У Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків відкрили персональну виставку львівської мисткині Дзвіні Подляшецької.

Експозицію «Хроніка» лучани змогли побачити в рамках молодіжної артплатформи «ENTER», яка має меті розповідати про мистецтво тих, хто лише починає формувати свій стиль у творчості.

«Яскравість, щирість, відкритість… Згадується наїв, згадується примітивізм, а маніпуляція цими засобами вражає! Наштовхує на думки, на певні висновки, твори розкриваються при ближчому знайомстві, виринають інтелектуальні підтексти і задуми. Сподіваюся, виставка матиме своїх поціновувачів, а також принесе особливе користь її авторці», – зазначила у вступному слові мистецтвознавиця Зоя Навроцька.

Керівна партнерка музею Леся Корсак назвала Дзвіню гостею із культурної столиці України та розповіла трохи фактів із біографії і творчих здобутків авторки.

«Для мене цей проєкт – віддзеркалення пошуків того прошарку творчої молоді, яка підростає і формується у сучасній Україні. Ми хочемо відкривати лучанам та гостям міста нові імена в мистецтві, вивчали і пропагували їхню творчість, і врешті розуміли, куди рухається наше сучасне молоде мистецтво», – поділилася думками пані Леся.

Авторка розповіла, що на початку створення роботи не знає достеменно ні що це буде, ні як воно втілиться. Каже, це просто відчуваєш, проживаєш і створюєш:

«Я творю за допомогою інтуїції, власних відчуттів і проби одразу ж на полотні. Деякі художники мене критикують за роботу без ескізів, але я вже спробувала, що можу так, і по-іншому не виходить. Хтось може назвати мене непрофесійною, але я так бачу, воно все виходить зсередини. Я не думаю про те, що це буде, а коли закінчую, відходжу і тільки тоді знайомлюся з роботою».

Спонтанності та слідування власним відчуттям вистачило і при підготовці цієї виставки, адже дві найбільші роботи авторка намалювала просто у луцькому Музеї.

«Спершу задумка була іншою, а вже на місці я вирішила зробити ці дві великі картини. Було дуже важко, але мені тут всі так допомагали і підтримували, що вдалося. Мої головні теми тут – це стосунки між чоловіком і жінкою, між людиною і природою, людини із самою собою. Мої драми переважно із іронічним підтекстом, бо все-таки якщо щось погане стається в житті (а воно стається!), то часом допомагає просто поміняти на це кут погляду», – розповіла Дзвіня.

^{_***
Використання цього матеріалу без дозволу редакції «Таблоїд Волині» заборонене. Авторські права захищені українським і міжнародним законодавством. Під «використанням» мається на увазі повна або часткова републікація цього матеріалу на сторінках інших інтернет-видань (окрім соціальних медіа). Щодо використання матеріалу пишіть на редакційну електронну адресу [email protected].}