«Він малює красиве, а я – жахливе»:  у Луцьку презентували виставку 13-річних братів

30 Листопада 2018

Текст і фото: Юлія ДЗЬОБИК

Їм обом по 13 років, щоправда один народився на 10 хвилин швидше. Вони можуть підтримати будь-яку тему, не лише пов’язану з мистецтвом, а дорослі довкола кажуть, що дозволяють їм розкіш бути вільними

У четвер, 29 листопада, у луцькому арт-кафе «Стоп-кадр» відкрили персональну виставку юних митців Євгена та Максима Циганюків під назвою «На землі та над землею».


Захід відбувся в рамках мистецького освітнього проекту «Крок на шляху мистецтва», що має на мені підтримку та всебічний розвиток молодих творчих дарувань.


Юні митці розповіли, що почали малювати десь у 2 роки, як усі діти. Просто у когось це з дорослішанням минає, а в них обох залишилося.

«У мене це швидше такі темні, страшні роботи, а в брата життєрадісні. Він надихається усім прекрасним, а я всім жахливим. Колись мені подобалися фільми жахів і хард-рок, але ті часи вже минули», – розповідає Максим.

Також хлопець грає на гітарі і захоплюється театральним мистецтвом. А коли малює, то у його навушниках неодмінно звучить музика.

«Задуми моїх картин відштовхуються від поїздок, зокрема дуже вразила свого часу Венеція, її музеї. Мені дуже подобається Енді Воргол, люблю сучасні стилі, абстракцію. Коли сідаю малювати, то маю певну ідею, образ, але не до кінця знаю, що з того вийде», – додає Євген.

Йому також подобається математика, вважає, що вона дуже подібна до образотворчого мистецтва, саме тому чимало митців були вченими. Також, він розповідає, що на правах старшого брата часто критикує Максима, але робить це тільки з благою метою, бо брат у нього молодець.

«З того, що я побачила, видно – ви сміливі хлопці, будете йти вперед, будете розвиватися. Вітаємо вас і бажаємо вдалого першого кроку на шляху мистецтва», – розпочала урочисте відкриття виставки керівний партнер галереї «Арт-кафедра», представниця родини фундаторів Музею сучасного українського мистецтва Леся Корсак.

Привітала юних митців і мистецтвознавиця Зоя Навроцька:

«Ми не знаємо точно, будуть вони художниками чи ні, але точно те, що вже зараз вони вільно почуваються у просторі музею, вміють ловити мистецькі асоціації, не боятися кольору, безстрашно творити образи на площині полотна. І це дивує! Це щирий дитячий погляд, справжність і незаангажованість, які надихають».

Викладачка мистецтва Максима та Євгена Наталія Мелись розповіла, що ніколи не домальовує дитячі роботи, залишаючи їм багато простору для творчості.

«Я ніколи фізично не втручаюся в їхні роботи, щоб там мазок поставити чи щось виправити. Якісь прийоми показую на палітрі, але не на полотні юного уже художника. Чому доросла людина втручається у незрозумілий їй дитячий світ? Не варто. Максима і Євгена дуже цікаво слухати, це такий взаємний обмін інформації та натхнення, і це прекрасно!».

«Треба віддати належне батькам, адже видно, що діти абсолютно вільні у вияві емоцій. Це свобода висловлювання на полотні і поза ним, у розмовах. Батьки наповнили їх змістовно, оскільки брали їх з собою на концерти, фестивалі, у подорожі… Кожна картина – це емоційна дитяча історія, яку цікаво читати з ними разом», – додала художниця, директорка МСУМКу, Катерина Ганейчук.

Сприяло атмосфері виставки навіть сонце, яке час від часу заливало усю залу, усміхнених людей та вдало підсвічувало роботи на мольбертах!




А побачити роботи Максима та Євгена можна протягом кількох тижнів в арт-кафе «Стоп-кадр».





























***

Передрук без згоди Таблоїда Волині заборонений.

3

Читати ще

Додати новий коментар

Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter