«Наше діло – молоко», – директор Шацького молокозаводу Михайло Поліщук

25 Вересня 2020

Текст: Світлана КИРИЛОВА

Фото: Оксана КАШТАЛЯН

Шацький молокозавод понад 15 років тримає планку – якісне масло та сири знають і люблять як на Волині, так і далеко за її межами.

Поки журналісти сайту «Бізнес.Район» очікували на зустріч з директором заводу Михайлом Поліщуком, побачили не одну машину, яка зупинялася біля заводського магазинчика, щоб купити продукцію. «Засікли» навіть авто на київських номерах.

Смак свіжого шацького масла не сплутати ні з яким іншим. Чомусь у багатьох воно асоціюється із дитинством – легким та безтурботним. У цьому журналісти самі переконалися, коли продегустували те саме знамените масло. Михайло Михайлович радить мастити його на свіжий хліб, не шкодуючи – так набагато смачніше. І неодмінно класти зверху чималий шмат сиру.

Чим живе наш локальний виробник, перед якими труднощами постає і які перспективи в розвитку бачить керівництво заводу, дізнавався «Бізнес.Район», журналісти якого побували на виробництві і побачили, який шлях проходить молоко, поки не стане кінцевим продуктом.

Молока стає все менше

Під час пандемії на Шацькому молокозаводі мало що змінилось. Як працювали, так і працюють – переробляють молоко та виготовляють продукцію. Можливо, стало менше покупців, адже відпочивальники у Шацьк приїжджали переважно на вихідні. Інша справа – є дефіцит сировини.

«Наше діло – молоко. Так говорила жінка, яка пропрацювала на нашому заводі 40 років. Вона казала – що б не відбувалося в країні, хто б не був президентом, а завод має працювати і виготовляти продукцію», – каже Михайло Поліщук.

Молоко потрапляє на завод з ближніх сіл Любомльського, Старовижівського, і, відповідно, Шацького районів. Усі – в радіусі 40 кілометрів від заводу. Далі не збирають. Підприємство має кілька молоковозів.

«Здають молоко переважно господарі-одноосібники, а також фермери, які мають від п’яти до 23 корів. По селах зазвичай здають люди, які тримають худобу, а залишки – нам», – розповідає директор заводу.

За добу завод може переробити більш ніж 24 тонни молока. Проте зараз працює лише на 30% потужності, тобто, понад сім тонн. А це пік сезону. Взимку підприємство майже не завантажене роботою, тому що останнім часом суттєво зменшилась кількість сировини.

«Почали худобу вирізати. Люди вже не утримують корів у такій кількості, як раніше, і збувають. Відповідно, молока меншає. Також конкуренти часто перекуповують молоко. А ціну диктує ринок», – пояснює керівник підприємства.

Починали зі «згущонки»

Історія Шацького молокозаводу почалася у 1971 році. Тоді він функціонував ще не як завод, а як сепараторний пункт. Тут приймали молоко, збирали вершки і відправляли їх на молочний комбінат у Володимир-Волинський.

За радянських часів не було такого, щоб приймали молоко з домашніх господарств. Функціонували колгоспи, які забезпечували молоком увесь район.

У 1998 році завод пережив приватизацію. Коли прийшли нові інвестори (завод викупила інвестиційна група VolWest Group, – ред.), тут поставили лінію з виробництва згущеного молока і дали підприємству нове життя.

«Коли я прийшов на посаду директора (у 2002 році, – ред.), тут вже фасували згущене молоко. Потім стало економічно невигідно його випускати, бо сировина дорожче вартувала, ніж продукція. Тоді ми вийшли на масло. А кілька років тому почали пробувати виготовляти сири», – розповідає Михайло Поліщук.

До слова, все згущене молоко, яке переробляли на львівському «Світочі», було з Шацького молокозаводу. Конкуренти, починаючи з 2004 року, почали виходити на ринок з дешевшою продукцією, використовуючи замінники жиру. Шацький виробник не міг конкурувати з фірмами, які змішували рослинний жир, сухе молоко, воду, смакові добавки і отримували дешевий продукт, дуже схожий на згущене молоко.

До того ж, виявилося, що робити «згущонку» – енергозатратно. Із трьох літрів молока і пів кілограма цукру виходив тільки кілограм згущеного молока. Тобто, пояснює Михайло Поліщук, треба було випарувати два з половиною літри вологи. Заводу довелося шукати щось інше, тож після 2006 року тут почали робити масло.

«Ринки збуту з'являються самі»

Продукція Шацького молокозаводу розрахована на широке коло споживачів – від дітей до старших людей. На підприємстві вважають, що їхній кінцевий споживач – це кожен, хто хоче вживати смачну натуральну їжу і піклується про своє здоров’я.

Крім масла тут виготовляють до восьми видів сирів – рікотта, бринза, сулугуні, чечіль… Ці сири пасують як до салатів, чаю-кави, так і до пива. Нещодавно завод почав випускати халумі. Це сир, який можна смажити на грилі. Він дуже подобається молоді.

За словами Михайла Поліщука, проблем з пошуком ринків збуту немає, адже продукції завод виготовляє не так багато.

«Ринки збуту самі з’являються (сміється, – ред.). Зараз, у зв’язку з тим, що є нестача сировини, виробляємо такий об’єм, що немає проблем з продажем. Практично все, що виробляємо – збуваємо. Без гуртівень і перекупників. Бо довгий час працювали за принципом – робимо на склад, заморожуємо, зберігаємо і шукаємо якогось оптовика, щоб збути 10-20 тонн. Зараз нам не потрібні оптовики», – каже директор підприємства.

У заводу з’явилося більше таких кінцевих споживачів, які беруть продукцію напряму у магазини та на ринки. Локальний виробник зайняв таку нішу – масло і сири. А щоб виготовляти інші види продуктів, як-от йогурти, кефіри та інше, треба доставляти додаткову лінію. Цього керівництво поки робити не планує.

Як роблять знамените шацьке масло

Виготовляти сири і масло працівники заводу навчалися самостійно. Рецептуру замовляли у науково-дослідному інституті в Києві. Все виготовляють згідно ДСТУ. Це Михайло Поліщук називає «радянською спадщиною».

Коли молоко приїжджає на завод, його одразу аналізують за чотирма показниками: кислотність, чистота, жирність, щільність. Потім зважують, запускають у танки через охолоджувач і вже звідти воно надходить на виробництво. Далі молоко підігрівають до сорока градусів і запускають у сепаратор.

«Далі молоко йде на відділення: відвійки (знежирене молоко, – ред.) і на вершки. Вершки йдуть на пастеризацію. Далі – на великий сепаратор, де розділяються на маслянку і високожирні вершки. Вони збираються у велику ємність. Вона називається «ванна для високожирних вершків». Вершки нормалізуємо до потрібного нам жиру. Зараз ми виготовляємо 73-відсоткове масло», – розповідає про особливості виробництва технологиня заводу Олена Цюриць.



Михайло Поліщук, своєю чергою, сміється:

«Спреду наш завод не виготовляє, то якщо побачите, що хтось продає шацький спред – не вірте».

Шацьке масло отримують методом безперервного збивання. І вже нормалізоване та пастеризоване його розфасовують у картонні ящики по 10 кілограмів.

«Їх поміщаємо у камеру охолодження, де температура +5 градусів. А наступного дня переносимо масло у морозильну камеру. Тобто молоко, яке ми взяли сьогодні, вже завтра буде маслом», – розповідає Олена Цюриць.


У журналістів також виникло питання, що ж буде з молоком, яке на початку процесу виявиться непридатним для виробництва. Михайло Поліщук каже, що таке молоко можуть пустити на казеїн (фосфопротеїн, складний білок, головний білковий компонент молока, – ред.), або, якщо аналіз дуже поганий, повертають його туди, де зібрали. Цікаво, що кілька літрів «брудного» молока може зіпсувати цілу цистерну.

Всюдисущі конкуренти

Якщо ви будете «гуглити» інформацію про шацьке масло, то неодмінно знайдете новини про те, як шахраї дурять покупців і фальсифікують цей продукт. Тож Михайло Михайлович застерігає всіх, аби при покупці масла звертали увагу на пакування та куштували перед покупкою. Смак свіжого і натурального масла не можна сплутати ні з чим.

Чоловік нагадав уже відому історію: роки два тому на ковельському ринку він побачив продавчиню, яка торгувала нібито шацьким маслом. Коли Михайло Поліщук спробував цей продукт, він навіть масло мало нагадував.

«Там було кілька видів масла. А на самому верху – 25-кілограмовий шматок, замотаний у плівку. Я ще не бачив, щоб так фасували. Нагадую, шацький молокозавод розфасовує масло у коробки по десять кілограмів. У нас воно тільки в пергаменті», – каже Михайло Михайлович.

Грішать підробками на ринках Володимира і Нововолинська, хоча Шацький молокозавод не постачав туди масло. Лише один підприємець у Нововолинську купував цей продукт, але не настільки велику кількість, аби продавати на весь базар.

У Шацьку магазини у такі ігри не «бавляться» і не підставляють локального виробника, а беруть масло з заводу і продають. Купити вагове шацьке масло можна і в мережі супермаркетів «Наш Край». У інтернет-магазині «Краю» кілограм цього продукту коштує майже 208 гривень.

Раніше у Луцьку біля «Глобуса» проходили ярмарки, де були і фірмові намети Шацького молокозаводу. У зв’язку з карантином їх, звісно, припинили проводити. На заводі сподіваються знову брати участь у ярмарках, коли все налагодиться. Також хочуть розширяти асортимент сирів – робити крім м'яких ще й напівтверді.

Експортувати продукцію завод не планує, бо знайшов свого вдячного споживача тут – на рідній землі. І хто б не був при владі, а завод має працювати. Їхнє діло – молоко.








2

Читати ще

Додати новий коментар

Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter