Успішно!

біхелсі

Красень СНУ: економіст-танцюрист, який хоче відкрити кав’ярню у Луцьку

«Таблоїд Волині» продовжує знайомити читачів з яскравими студентами луцького вишу – учасниками «Містера СНУ»-2019.

Текст і фото: Аліна ХОЛБАН

«Таблоїд Волині» продовжує знайомити читачів з яскравими студентами луцького вишу – учасниками «Містера СНУ»-2019.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: КРАСЕНЬ  СНУ: МАТЕМАТИК-ПОЛІГЛОТ, ЯКИЙ ОБОЖНЮЄ ДВЕЙНА ДЖОНСОНА

Цього разу ми поспілкувалися Андрієм Станьчиком – студентом другого курсу економічного факультету. Про захоплення танцями, плани на майбутнє та стосунки з дівчиною – читайте в нашому інтерв’ю.

1
Андрій Станьчик
Андрій Станьчик

 – Ти на спеціальності «фінанси та кредит». Чому обрав саме цей напрямок?

– Мені подобається математика, тому у мене було лише два варіанти при виборі спеціальності: фізико-математичний факультет або економічний. Оскільки останній був для мене пріоритетнішим, туди і поступив.

– Чим хочеш займатися у майбутньому?

– Є різні варіанти: можна або бути бізнесменом та створювати власну справу, або працювати на когось. Подивимося, як доля складеться.

– Якби запускав власну справу, що це було б?          

– Мені подобається кава, тому, як один з варіантів, можна було б відкрити кав’ярню у Луцьку.

– А ти сам з Луцька?

– Ні, я з Львівської області, місто Сокаль.

– Мабуть пробував поступати і у львівські виші?

– У Львові подавав тільки в один навчальний заклад, всі інші виші – ближче до Волині.

– Чим тобі подобається Луцьк?

– Кожне місто гарне по-своєму, але Луцьк, у порівнянні зі Львовом, набагато тихіший і спокійніший, тут комфортно жити. Львів більш жвавий та густонаселений.

– Зараз живеш у гуртожитку?

– Так, у 6-му гуртожитку біля «Там Таму».

– Як тобі гуртожицьке життя?

– Весело, цікаво. Там знаходиш багато друзів, кожен ділиться своїм досвідом, старші розповідають, який підхід має бути до того чи іншого викладача. Коли ти спілкуєшся зі своїми попередниками, це дуже допомагає в навчанні. Якби я жив на квартирі, я б того всього не знав.

– Чи збіглися твої уявлення про студентське життя з реальністю?

– Мої передбачення цілком здійснилися. Життя стало більш вільним. Ми маєш багато можливостей: можна зосереджуватися на навчанні, але і всебічно розвиватися – ходити на різні гуртки, займатися різними справами паралельно з універом.  

Андрій Станьчик
Андрій Станьчик

– Чим займаєшся крім навчання?

– Танцями. Я вже три роки як танцюю, але займаюся в себе, у Сокалі. Там є хореографічний народний дім, відповідно – займаюся народною хореографією.

– Що спонукало шістнадцятирічного хлопця захопитися танцями?

– В школі у нас було два роки хореографії, але це було майже як фізкультура.

Одного разу я прийшов на концерт, приурочений до 30-річчя народного дому, і після цього захотів відчути атмосферу цього колективу, ритм танцю. Вирішив спробувати і от вже третій рік з ними.

– Це для тебе – хобі, чи плануєш далі розвиватися в цьому напрямку?

– Скоріше, це хобі. Танці не сильно пов’язані з моєю нинішньою спеціальністю.

– Як почуваєшся, коли виступаєш на сцені?

– Спочатку, як і у багатьох, буває «мандраж», долоні пітніють… А ще під час танцю треба постійно усміхатися і від того аж щоки болять. Мені найбільше подобаються останні хвилини виступу, коли відчуваєш, як твій ритм співпадає з ритмом оплесків з залу. Це викликає азарт, хочеться танцювати знову і знову та більше розкривати свої можливості. Коли бачиш, що людям подобається те, що ти робиш, прагнеш ще більше приносити їм радості.

– Багато артистів розповідають, що відчувають, як налаштована аудиторія, одразу вийшовши на сцену. Ти відчуваєш щось подібне?

– Зазвичай ми із залом на одній хвилі. Я відчуваю настрій глядачів, інколи їхнє здивування.

– Розкажи, як ти потрапив на «Містер СНУ»?

– Коли мені запропонували взяти в ньому участь, я поцікавився, що потрібно буде робити. Коли дізнався, що там треба демонструвати таланти, вирішив спробувати, адже також маю вміння.

– Нагадай, який у тебе був номер?

– Я танцював танго у парі зі знайомою з мого міста. Ми однолітки і разом поступили до СНУ, тільки вона – на хореографію.

– Тобі просто було підготуватися до конкурсу?

– Ну, просто нічого не буває – треба вчити рухи, тренуватися. Оскільки я здебільшого займаюся народними танцями, танго було складніше опанувати. Але мені хотілося спробувати себе і в такому жанрі, тому ми старанно готувалися.

– Чи підеш наступного разу на «Містера», якщо запропонують?

– Можливо і спробував би знову, але все-таки хочеться надати можливість першокурсникам також себе проявити.

Андрій Станьчик
Андрій Станьчик

– У тебе є дівчина?

– Так, зустрічаємося вже два роки.

– Як ви познайомилися?

– Наші стосунки почалися, коли я був в 11 класі. Вона з мого району, а познайомилися ми з нею на танцях.

– Як складаються ваші стосунки зараз, коли ти поїхав навчатися до Луцька?

– Я регулярно приїжджаю додому, тож ми часто бачимося. Зараз вона навчається в 11 класі. Тому, скоротиться чи збільшиться відстань між нами – залежить від того, куди вона поступить.

– Маєш ще якісь захоплення окрім танців?

– Займаюся спортом, але чисто заради самовдосконалення. Також нерідко граю у футбол.

– Як відпочиваєш?

– Сплю, дивлюся фільми, гуляю з друзями.

– Які фільми любиш?

– Я люблю різні жанри, все залежить від настрою. Але зараз навіть не пам’ятаю, коли востаннє дивився фільм.

– Як щодо серіалів?

– Минулої зими почав цікавитися «Грою престолів». Тоді міг за день цілий сезон передивитися.

– Як тобі останній сезон?

– Я трішки розчарований, не очікував такого фіналу.

– Про що зараз мрієш?

– Зараз я зосереджений на саморозвитку, також планую заробити грошей, аби створити щось цікаве та реалізуватися в житті.

– Плануєш працювати паралельно з навчанням?

– Такі думки були, але треба спочатку зрозуміти, яким буде навчання на другому курсі – в цьому році у нас багато нових викладачів.

Андрій Станьчик
Андрій Станьчик

Бліц

– Долар чи гривня?

– Долар.

– Ліс чи море?

– Море.

– Брюнетки чи блондинки?

– Брюнетки.

– Велосипед чи автомобіль?

– Велосипед.

– Фейсбук чи інстаграм?

– Інстаграм.

– Нудна робота з великою зарплатою чи творча – з маленькою?

– Кажуть, на роботу потрібно ходити як на свято, тому схиляюся до другого варіанту.

– Класичний костюм чи спортивна форма?

– Костюм.

***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].

Додати новий коментар