресію. Це пов'язано з тим, що виявляється, гени, які відповідають за депресію, розташовані в хромосомі Х. А у жінок їх дві.

– Чи легко зізнатися собі в тому, що ти потрапив у депресію?

– Молодому динамічному поколінню усвідомити це легше. Молоді люди бачать, що вони якоїсь миті зупинилися, а світ рухається далі. Вони усвідомлюють свій стан і вирішують проблему. Старшому ж поколінню важко собі в цьому зізнатися. Депресія, до слова, має здатність рецидивувати і найчастіше виникає ще в підлітковому віці. Батьки часто кажуть дитині, що вона просто вигадує, проблема в поганій компанії, проблеми з навчанням винятково від нестачі старань, або ж в дитини просто «дурний» характер, вони формують установку, що такий стан не вартий уваги. І ці діти вже в дорослому віці також намагатимуться ігнорувати власний організм і страждатимуть від депресії.

 

– Ти вже сама згадала, що батьки мають реагувати на депресію в дітей. Як взагалі себе поводити людям, коли хтось із близького оточення в депресії? Мова про друзів, рідних.

– Цим людям раджу постаратися проявити розуміння, поговорити, розпитати. А найчастіше ж кажуть просто: «Дружок, налаштуйся на позитив». Не може людина в депресії просто взяти і змінити свій настрій. Такі слова лише підсилять негативні думки, людина почне відчувати себе неповноцінною, бо не зможе радіти, як усі навколо. Рідним треба більше розмовляти, дарувати якісно проведений час. Треба відірватися від гаджетів. Я вдячна своєму чоловікові, що навіть мені він постійно нагадує, що треба включитися в життя реальне, воно важливіше, тут людям потрібна моя турбота, тепло любов.

В світі телефонів, роботи онлайн, діджиталу ми відчуваємо себе самотніми, це теж провокує депресивний стан. Тому даруйте близьким любов і підтримку. Депресія не виникає з простого дива, до неї має бути поштовх. Це може бути втрата доходу, втрата близької людини. Треба шукати причину.

 

– Депресію діагностує психолог чи психіатр?

– Діагностувати може і сам хворий. Для цього є навіть чимало онлайн-тестів, результати яких допоможуть побачити тривожний дзвіночок.

 

– Чи необхідне медикаментозне лікування депресії?

– В більшості випадків, коли до лікаря приходять з середньою і важкою формою депресії, медикаменти потрібні, бо в депресії людина ризикує опинитися перед бажанням піти з життя. Тоді необхідні антидепресанти. На жаль, у нас ще й досі соромно ходити до психолога чи психотерапевта, хоча ігнорувати депресію взагалі – це дуже небезпечно. Чомусь лікувати кишечник, шкіру і волосся звично, а душу – ні.

Юлія Дзюба
Юлія Дзюба

– На що звернути увагу батькам дітей та підлітків, якщо поведінка у них змінилася, але самі вони мовчать. Коли бити на сполох?

Частіше проблема якраз навпаки: в батьків не виникає навіть думка про те, що в дитини депресія. Батьки кажуть дітям, що проблеми з навчанням лише через лінь, а поганий настрій вигадки.
Якщо ж батьки свідомі, то треба насамперед відзначити зміну поведінки. Якщо дитина була активна, рухлива, а тут раптом не хоче ходити до школи вже 3-4 дні підряд, якщо дитина любила ходити в кіно, гуляти, а тепер сидить в кімнаті – варто насторожитися. Тривожний сигнал також зміна харчової поведінки, коли дитина починає мало їсти чи надмірно багато їсти.
Навчання у дитини в депресії може погіршитися. Проте, якщо дитина почала постійно сидіти в книжках, зациклюватися на домашніх завданнях і відмовляється від хобі чи прогулянок на користь навчання – радіти не слід. Часто підлітки в депресії таким чином «ховаються» від свого стану і нав’язливих негативних думок.
Я рекомендую батькам спілкуватися з дітьми не в позиції «Я – дорослий, а ти ще нічого не розумієш». Спілкуйтеся з дітьми на рівних, скільки б років їм не було. Не треба розказувати дітям, що вони роблять не так, не розказуйте, що і як їм робити, а спершу цікавтеся їх думкою. Підлітки часто втрачають віру до батьків, бо стикаються з засудженням. Батькам також рекомендую знати, що має знати і вміти дитина в певному віці, адже часто ми завищуємо вимоги до власних чад.

 

– На завершення нашої розмови прошу розповісти, як берегти в собі ресурсність і гармонію, незалежно від сезону, віку, локацій?

Для мене почуття гармонії – це рівновага і спокій. Гармонія – це поєднання чогось непоєднуваного. Це і є про наше життя, в якому чимало різних речей і ситуацій. Рекомендую відслідковувати баланс і рівновагу. Люди зараз концентруються на одній сфері життя, а іншу недооцінюють. Якщо весь час ми в роботі, то страждає спілкування з рідними. Якщо ж ми піддаємося культу тіла і краси, то не встигаємо займатися справді улюбленим. Аналізуйте, де вас замало, а де – занадто. Не будьте також мішком для накопичення негативу. Наші негативні емоції самі не розсіюються, їх треба прожити, усвідомити, зізнатися в тому, що у вас є образа чи злість, наприклад. Проживіть, не накопичуйте, бо негатив нас отруюює.

Юлія Дзюба
Юлія Дзюба

Юлія Дзюба
Юлія Дзюба

Бравий Швейк
Бравий Швейк

Бравий Швейк
Бравий Швейк

 

***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected]  

Додати новий коментар